Переказ змісту расказа “Пан із Сан-Франциско”
Пан із Сан-Франциско, що в оповіданні жодного разу не названий по імені, тому що, зауважує автор, імені його не запам’ятав ніхто ні в Неаполе, ні на Капрі, направляється із дружиною й дочкою в Старе Світло на цілих два роки для того, щоб розважатися й подорожувати. Він багато працював і тепер досить багатий, щоб дозволити собі такий відпочинок
Наприкінці листопада знаменита “Атлантида”, схожа на величезний готель із усіма зручностями, відправляється в плавання. Життя на пароплаві йде розмірено: рано встають, п’ють кава, какао, шоколад,
Прекрасний оркестр вишукано й невпинно грає у величезної залі, за стінами якої з гулом ходять хвилі страшного океану, але про нього не думають
Нарешті пароплав приходить у Неаполь, сім’я пана із Сан-Франциско зупиняється в дорогому отеленні, і тут їхнє життя теж тече за заведеним порядком: рано ранком – сніданок, після – відвідування музеїв і соборів, другий сніданок, чай, потім – готування до обіду й увечері – рясний обід. Однак грудень у Неаполевидался цього року невдалий: вітер, дощ, на вулицях бруд. І сім’я пана із Сан-Франциско вирішує відправитися на острів Капрі, де, як всі їх запевняють, тепло, сонячно й цвітуть лимони
Маленький пароходик, перевалюючись на хвилях з боку на бік, перевозить пана із Сан-Франциско із сім’єю, що важко страждають від морської хвороби, на Капрі. фунікулер доставляє їх у маленьке кам’яне містечко на вершині гори, вони розташовуються в отеленні, де всі їх радо зустрічають, і готуються до обіду, уже цілком оправившись від морської хвороби. Одягшись раніше дружини й дочки, пан із Сан-Франциско направляється в затишну, тиху читальню готелю, розкриває газету – і раптом рядка спалахують перед його очами, пенсне злітає з носа, і тіло його, ізвиваючись, сповзає на підлогу, Що Була присутнім при цьому інший постоялець готелю з лементом вбігає в їдальню, усі підхоплюються з місць, хазяїн намагається заспокоїти гостей, але вечір уже непоправно зіпсований
Пана із Сан-Франциско переносять у самий маленький і поганий номер; дружина, дочка, прислуга коштують і дивляться на нього, і от те, чого вони чекали й боялися, відбулося, – він умирає. Дружина пана із Сан-Франциско просить хазяїна дозволити перенести тіло в їхні апартаменти, але хазяїн відмовляє: він занадто цінує ці номери, а туристи почали б їх уникати, тому що про те, що трапилося, відразу стало б відомо всьому Капрі. Труни тут теж не можна дістати – хазяїн може запропонувати довгий ящик з-під пляшок із содовою водою
На світанку візник везе тіло пана із Сан-Франциско на пристань, пароходик перевозить його через Неаполітанську затоку, і та ж “Атлантида”, на якій він з пошаною прибув у Старе Світло, тепер везе його, мертвого, у просмоленій труні, схованої від живих глибоко внизу, у чорному трюмі. Тим часом на палубах триває те ж життя, що й колись, так само всі снідають і обідають, і всі так само страшний океан, що хвилюється за стеклами ілюмінаторів,
(1 votes, average: 5.00 out of 5)