Home ⇒ 📕Скорочені твори ⇒ Переказ билини із дренерусской літератури “Задонщина”

Переказ билини із дренерусской літератури “Задонщина”

8 вересня 1380 року об’єднане російське військо під предводительством московського князя Дмитра Івановича розбило на поле Куликовом монголо-татарські полчища Мамая. “Задонщина” створена наприкінці XIV або на початку XVI століття брянським боярином Софонием, що став пізніше священиком у Рязані. Автор використав тут літописну повість, усні народні перекази про Куликовской битву й “Слово об полицю Игореве”. Добуток відкривається закликом возвеличити землю Росіянку, восславить перемогу над поганим Мамаем.

Спрямовуючись думкою

до колишніх часів, автор згадує віщого Бояна, митецького гусляра, що оспівував великих росіян князів: Ігоря Рюриковича, Володимира Святославовича і Ярослава Володимировича. Тепер же прийшов час вихвалити великого князя Дмитра Івановича й брата його князя Володимира Андрійовича, правнука техкнязей.

Від битви на Калке до Мамаева побоїща пройшло 160 років. Великі князі наповнили серця свої мужністю й ратним духом і зібрали хоробрі полки

На Москві коні іржуть, дзенькає слава російська по всій землі Труби сурмлять на Коломне, у бубни б’ють у Серпуховові, коштують прапори в Дону великого Дзвонять вічові

дзвони у Великому Новгороді, збираються чоловіки новгородські рятуйте! Дмитрові Івановичеві Всі князі росіяни хочуть пролити кров за землю Росіянку, за віру християнську

До них приєдналися два брати Ольгердовича – Андрій і Дмитро, а також князь Дмитро Волинський, “щоб випробувати мечі свої литовські об шоломи татарські, списи німецькі об кольчуги басурманские”. Прийшов поганий Мамай на Російську землю й воїнів своїх привів. Бути великій битві на річці Непрядве, між Доном і Дніпром, на поле Куликовом. Немов соколи і яструби, переправилися через ріку сини росіяни й напали на сильну рать татарську. Ударилися на поле Куликовом списи згубні об збрую татарські, загриміли мечі булатні об їхні шоломи. Чорна земля під копитами, костями татарськими поля засіяні, пагорби й луги кров’ю политі. Застогнали російські князі й воєводи, переможені в Дону великого. Отут чернець Пересвітло сказало великому князеві Дмитрові Івановичеві: “Краще бути вбитим, чим полоненним поганими”. А по Рязанській землі біля Дону не видно ні орачів, ні пастухів, одні тільки ворони каркають над трупами так зозулі кукуют.

Птаха запекли жалібні пісні, заплакали дружини воєводські про вбиті: “Москва, Москва, швидка ріка, навіщо ти в нас чоловіків наших погнала хвилями в землю Половецьку?” Послав князь Володимир Андрійович праворуч на поганого Мамая сімдесят тисяч воїнів на чолі із князем Волинським. І вихвалив брата свого, князя Дмитра Івановича, за те, що той у настільки лихоліття став залізною обороною землі Росіянці. Сказав князь великийдмитрий Іванович: “Господи, на тебе уповаю, так не постижусь у століття й не посміються вороги мої треба мною”. Немов соколи, полетіли на швидкий Дон його полиці. Разом із братом Володимиром Андрійовичем повернув князь Дмитро Іванович полки татар назад і почали бити їх. Князі татарські з коней упали; трупами татар були засіяні поля, а ріки почервоніли від крові вбитих. Застогнала земля татарська, лихами й горем покрилася. Поуменьши-лось у їхніх царів бажання на Російську землю ходити. Російським воїнам доста – лась багатий видобуток: татарські візерункові тканини, збруя, коні, вино, цукор. Піднеслася слава російська над ганьбою поганих. Покидали татари зброя і схилили свого голови під росіяни мечі. Мамай сірим вовком побіг від своєї дружини й з’явився до міста Кафе. Сказали йому там фряги (італійці): “Навіщо ти, поганий Мамай, зазіхаєш на Російську землю? Мабуть, тебе князі росіяни сильно попотчевали: ні князів з тобою ні, ні воєвод… Біжи, поганий Мамай, і від нас…” Помилував Господь Бог князів росіян. І хоча Дон-ріка три дні кров’ю текла, страшно було дивитися на трупи християнські, але помилував Бог Російську землю, татар же впало незліченну безліч. І сказав великий князь Дмитро Іванович:

