Персонажі у “Фаусті”
Запозичений з античності образ Єлени, можливо, з’явився у творі після перебування Гете в Італії, а на останніх сценах “Фауета” позначилося знайомство автора з планами Наполеона: з’єднати Рейн із Дунаєм, проектом Панамського каналу – та із спорудженням гребель під час будівництва Бременського порту… Але жодне із згаданих джерел не пояснює змісту геніального творіння Гете.
Фабула трагедії теж не вичерпує змісту твору. Коротко її можна сформулювати так: перша частина – це вічна Історія Кохання, друга – історія вічності.
Використовуючи відомий фабульний матеріал, Гете створив оригінальну трагедію, де мав намір дати відповідь на найскладніші питання: у чому сенс людського життя та яка природна сутність людини. Для втілення свого грандіозного задуму поет поєднує в образах твору індивідуальне і символічне, використовує алегорії, тому глибокий ідейний зміст трагедії не осягається на рівні зовнішніх подій.
Ключем до сприйняття твору можуть стати наведені
Фауст – чудовий екземпляр людської породи: невтомний шукач необмеженого знання і нескінченного щастя; символ духовних пошуків людства.
Мефістофель – втілення високої духовної культури думки, але думки скептичної і цинічної; символ зла та його місця у Всесвіті згідно із задумом Бога.
Маргарита – символ жіночої частини людського роду.
Вагнер – втілення схоластичного знання.
Гомункул – втілення думки Гете про те, що життя -7 це довгий еволюційний шлях, а не вибух, тому лабораторним способом не можна створити реальну людину; втілення абсолютної духовності, інтелекту.
Єлени – символ античної краси, абсолютної гармонії.
Евфоріон – символ несталого союзу між сучасністю та античністю; образ, навіяний смертю Байрона.
Вбрання Єлени в руках Фауста – символ того, що сучасна людина в змозі оволодіти тільки формою, а не духом античності.
Короткочасний союз Єлени і Фауста символізує просту-
Вання гіпотези про врятування сучасного світу за допомогою
Античного ідеалу.
Хірон – символ скептично налаштованої частини людства, нездатної сприйняти потяг до ідеалу.
Матері фантастичні богині, які створюють ідеальні образи всього сущого, первообрази всіх речей, ідеї, які після втілення стали світами та явищами життя.
Імператор – символ бездарного володаря, здатного згубити підвладну йому у Фаїну.
Аріель – символ здорових сил природи, .персонаж шекспірівської “Бурі”.
Держава імператора – символ держави з деспотичним правлінням,
Золотий вінок із колосся, бутон троянди, дивний вінок, дивний букет – символи дарів природи. Злі фурії, Пар – символи злих сил.
Бог – символ абсолютного знання, мудрості, добра.
Боротьба добра і зла як рушійна сила розвитку світу в трагедії ” Фауст “
Трагедія “Фауст” німецького просвітителя Й. В. Гете – плід його багаторічної діяльності, результат роздумів над філософськими проблемами буття.
Однією з проблем трагедії є співвідношення сил добра і зла, що завжди існували у світі.
У “Пролозі на небесах”, зав’язці трагедії, стверджується фантастична ситуація зустрічі Господа та його архангелів з Мефістофелем, яка набуває символічного значення.
Основний предмет розмови – людина, хто вона така, яке її місце у світі. У “Пролозі на небі” висловлюються протилежні думки. Господь утверджує силу людської особистості, її здатність до розвитку, пошуку сенсу буття:
Він поки що в мороці блукає, Та я вкажу йому до правди вхід, Бо знає садівник, як деревце плекає, Який від нього буде цвіт ї плід.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)