Перехід від язичництва до християнства – регрес чи прогрес?
Масовий перехід українців до християнства стався за часів Володимира Великого в 988 році. Насправді ж звертатись до цієї релігії наші пращури почали ще за кілька десятиліть до дати прийняття християнства Руссю.
Що ж було в Київській Русі до прийняття православ’я? Наші предки були язичниками. Вони вірили в багатьох богів. Найголовнішим з них був Перун-громовержець. Усім богам треба було приносити жертви: сільськогосподарську продукцію, тварин і птахів, навіть людей. Завдяки жертвам могутні боги добрішали й робилися прихильнішими
Християнство принципово відрізняється від язичництва. По-перше, Бог у християнстві один. І він не є Богом-месником. Навпаки, він – Бог-любов. Криваві жертви Христос скасував, а жити тепер можна було не за законами джунглів, а за законом любові. Дуже змінилися також служителі культу: замість таємничих суворих жерців з’явилися священики – добрі пастирі своїх парафіян.
На мій погляд, християнство, у порівнянні з язичництвом, було досить прогресивним. Письменність перестала бути виключно чеснотою жерців, хоча все одно найбільше письменних людей було серед служителів культу. Через слово
Сьогодні, на мій погляд, багато хто схильний недооцінювати роль християнства в історії України. Це велика помилка. Саме з нашої землі пішло по східнослов’янських землях православ’я – віра любові і злагоди, єднання і порозуміння.