“Брати й бояри, князі молоді, знайшли ви, брати, смерть між Доном і Дніпром, на поле Куликовом, на річці Непрядве. Поклали ви голови за Російську землю й за віру християнську. Простите мене, брати, і благословите в цьому столітті й у майбутньому”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Переказ билини “Пісня про царя Івана Васильовича й відважного купця Калашникова” “У златом вінці” сидить за трапезою грізний цар Іван Васильович. За ним коштують стольники, навпроти – бояри так князі, з боків – опричники. Усі бенкетують і славлять царя. Лише один відважний опричник Кирибеевич не пригубив золотого ковша. Опустивши голову на груди, він думає “думу міцну”. Насупив цар брови: може бути,...
  2. ПРО ІЛЛЮ МУРОМЦЯ ТА СОЛОВІЯ – ДАВНЬОРУСЬКІ БИЛИНИ Гей, у славному та у городі у Муромлі, Та у тому селі та Карачаєві, Гей, то не старий дуб к землі нагинається Ой то добрий молодець Ілля Муромець Батьку-матері уклоняється: “Благослови, батьку та матер рідна, У славний город Київ з’їздити, Сонечку стольнокиївському Князю Володимиру служити, Віри християнської та боронити!” Сам...
  3. Переказ – ГЕТЬМАН ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ Дмитро Вишневецький – нащадок найдавнішого і славного роду українських князів Волині з міста Вишнівця. Він був з роду Рюриковичів. Ще дід і батько Вишневецького вели активну боротьбу з татарами. У 1544 році батьки Дмитра – Іван і Анастасія, були захоплені татарами і кілька років перебували як невільники в Криму. Історики...
  4. Скорочено ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ ТА СОЛОВЕЙ-РОЗБІЙНИК – ДАВНЬОРУСЬКІ БИЛИНИ ДАВНЬОРУСЬКІ БИЛИНИ Билина – героїчна, інколи соціально-побутова, епічна пісня, поширена в XI-XIII ст. В народі подібні пісні зазвичай називали “старинами” або “старинками”, а термін “билина”, як гадають, був уведений у XIX ст. І. Сахаровим, який взяв його з вислову “Слова о полку Ігоревім”: “по былинам сего времени” (до того часу...
  5. Переказ. Поняття про переказ як жанр художньої літератури та вид мовленнєвої діяльності. Докладний переказ художнього тексту розповідного характеру Переказ. Поняття про переказ як жанр художньої літератури та вид мовленнєвої діяльності. Докладний переказ художнього тексту розповідного характеру Мета: ознайомити школярів із художніми особливостями народних переказів та специфікою переказу як комплексного виду мовленнєвої діяльності, формувати уміння в аудіюванні, читанні, говорінні, письмі. Комунікативний компонент – розвиток умінь свідомого і виразного читання,...
  6. ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ – ДАВНЬОРУСЬКІ БИЛИНИ А хто б нам сказав про старовину, Про старовину, про бувальщину, Про того хоча б Іллю Муромця? У славетному місті Муромі, У селі було Карачаровім Жив собі Іван Тимофійович, Хлібороб, а з ним син укоханий, Ілля Муромець, син Іванович. Сидів сидячки Ілля Муромець, Ілля Муромець, хліборобський син, Сидів сидячки рівно...
  7. Слово про похід Ігорів – З ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Скорочено Як краще розповісти про похід Ігорів – за зразком давнього співця Бояна чи за вимогами сучасності? Ігор Святославович укріпив ум силою, а серце вигострив мужністю й повів свої хоробрі полки на землю Половецьку за землю Руську. Ігор чекає свого брата Всеволода. А в того вже бистрі коні осідлані стоять під...
  8. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – З ДАВНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ДАВНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Слово про похід Ігорів” 1. Коли було знайдене “Слово”? 2. Хто знайшов та оприлюднив “Слово про похід Ігорів”? 3.Розкрийте зміст звернення Святослава у “золотому слові”. Це заклик до єдності Руської землі. 4.Назвіть символічно-міфологічні образи “Слова…”. Дуже часто згадуються язичницькі боги:...
  9. Переказ Слово об полицю Игореве План переказу 1. Вступне слово автора. 2. Князь Ігор відправляється із братом Всеволодом у похід. 3. Першу битву з половцями російське військо виграє, після другий Ігор виявляється в полоні. 4. Автор міркує про причини поразки війська Ігоря. 5. Віщий сон князя Святослава. 6. Плач Ярославівни, дружини князя Ігоря. 7. Ігор...
