Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Персі Біші Шеллі Вірші
Персі Біші Шеллі Вірші
Персі Біші Шеллі
Вірші
Перекладач: Василь Мисик
Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990
Озімандія
Я стрів мандрівника – й такі слова
Він мовив: “Статуя серед пустині
Стоїть розбита, поряд – голова
Пощерблена, і з уст її донині
Не стерся усміх владної гордині.
Як видно, добре скульптору були
Ті риси знані, що пережили
I руку майстра, й серце, що до зброї
Та гвалту прагло. Нижче – кілька слів;
“Я – Озімандія, я цар царів,
А це;- діла мої. Тремтіть, герої!”
Навколо –
Німі уламки статуї старої,
Та безконечна мертва далечінь.
Звернення до англійців
Нащо, люди, лан орать
Для панів, що вас гнітять?
Нащо, люди, пишні шати
Для тиранів гордих ткати?
Нащо їжу і пиття
Даєте ви все життя
Трутням жадним, що повсюди
П’ють не піт, а кров з вас, люди?
Нащо, бджоли, куєте
Стільки зброї й пут на те,
Щоб нікчемні паразити
Ваш нектар могли спожити?
Де вам голову схилить?
Чим вам серце звеселить?
Чи за муки й страх багата
Вам обіцяна заплата?
Посіви ваші інші жнуть,
Багатства інші дістають.
Тчете ви іншим
I ходять інші в вашій зброї.
Оріть, та інші хай не жнуть!
Робіть, та інші хай не ждуть!
Тчіть, але інших не вдягайте
I зброю при собі тримайте!
Ідіть в льохи, до нір і ям!
Палац, що ви звели,- не вам!
Навіщо й торгати ці пута:
Ця сталь самими вами кута!
Що ж, рийте заступом своїм
У землі для себе дім!
Тчіть саван і в такій оздобі
Ляжте в Англії, як в гробі!
До місяця
Чи стомився ти, що зблід,
На небо сходячи – і звідти одиноко
Зорячи в наш темний світ
Поміж зірок чужих, як журне око,
Що міниться, не можучи знайти
Достойної для вірності мети?
Світові мандрівники
О зіронько, чий довгий слід
Осяяв на хвилинку світ,
Скажи мені, куди твій літ,
В яку нічну домівку?
О місяцю з лицем блідим,
Бездомний неба пілігрим,
Скажи, за бескидом яким
Кінчаєш ти мандрівку?
О вітре, світ тобі – без меж,
Усім чужий, немилий, де ж
Ти крила втомлені складеш,
Чи в лузі, чи на морі?..
Рядки
Як розіб’ється лампа,
Мертве світло падає в прах;
Як розійдеться хмара,
Гасне райдуга в небесах;
Як струна перерветься,
Уривається пісня жива;
Як розмова минеться,
Забуваються любі слова.
Як пустелею віє
Без музики й світла житло,
Так і серце німіє,
Коли з нього кохання пішло.
Тільки часом журбою
Забринить, як луна між руїн,
Як зітхання прибою –
По загиблих траурний дзвін.
Два серця з’єднала
Собі для гніздов’я любов.
Чому ж занедбала
Ти спершу надійніший схов?
Це ж ти проклинаєш
Непевну мандрівку земну!
Чому ж ти шукаєш
У непевнім колиску й труну?
Тебе ж там, любове,
Схоплять бурі в буяння своє;
Там, як сонце зимове,
Світлий розум тебе осміє.
Перетрухне гніздо – й додолу
Впаде твій орлиний храм,
На глум тебе, голу,
Залишивши дощам і вітрам.
Прекрасної музики прагне душа,
Без неї лілеєю спраглою в’яне.
Пролийсь, як вино з чарівного ковша,
Як зливи стозвучної срібло жадане,
Що раптом на зсохлу долину линe
I збудить від спраги і млості мене!
О ні, не спиняйся, хай швидше моя
Минаєтся млость, бо терпіти несила;
Нехай відпускає проклята змія,
Що в серце турбота щоденна вселила!
