Переказ оповідання Макар Чудра Горького М
План переказу 1. Оповідач слухає історію старого цигана. 2. Легенда про любов Радди й Лойко. 3. Розв’язка конфлікту: Лойко Зобар убиває Раду, а її батько – Лойко. Переказ Оповідач розмовляє зі старим циганом Макаром Чудрой, що розповідає йому про своє життя й ділиться своїми думками. Він не розуміє, чому люди б’ються через землю, адже її так багато. Макар народився вільним і живе вільним.
Він все своє життя подорожував, багато чого побачив, тому не розуміє людей, які сидять на одному місці, працюють, не знаючи, що таке воля. Неподалік чується
Радда була найкрасивішою циганкою в таборі: “Багато посушила вона серць молодецьких”. Один раз неї побачив багатий магнат, обіцяв їй дати гаманець грошей, якщо вона його поцілує, а Радда тільки кинула ці гроші в бруд і пішла Наступного дня магнат прийшов у табір і попросив батька Радди продати йому дочка, але той не погодився.
“Каби орлиця до ворона в гніздо по своїй волі ввійшла, чим би вона стала? ” – тільки й сказала Радда. Один раз уночі в таборі почули гарну музику.
Виявилося, що це Зобар грає на скрипці. Усе цигани зраділи, що він приїхав у них табір Тільки Радда одна на нього не дивиться, а тільки посміхається. Залишився Лойко жити в таборі. Щовечора він грав циганам на скрипці, а тим гра дуже подобалася. Макар розповідає, що спів Лойко мало над циганами таку силу, що він міг веліти ними, а вони із задоволенням виконували б його волю.
А Радда все посміювалася над ним і слова доброго йому не говорила. Її батько хотів покарати Радду, але Лойко сказав: “Гарячому коневі – сталеві вудила! Віддай мені дочку в дружин! ” Потім звернувся до Радде, просячи її стати його дружиною, але з умовою: вона не повинна суперечити його волі, тому що він людина вільний і буде жити так, як захоче. Він підійшов до Радде, щоб взяти її за руку.
Цигани вже думали, що вони поладили між собою. Тільки Радда вдарила Лойко батогом по ногах, він упав, а вона продовжувала сидіти як ні в чому не бувало. Лойко сидів на землі, обійнявши голову, а потім устав і пішов у степ, ні на кого не дивлячись. Макар пішов стежити за ним, щоб він з горя не створив із собою що-небудь.
Лойко сіл на березі ріки й сидів так кілька годинника До нього непомітно підійшла Радда й торкнула його за плече. Він підхопився й вихопив ніж, а вона направила на нього пістолет. Так вони стояли, поки Радда не заговорила. Вона сказала, що любить Лойко, але, крім нього, любить ще й волю. Багато чоловіків закохувалися в неї, так так, що робили все, що вона їм наказувала.
І Лойко буде таким же, хоч він і сильно відрізняється від інших. Тому Радда порадила йому не втрачати часу, а завтра перед всім табором поклонитися їй у ноги й поцілувати її руку, тоді вона й стане його дружиною Вона пішла, а Зобар упав на землю й став ридати. Макар повернувся в табір і розповів циганам, про усім, що чув. І стали вони чекати, що ж буде далі? Увечері Зобар повернувся в табір і, звертаючись до циганів, сказав, що в його серце немає більше місця для волі, тому що його зайняла Рада: “Вона любить свою волю більше мене, а я її люблю більше своєї волі, і вирішив я Радде поклонитися в ноги, так вона веліла, щоб усі бачили, як її краса скорила відважного Лойко Зобара, що до її грав з дівчинами, як кречет з утоками”.
Радда показала йому на землю поруч зі своїми ногами, а цигані дивилися й нічого не розуміли. Їм навіть соромно було через те, що такий відважний циган, як Лойко, буде в ноги дівці кланятися Але Зобар сміявся: “Залишається спробувати, чи таке Радди моєї міцне серце, якої вона мені його показувала”. Із цими словами він ударив її ножем у серце. Умираючи, Радда вимовила: “Я знала, що ти так зробиш”.
А Зобар упав їй у ноги й став плакати Батько Радди підібрав ніж і вбив їм Лойко. Макар розповів свою історію й пішов спати. А оповідач лежав на землі, дивився на зоряне небо й представляв, як по ньому йдуть горда красуня Радда й відважний Зобар: “Вони обоє кружлялися в тьмі ночі плавно й безмовно, і ніяк не міг красень Лойко порівняти з гордої Раддой”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)