Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка”

Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка”

ІСТОРИЧНІ ПІСНІ

Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка”

Дума про Марусю Богуславку заснована на реальних історичних подіях. Вона відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України.

Маруся Богуславка – легендарна українська героїня XVI-XVII сторіч. Це об раз жінки, у якому втілені високі патріотичні почуття. Маруся – узагальнений образ жінки-полонянки.

Не можна сказати,

що постать “дівки-бранки Марусі, попівни Богуславки” історична. Але дума є художнім вимислом, який спирається на дійсні факти. У ній замальовується доля вродливих полонянок, які, як зафіксовано в літописах за усних переказах, часто ставали дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Вони, як відомо, мали вплив на політику, тому могли зважитись на такий патріотичний вчинок, як звільнення українських бранців.

Про походження Марусі в творі сказано небагато: жила вона колись у місії Богуславі в сім’ї священика. Подібно до Роксолани Лісовської, Марусю захопили турки і віддали до гарему турецького

султана. Маруся в новій країні змогла піднятися до такого рівня, що її турецький власник залишає жінці ключі від його замку і в’язниці. Завдяки цьому вона змогла звільнити групу українських козаків, які перебували в полоні протягом 30 років. Дивно, що Маруся не тікає з ними, а запинається зі своїм гаремом. Причина у тому, що такий спосіб життя став єдиним, ні якого вона звикла. Показовим є те, що Маруся, яка “потурчилась, обусурманилась для розкоші турецької, для ласощів нещасного”, випускає в’язнів, які 30 років перебували в неволі, в день найбільшого християнського свята – Великодня. Це свідчення того, що жінка не втратила духовного зв’язку з Батьківщиною, запам’ятає звичаї своїх предків. Маруся символізує тих, хто залишив Україну не за вчасним бажанням, і тому зберігає міцний зв’язок з рідною землею.

У творі порушується морально-етична проблема вибору, душевної роздвоєності Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. Дума розв’язує також проблеми морального обов’язку.

В центрі уваги творців думи – головна героїня – Маруся Богуславка. Ця жінки вже давно живе в Туреччині, звикла до неї, має сім’ю. Тікати зі звільненими полоненими українцями вона відмовляється. На перший погляд, такий вчинок викликає подив: у жінки є можливість повернутися додому, на батьківщину, її вона не хоче! Але Маруся має тепер зобов’язання і перед своєю сім’єю. Вірність її і змушує жінку залишитися.

Маруся постає у творі справжнім уособленням кращих рис української жінки: любляча дружина, патріотка своєї країни, здатна на героїчний вчинок заради співітчизників, милосердна та чуйна, глибоко віруюча. Недарма вона надає можливість козакам відродитися для нового життя на Великдень.

Дума має зачин, подібний до зачину народної казки (“Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная”), а закінчується вона молитвою. Твір має численні повтори, багато усталених епітетів (сира земля), у ньомувикористано діалог, як і в багатьох творах фольклору.

Особливістю римування є те, що римуються зазвичай дієслова. Таким чином підкреслюється напруга, динамізм дії, швидка зміна подій.

Головною думкою твору є оспівування патріотичного подвигу Марусі Богуславки.