Ця злива рясна, як всевладна весна,
І серце, і мозок проймає до дна.
Як подих фіалки, що в’яне в траві
Де-небудь край озера срібного в пущі,
Де полудень палить пелюстки живі,
Куди не заходять тумани живущі,
I гине фіалка, віддавши свій пах
Вітрам, що гуляють, легенькі, в лугах;
Як той, хто з чудесного келиха п’є
Шумний, булькотливий, розіскрений трунок,
Кому чарівниця могутня дає,
Як заклик до втіх, дорогий поцілунок…
Хмара
Я свіжі краплини на гори й долини
Несу з морів, з океану;
В годину жарку я квітці й листку
Дарую тінь пожадану.
Росинка мала з-під мого крила
Розбуркує брость на вітті,
Що й неньці-Землі не приспать її,
Танцюючи на орбіті.
Ударами граду долину й леваду
Вибілю – і потому
Знов сиплю дощ на болото й трощ
I тішусь гуркотом грому.
Я снігом сіюсь, я вихором віюсь
На горді бескиди й скелі,
I сплю дорану в обіймах бурану
На білій пухкій постелі.
Моя провідниця – ясна блискавиця –
На башті в мене чатує,
Тим часом як грім у трюмі моїм,
Прикутий до дна, лементує.
Над морем, землею пливу я за нею,
Над сивий глиб океану.
Де духи стихій усміхаються їй
I кличуть до себе кохану.
Вона ж – мов не чує – і далі кочує
Над ріки, озера й гаї
В невтомнім шуканні, в незгаснім коханні
До того, з ким серце її,-
I бачу я, сонна, з небесного лона,
Як ллє вона сльози свої.
Криваво зайнявшись, огненно розп’явшись,
Світанок мене кульбачить,
I рясно іскриться, де рання зірниця,
Вже мертва, ледве маячить.
Так цар птахів на один із верхів
Вулканного високогір’я
Злітає на мить – і злотом горить
Його карбоване пір’я.
Там вечір настане – і в море багряне
Проллє спочинку олій,
I небо напне на обличчя земне
Малиновий присмерк свій,
I сплю я тоді, як голубка в гнізді,
В безмежності золотій.
Та діва білява, та лагідна пава,
Що смертний місяцем зве,
У ночі безмовні в легкій моїй вовні
Так легко й рівно пливе.
Коли ж під ходою, лиш духам чутною,
Намет розірветься мій,
Загляне в ту дірку, немов у кватирку,
Зірок зацікавлених рій.
I тішить мене їх мелькання дрібне
В замісячному прозорі –
I я не стуляюсь, і вниз видивляюсь,
Де плеса земні просторі,
Мов краплі блакиті, крізь мене пролиті,
Одсвічують місяць і зорі.
Я сонцю даю оправу свою,
I місяць пишається нею.
Згасає вулкан, коли ураган
Розгорне мою кирею.
Я пнусь, як місток, над широм заток,
Де хвиль не стихає спір;
На горах-стовпах я висну, як дах,
Затьмаривши безліч зір.
У бурі й вогні пролягає мені
Вперед звитяжна дорога –
I стріне мій стяг, розвитий в боях,
Веселки арка розлога.
I барви небес грайливістю плес
Відіб’є земля волога.
Мій батьківський клан – Земля й Океан,
Зву домом я синь небесну;
Я в грунті таюсь, я завжди мінюсь,
Але ніколи не щезну.
Бо навіть тоді, як минуться дощі,
I сонце з промінних рей
Для мене напне склепіння міцне –
Небесний мій мавзолей,
Я тільки всміхнусь, і знову зведусь,
З підземних вoдяних жил,
Як дух, як дитя зі свого сповиття,-
I знов підкорю небосхил.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Схожі твори:
- ШЕЛЛІ, Персі Біті (1792 – 1822) ШЕЛЛІ, Персі Біті (Shelley, Percy Bysshe – 04.08.1792, Філд-Плейс, Сассекс – 08.07.1822, поблизу Ліворно) – англійський поет. Народився в аристократичній родині, його дід був членом парламенту, а батько – власником великого маєтку, ревним прихильником монархії і англіканської церкви. Дитячі роки Шеллі провів у батьківській садибі, а коли...