  10. Переказ із епосу – Подвиг отрока киянина й хитрість воєводи Претича У літо 6476 (968). Прийшли вперше печеніги на Російську землю, а Святослав був тоді в Переяславце, і замкнулася Ольга зі своїми онуками Ярополком, Олегом і Володимиром у місті Києві. І осадили печеніги місто силою великої: була їхня незліченна безліч навколо міста, і не можна було не вийти з міста, не...
  11. Агрус – Чехов (переказ) Іван Іванович Чимша-Гімалайський і Буркин заходять в маєток небагатого поміщика Альохіна, який сам трудиться на своїх полях, незважаючи на блискучу освіту, їм отримане. Іван Іванович розповідає Буркіна і Альохіну про свого молодшого брата Миколу. Дитинство обидва брати провели в селі і назавжди полюбили життя на природі. Микола з дев’ятнадцяти років...
  12. Переказ змісту епосу: “Слово о полку Ігоревім” Героїчна пісня оповідає про похід князя Новгород-Сіверського Ігоря проти половців. Біля річки Оскола до нього приєднався його брат Всеволод, що йшов іншим шляхом, з Курська. Частина перша. У день походу Ігор глянув на небо і побачив, що сонце закрилося тінню. Почалося сонячне затемнення, віщуючи небезпека. Незважаючи на це, Ігор вирішує...
  13. Переказ змісту російського епосу: “Слово о полку Ігоревім” Героїчна пісня оповідає про похід князя Новгород-Сіверського Ігоря проти половців. Біля річки Оскола до нього приєднався його брат Всеволод, що йшов іншим шляхом, з Курська. Частина перша. У день походу Ігор глянув на небо і побачив, що сонце закрилося тінню. Почалося сонячне затемнення, віщуючи небезпека. Незважаючи на це, Ігор вирішує...
  14. Про узяття Моськви Тохтамишем в 1382 р В… 1382 року Тохтамиш рушив карати Русь за спробу звільнитися від татар. Звістка про похід Тохтамиша, хоча й пізно, але все-таки дійшла до Дмитра перш, ніж татари наблизилися до Моськви. Раптовість навали зробила таке враження, що князі, воєводи й бояри зовсім втратили розум. Між ними почалася ворожнеча, взаємна недовіра; великий...
  15. Примітивні уявлення Безсонова про російської історії держави та історичності казки і билини Вже маю збірник Афанасьєва, сам Бессонов мав під руками прекрасне збори билин Киреєвского, т. е. створено були умови для справді наукового вивчення як казки, і билини. Проте такого наукового вивчення ми працях Безсонова ще знаходимо. Він казковий Іван – представник язичницької Русі, що доводиться цілком фантастичними способами (на кшталт лжефилологического...
  16. Переказ – ПОВАЖНИЙ СПІВРОЗМОВНИК Сідаючи, Мертенс надушує гудзик одного апарата й гукає в матове скло одривчастим, од вологлим басом: – Припинити. Давати тільки світло. І зараз же повертається всім важким, туго збитим тілом до Поклавши обидві короткі цупкі руки з товстими пальцями На поруччя, він злегка нахиляє велику голову, неначе збирається битися лобами з...
  17. Ключевский В. О. про політика Івана I Користуючись своїми засобами й розважливою фамільною політикою, московські князі в XIV в. поступово самі виступали з положення безправних питомих князів. Молодші, але богатые, ці князі почали сміливу боротьбу зі старшими родичами за великокнязівський стіл. Головними їхніми суперниками були князі тверские, старші їхній родичи. Діючи в ім’я сили, а не права,...
  18. “Опис картини “Козак Мамай” Картина невідомого художника “Козак Мамай” була намальована понад три століття тому. З того часу полотно невідомого художника не один раз надихало на створення подібних творів образотворчого мистецтва. На передньому плані картини “Козак Мамай” ми бачимо козака, який розташувався відпочити під крислатим дубом, що стоїть посеред широкого українського степу. Неподалік від...
  19. Битва на Калке (по Галицько-волинському літописі) У рік 6732 (1223). Прийшло нечуване військо, безбожні моавитяне, називані татарами; прийшли вони на землю Половецьку. Половці намагалися пручатися, але навіть найдужчий з них Юрій Кончакович не міг їм протистояти й біг, і багато хто були перебиті – до ріки Дніпра. Татари ж повернули назад, і пішли у свої вежі....
  20. Балада Пушкіна “Пісня про віщого Олега”. Переказ Колись у давнину Балада була однією з головних форм оповідань про певних подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Саме минуле живе в них. Але і пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних...
Переказ билини із дренерусской літератури “Задонщина”
«
»