“Перед портретом Кобзаря”
Видатний український поет Тарас Григорович Шевченко був не тільки талановитим письменником, а й не менш талановитим художником. Він з дитинства дуже любив малювати і майже ніколи не розлучався з папером та олівцем. Після визволення з кріпацтва великий Кобзар навчався в найкращій в Росії Петербурзькій Академії Мистецтв.
Найбільш усього у художньому спадку Т. Г. Шевченка мені подобаються його малюнки, де він зображує самого себе, особливо автопортрет поета. Як вам відомо, автопортрет – це портрет художника, створений ним самим. Свій автопортрет
Пишучи картину, Т. Г. Шевченко уважно вдивлявся у своє віддзеркалення. Що ж він побачив у дзеркалі і що ж такого цікавого побачив у ньому я?
У 1840 році, коли був написаний автопортрет, Т. Г. Шевченку було лише 26 років. Тому на картині я бачу молоде відкрите обличчя з високим чолом, яке обрамлене темним волоссям. Світло незвичайно точно освітлює його обличчя, тому з першого погляду видно, що переді мною безперечно талановита творча людина.
Вираз обличчя поета на автопортреті одразу важко зрозуміти.
Мабуть, художник і сам уважно вдивлявся у своє обличчя у дзеркалі і намагався побачити в ньому своє майбутнє. Що чекає колишнього кріпацького хлопчика, студента Петербурзької Академії Мистецтв і учня всесвітньо відомого російського художника Карла Брюллова? Забуття та невдачі чи яскраве майбутнє? Нажаль чи на щастя, це йому не було відомо, нажаль чи на щастя це невідомо нікому з нас.
Думаю, що саме такі запитання можна вважати тими, що хотів передати своїм поглядом на автопортреті видатний український поет і талановитий художник Тарас Григорович Шевченко, важкий життєвий шлях якого у той час тільки починався.
Я вважаю, що автопортрет Т. Г. Шевченка написаний з великою художньою майстерністю і дуже реалістично, що характерно для робіт справжнього майстра.