- Мої враження від поезій Р. Бернса та П. Шеллі Нещодавно на уроках зарубіжної літератури ми познайомилися з віршами Р. Бернса та П. Шеллі. Я хочу поділитися враженнями від цих поезій. Вірші шотландського поета Р. Бернса схожі на народні пісні. У них зображуються прості люди. Вони кохають і страждають, радіють і тужать, простою мовою розповідають про своє життя. У вірші...
- СНОУ, Чарлз Персі (1905 – 1980) СНОУ, Чарлз Персі (Snow, Charles Percy – 15.10.1905, Лестер – 01.07.1980, Лондон) – англійський романіст. У своїй художній творчості та суспільно-політичній діяльності Сноу прагнув до подолання розриву між технічною і гуманітарною культурою в епоху науково-технічного прогресу, до встановлення мирних відносин між країнами. В історію англійської літератури новітнього...
- АНГЛІЙСЬКИЙ РОМАНТИЗМ. ДЖ. Г. БАЙРОН. П. Б. ШЕЛЛІ ЛЕКЦІЯ З АНГЛІЙСЬКИЙ РОМАНТИЗМ. ДЖ. Г. БАЙРОН. П. Б. ШЕЛЛІ 1. Особливості розвитку англійського романтизму. 2. Короткі відомості про життя і творчість П. Б. Шеллі. Гармонія людини з природою – провідна тема лірики поета. 3. Дж. Г. Байрон – видатний англійський поет – романтик, фундатор епохи нової поезії. 4. “Українська”...
- Виклад трагедії Шеллі “Ченчи” Дія відбувається в Італії XVI в., коли на папському престолі сидить тато Клемент VIII. Граф Ченчи, багатий римський вельможа, глава великого сімейства, прославився своєю безпутністю й мерзенними злодіяннями, які він навіть не вважає потрібним приховувати. Він упевнений у своїй безкарності, тому що навіть тато, засуджуючи його гріхи, готовий простити їхньому...
- Виклад поеми Шеллі “Повстання ісламу” Свою романтичну поему у дванадцятьох піснях Шеллі присвятив “справі широкої й визвольної моралі”, ідеям волі й справедливості. Поема написана так званої спенсеровой строфою Під час бурхливої над землею грози поетові раптом відкривається серед хмар просвіт небесної лазурі, і на цьому тлі очам його з’являється боренье Орла й Змії над морскою...
- Герой роману М. Шеллі “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” Написаний під безпосереднім впливом англійського готичного роману кінця XVIII – початку XIX століття, роман М. Шеллі багато в чому перевершує добутку Х. Уолпола, А. Рэдклиф і ін. по масштабі представлених у ньому гуманістичних ідей і психологічній розробці характерів. Віктор Ф. – молодий швейцарський учений, наділений незвичайним талантом і ненаситною спрагою...
- Волт Вітмен Вірші Волт Вітмен Вірші Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 О капітане! О капітане! Батьку! Страшна скінчилась путь! Всі бурі витримав наш корабель, сміливців лаври ждуть. Вже близько причал, і радо кричать нам люди, і дзвони дзвонять, І дивляться всі на могутній кіль, на бриг одважний...
- Михайлічко Оксана Вірші Оксана Михайлічко Жінка-море Я жінка-море: Буваю різна – Часами лагіда та ніжна, А інколи, – яка ж неспокійна! Але так хочу в одночас Для Тебе бути Сильна і покірна…… Моя мрія Хочу бути для тебе криницею, Кристально чистою водицею, Зеленою ялинкою, Гарною українкою, Калинкою, що цвіте при дорозі, Бузком, що...