Все вищесказане свідчить про велику духовну цінність цього твору, який навчає за будь-яких умов залишатися патріотом своєї країни. Думу з повним правом можна назвати перлиною українського народного епосу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Дума “Маруся Богуславка”: душевна роздвоєність головної героїні Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в XVІ-XVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та...
  2. Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу Дума – жанр (вид) суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні. Обсягом дума більша від історичних баладних пісень, з якими, як і з давнім дружинним епосом (“Слово про Ігорів похід”, старовинні колядки, билини), має генетичний зв’язок. У структурі Думи...
  3. Жінка-полонянка Маруся Богуславка (за народною думою) Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Особливо хвилює своєю яскравістю образ турецької полонянки Марусі Богуславки, яка щиро переймається долею своїх єдинокровних братів-козаків і випускає...
  4. Маруся Богуславка – зрадниця чи патріотка Ім’я Марусі Богуславки відомо нам з української народної думи. Думи – це оригінальний за формою та виконанням витвір українського народу, і серед них “Дума про Марусю Богуславку” вважається найбільш довершеною. Основна тема думи – доля полоненої дівчини-українки Марусі, яка навіть ставши жінкою турецького хана, серцем своїм залишається вірною Батьківщині. Сюжет...
  5. Жінка-полонянка Маруся Богуславка Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Особливо хвилює своєю яскравістю образ турецької полонянки Марусі Бо-гуславки, яка щиро переймається долею своїх єдинокровних братів-козаків і випускає...
  6. Проблеми вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі (“Маруся Богуславка”) УРОК 9 Тема. Проблеми вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі (“Маруся Богуславка”). Мета: ознайомити учнів з думою “Маруся Богуславка”, розкрити її тематику, звернути увагу на образ Марусі, її героїчний вчинок; розкрити проблему вибору героїні; удосконалювати вміння аналізувати образи; виховувати почуття патріотизму,...
  7. Скорочено МАРУСЯ БОГУСЛАВКА Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: “Гей, козаки, Ви, біднії...
  8. “Дума про Марусю Богуславку” – перлина усної народної творчості Одними з найдавніших народних дум є Думи Про турецьку неволю, у яких зображуються страждання невільників, їхня туга за Батьківщиною та звільнення від полону. Справжньою перлиною українського народної Творчості вважається “Дума про Марусю Богуславку”. Маруся Богуславка – це не історична особа, як, наприклад, Самійло Кішка, а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в...
  9. Художні особливості думи “Буря на Чорному морі” – дума “Маруся Богуславка” ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Художні особливості думи “Буря на Чорному морі” Кого можна назвати справжнім, зразковим читачем? Мабуть того, хто, читаючи, сам собі ставить запитання, шукаючи відповідь на них у творі, біографії письменника, засвоює уроки твору. Яке ж перше запитання повинне виникнути в такого читача? На мою думку, питання: “Чому твори усної...
  10. “Слово про похід Ігорів” – давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа “Слова…”. Переклади і переспіви у ХІХ-ХХ ст. Питання авторства УРОК 13 Тема. “Слово про похід Ігорів” – давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа “Слова…”. Переклади і переспіви у ХІХ-ХХ ст. Питання авторства. Мета: ознайомити учнів з історією відкриття пам’ятки, основними гіпотезами авторства, історичною основою, її перекладами та переспівами; виробляти вміння уважно слухати, робити записи почутого; виховувати зацікавленість пам’ятками...
  11. Дума й плач народні Потаємні почуття, споконвічні прагнення, народні цінності пробуджувались в українських селян із приходом до їхньої хати старця-сліпця кобзаря, що протяжним, журливим, але до болю близьким і знайомим мотивом народної думи наповнював повітря теплих надвечір’їв трудового дня запахами рідної землі, подвигів її звитяжців, тяжкої долі, солодкої муки, гіркої науки. І ось, навколо...
  12. “Поєднання особистого й народного у творі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Взаємопереплетення особистого й народного ніби уособлені в романі в трьох постатях, що мають відношення до долі Марусі. Це – мандрівний дяк, дід Галерник та Богдан Хмельницький. Останній рятує Марусю Чурай від смерті. Мудрий державний діяч вважає, що людину треба судити не з одного вчинку, а оцінювати через призму всього, що...
  13. Маруся Чурай – втілення в образі моральної краси й таланту українського народу (за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці Ліна Костенко. Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. її поетична зоря не згасає...
  14. Маруся Чурай – втілення українського жіночого характеру (За романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) Ліна Василівна Костенко – одна з найвидатніших ук­раїнських поетес XX століття. Її перу належать кілька відомих поетичних збірок. До сьогодні Ліна Костенко веде активну публіцистичну й громадську діяльність. Твір поетеси, який заслуговує на особливу увагу, називається “Ма­руся Чурай”. “Історичний роман у віршах”, – так сама авторка визначила жанр цього твору....
  15. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” II варіант … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного...
  16. Куліш Пантелеймон Олександрович Маруся Богуславка (1620 – 1621) “Нет царства, которое не разорилось бы, будучи в обладании клириков”. Иоанн Грозный “Ой, бородачи!. Многому злу корень – старцы и попы!” Петр Великий ПРИСВЯТ Тобі. О! Де ж те слово гарне, чисте, Блискуче, як срібло, розтоплене в горнилі, Щоб світу возвістить про свято урочисте Твоєї похвали, мій...
  17. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов...
  18. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця...
  19. Незнищеність духу українського народу в історичному романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Українська народна пісня то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість і смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення. Полиньмо в сиві віки, доторкнемося серцем до золотих ключів людського генія – і нам уявляються ті першотвори, чиї автори хай і загубились у плині століть, але...
  20. Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх...
Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка”
«
»