Перевірка судом законності й обгрунтованості арешту обвинувачуваного
Застосування будь-якого запобіжного заходу органом дізнання або слідчим може бути оскаржено обвинувачуваним, підозрюваним, його захисником і законним представником за загальним правилом прокуророві, що здійснює нагляд за розслідуванням даної кримінальної справи. А якщо цей запобіжний захід застосував або, принаймні, наказав застосувати сам прокурор, то скарга повинна бути принесена вищестоящому прокуророві. Судового ж рішення про застосування запобіжного заходу обжалуются у вищестоящий суд. Крім того, висновок під варту й продовження
Основні риси процедури такого оскарження й розгляду скарги визначені безпосередньо законом (ст. 220 і 220 УПК). Цьому відносно новому явищу (судове оскарження арешту існує з 1992 р.) багато уваги приділяє Верховний Суд РФ, що видав в 90-х рр. два керівні роз’яснення по даному приводі. Скарги на застосування органом дізнання,
Особа, що робить дізнання, слідчий і прокурор зобов’язані протягом двадцяти чотирьох годин направити в суд скаргу, що надійшла, разом з матеріалами, що підтверджують законність і обгрунтованість застосування висновку під варту як міра припинення або продовження строку утримання під вартою, а при необхідності й зі своїми поясненнями. У випадку якщо скарга була принесена через адміністрацію місця утримання під вартою, прокурор зобов’язаний направити в суд зазначені матеріали й пояснення протягом двадцяти чотирьох годин з моменту одержання від адміністрації місця змісту особи під стражів повідомлення про подачу цією особою скарги
Приношення скарги надалі до її дозволу не припиняє дії постанови про застосування висновку під варту як міра припинення й не тягне звільнення особи з-під стражи, якщо це не знайде потрібним зробити особу, що робить дізнання, слідчий або прокурор
Судова перевірка законності й обгрунтованості застосування, висновку під варту як міра припинення, а дорівнює законності й обгрунтованості продовження строку утримання під вартою виробляється суддею по місцю змісту особи під стражів. При цьому суддя не входить в обговорення питання про винність особи, що втримується під стражів, в інкримінованому злочині
3. Суддя перевіряє законність і обгрунтованість арешту або продовження строку утримання під вартою не пізніше трьох доби від дня одержання матеріалів, що підтверджують законність і обгрунтованість висновку під варту як міра припинення в закритому засіданні за участю прокурора, захисника, якщо він бере участь у справі, а також самої особи, що втримується під стражів, і його законного представника
Неявка без поважних причин сторін, вчасно сповіщених про день розгляду скарги, не є перешкодою для судової перевірки. Судова перевірка законності й обгрунтованості арешту або продовження строку утримання під вартою під час відсутності особи, що втримується під стражів, допускається лише у виняткових випадках, коли ця особа клопочеться про розгляд скарги в його відсутність або за власною ініціативою відмовляється від участі взаседании.
На початку засідання суддя повідомляє, яка скарга підлягає розгляду, представляється особам, що з’явилося в засідання, роз’ясняє їм
Права й обов’язки. Потім заявник, якщо він бере участь у розгляді скарги, обгрунтовує її, після чого заслухуються інші особи, що з’явилися в засідання
У результаті судової перевірки суддя виносить одне з наступних постанов:
А) про скасування запобіжного заходу у вигляді висновку під варту й про звільнення особи з-під стражи;
Б) про залишення скарги без задоволення
У випадку якщо на засіданні не були представлені матеріали, що підтверджують законність і обгрунтованість застосування висновку під варту як міра припинення або продовження строку утримання під вартою, суддя виносить постанову про скасування цього запобіжного заходу й про звільнення особи з-під стражи. Одночасно з винесенням постанови про скасування запобіжного заходу у вигляді висновку під варту суддя вправі обрати будь-яку іншу передбачену законом запобіжний захід. Копія постанови судді направляється прокуророві й заявникові, а у випадку ухвалення рішення про звільнення особи з-під стражи також по місцю змісту особи, укладеного під варту, для негайного виконання. Якщо особа, що втримується під стражів, бере участь у засіданні, воно в зазначеному випадку звільняється суддею з-під стражи негайно в залі судового засідання
У випадку залишення скарги без задоволення повторний розгляд суддею скарги тої ж особи по тій же справі в порядку, передбаченому теперішньою статтею, допускається, якщо висновок під варту як міра припинення було знову вибране після її скасування або зміни особою, що робить дізнання, слідчим або прокурором
4. Повторне застосування у відношенні тої ж особи й по тій же справі висновку під варту як міра припинення після скасування її постановою судді можливо лише при відкритті нових обставин, що роблять цю міру необхідної. Інакше кажучи, ні слідчий, ні прокурор не можуть знову узяти під варту обвинувачуваного й підозрюваного відразу, за дверима залу судового засідання, де відбулося його звільнення. Для нового арешту потрібно або нове обвинувачення, або нові вагомі фактичні дані про те, що обвинувачуваний (підозрюваний), перебуваючи на волі, зникне (або вже зник) від наслідку або суду, перешкодить (або вже перешкоджає) установленню істини й буде займатися (або вже займається) злочинною діяльністю. Повторний арешт може бути оскаржений у суд на загальних підставах. На сьогоднішній день судовий захист є найбільш універсальним і ефективним способом захисту прав людини в будь-яких сферах діяльності. Якість перевірки судом обгрунтованості й законності висновку людини під варту є більше високим у порівнянні з аналогічною діяльністю прокурора або начальника слідчого відділу
(1 votes, average: 5.00 out of 5)