- Абу Алі Хусейн Ібн Сіна Рубаї та короткі вірші Абу Алі Хусейн Ібн Сіна Рубаї та короткі вірші Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 РУБАЇ Моє відступництво не просте, не звичайне: Твердіш я вірую, ніж дервіші й прочани. Один такий живу – і звуть мене кафіром! Це значить: вивелись у світі мусульмани. О, як...
- Крат Анатолій Вірші Анатолій Крат Помираю У кожній квітці Помираю У кожній хвилині Помираю Сам у собі Може Тому і живу Іду Оминаючи Кожну стеблину Трави На якій Писано Історію Мого роду Пам’ятай Кожен біль Поза межами Витривалості Перетворює камінь На квітку Перекотиполем Мчатиме за тобою Степ Перепинятимуть На грузькому шляху Половецькі баби...
- Чим подобаються мені вірші М. Рильського? Максим Рильський – один з найвідоміших українських поетів XX століття. Його життєвий і творчий шлях співпав з важкими для нашої країни роками, коли письменники не могли вільно висловлюватися. Коли за необачне слово можна було покластися свободою чи життям, коли поети продавали свій талант за можливість залишитися на волі, за ленінські...
- Бик Олексій Вірші Олексій Бик Я годованець чорних ночей за вікном, Я не ліз на рожен і не пер напролом, Тільки слово як слово, струна як струна, Так якого від мене вам треба рожна? Тільки хрипом блювотним, ночами без сну Просурмила сурма : на війну, на війну! Перекинулось небо та через плече, Пригина...
- Виклад книги Гейне “Нові вірші” У 40-і рр.. Гейне створює велику поетичну книгу “Нові вірші” (до неї увійшов цикл політичної лірики “Сучасні вірші”, інші політичні вірші) і поему “Німеччина. Зимова казка “. “Сучасні вірші” – це саме цикл, тобто ряд віршів, об’єднаних загальним внутрішнім сюжетом і цілісної композицією. Його наскрізна ідея – ідея революції. Цикл...
- Круглов Віталій Вірші Круглов Віталій Вікторович Вони перетинали дощ, вони перетинали липень, І липло тіло до хвилин осатанілого видіння, Де дивне вивчення калюж, немов ті двоє – срібні риби, Ставало рухами клітин уже не мертвого каміння, Яке тяжіло до руки від крапель водосотворіння, Немов не твердь, а глини плоть просилась обрости душею І...
- Костянтин Симонов Вірші Костянтин Симонов Вірші Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Дім друзів В домі друзів, куди ніби рідний приходиш, Де і з горя, і з радощів міг ночувать, Де...
- Цикл М. И. Цветаевой “Вірші про Москву” – “величальна пісня” про столицю її Батьківщини 1. Москва в долі Цветаевой. 2. Звертання М. І. Цветаевой до дочки. 3. “Презентація” Москви О. е. Мандельштаму. 4. Москва – головне місто Росії. 5. Дзвін як невід’ємна частина образа столиці. – Я в груди тебе цілу, Московська земля! М. И. Цветаева Для М. І. Цветаевой Москва не тільки столиця...
- Микола Некрасов Вірші у перекладі М. Рильського Микола Некрасов Вірші Перекладач: М. Рильський Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 В дорозі Скучно! Скучно!.. Поштарю меткий, Ти б розвіяв тяжку мою скуку! Заспівай-но мені щось про вік молодий, Про рекрутський набір і розлуку; Чимсь химерним мене посміши, Де...
- Павло Антокольський Вірші Павло Антокольський Вірші Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 З вчорашнього йдучи у завтра, Складаю іспит не простий: Бо Час – найперший мій співавтор, Бо Час – герой...
- Вірші Вітмена У 1855 році 36-річний Волт Вітмен у бруклінській друкарні сам набрав і сам надрукував невелику книжку у дев’яносто п’ять сторінок. Мала вона назву “Листя трави” і містила 12 поем і віршів. Ні сам автор, ні читачі, ні критики не знали, що судилося цій збірці закласти підвалини нової американської поезії, що...