Підсуха Олександр Миколайович
Олександр Миколайович Підсуха народився 16 жовтня 1918 р. на Київщині в с. Ніжиловичі Макарівського району в родині сільського коваля. Батько рано помер, тому дітей виховувала переважно мати. Не раз згадає про неї поет, виливши любов до найріднішої людини у віршованому романі “Поліська трилогія” (1962 р.) та в поемі “Материн заповіт” (1962 p.).
У 1939 р. О. Підсуха закінчив факультет англійської мови Харківського педагогічного інституту іноземних мов і працював викладачем Донецького індустріального інституту. В цей час і був надрукований
Коли почалася війна, колишній викладач іде на фронт простим солдатом (спочатку сапером і автоматником), а потім стає кореспондентом дивізійної газети. Поетичної творчості О. Підсуха в цей час не залишає.
Після війни поет працює викладачем англійської мови у Київському педагогічному інституті, потім стає відповідальним редактором журналу “Дніпро”, заступником голови правління Спілки письменників України, головою правління Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном.
Виходять збірки поезій О. Підсухи: “Солдати миру” (1948 р.), “Я хочу
Відомий О. Підсуха й своїми п’єсами “Кому кують зозулі” (1971 p.), “Недоспівана пісня” (1973 p.), “Переступи межу” (1987 p.).
Помер поет у 1990 р.