Пейзажний етюд. Про що шумить осiннiй лiс

Схожі твори:

1. Пісня моя – радість моя Пісня моя – радість моя У напівтемній залі застигла напружена тиша. Погляди всіх глядачів спрямовані на яскраво освітлену сцену. І ось завіси розсунулась, відкривши глядачам співачку, одягнену в українське національне вбрання. Із насолодою слухаю чарівну українську мелодію. А вона дзвенить, переливається срібними тремтливими звуками цимбал, пробуджує у серці ніжним голосом...
2. Ідуть століття, шумить війна Творчість – одна зі сторін нашого життя, у якій жахливе може приваблювати своєю фатальною красою або одкровенням. У російської поезії цим художнім прийомом у досконалості володіли Лермонтов, Блок, у прозі – Гоголь, серед художників у цьому плані, я вважаю, помітний Костянтин Васильєв. В основі приваблювання жахливим, по-моєму, лежить якась катастрофа,...
3. Драматичний етюд “На полі крові” Драматичний етюд “На полі крові” Леся Українка написала 1909 року, в часи реакції. У буржуазних російській, польській, українській та інших літературах були спроби оспівати, реабілітувати зрадників революції, більше того, зробити їх знаменням часу, зразком для наслідування. Український націоналіст В. Винниченко виступає з повістями, героєм яких стає колишній революціонер, що розходиться...
4. Етюд про Ахматову та Гумільова Вартовий, безвусий червоноармієць, рудоволосий і веснянкуватий, передав Анні записку, маленький аркушик у клітинку, на якому знайомою рукою було написано чорнильним олівцем: “Не хвилюйся за мене, почуваюся прекрасно, пишу вірші і читаю Гомера”. Вона не здивувалась і не заплакала. Анна знала його вдачу, знала його серце: воно билося зараз спокійно, попри...
5. Багряний Іван Павлович Етюд Багряний І. П. Вибрані твори. – K: Книга, 2007. – 366 с. …Скриня з промоклого Слізьми каміння… Повна людей, стара прокопчена Муками скриня… А в грудях дим. В. Винниченко Чорні грати розпанахали небо. Червоно-рожеве воно тянуло, манило. Спішили білі лебеді-хмарки. За сонцем пливли радість, надії – за обрій. В камері...
6. “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського (етюд) “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського (етюд) …У чому загадковість і пронизливий трагізм цього художнього шедевру Коцюбинського? Може, в дусі гуцульської легенди в якому, не змовляючись, творять Кобилянська й Хоткевич, – багато митців, починаючи з “Чорної ради” Пантелеймона Куліша, де Кирило Тур уважає Чорногору якимсь Ельдорадо, якого не зачіпають катаклізми життя....
7. Романтична поетизація буденної миті життя (“Етюд про хліб” Івана Драча) Як же ми звикли до буденності на своєму столі! Він – як частина нашого – щоденного життя, що сприймається без особливої уваги. Та ось читаєш “Етюд про хліб” Івана Драча – і серце охоплює пронизливе почуття святості, трепету перед звичайною хлібиною, народженою руками трудівників землі. У своїй поетичній мініатюрі автор...
8. І. ДРАЧ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК”, “ЕТЮД ПРО ХЛІБ”, “ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА” Варіант 1 1. Перша збірка письменника “Соняшник” надрукована… А У 1959р. Б 1971р. В 1962р. Г 1956р. 2. На думку І. Драча, справжнє мистецтво започатковується… А На гуманістичних цінностях. Б Бажанні щось написати. В Умінні уявити той чи інший образ. Г Народній основі. 3. “Чорнобильська мадонна” І. Драча належить до...
9. “Рiдна мати моя” (за поезiєю Андрiя Малишка) Я довго добирав слова, якими б можна було розпочати цей твiр. Слова, якi б вiдбивали те почуття, що сповнює моє серце, що є джерелом моїх кращих вчинкiв i що часто примушує вимогливiше ставитися до себе. Це почуття – безмiрна, трепетна, свята любов до матерi. I як же я захотiв, щоб...
10. Вороний Микола Кіндратович Євшан-зiлля Да луче есть в своей земли костью лечи Инели на чуже славне быти Лiтопис по Iпатському списку В давнiх лiтописях наших Єсть одно оповiдання, Що зворушує у серцi Найсвятiшi почування. Не блищить воно красою Слiв гучних i мльовничих. Нi, про инше щось говорить Те старе оповiдання… Мiж рядками слiв таїться...
11. Героїчний подвиг радянського солдата у романi Олеся Гончара “Прапороносці” Роман О. Гончара “Прапороносцi” вражає глибокою правдивiстю, живими, виразними образами героїв, якоюсь сонячною романтикою, поєднаною з глибоким реалiстичним вiдтворенням вiйни. Пiшовши в першi днi вiйни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потiм сержантом, був командиром обслуги батальйонного мiномета, старшим мiнометної батареї. Багато сотень кiлометрiв пройшов вiн плiч-о-плiч з солдатами i...
12. Переказ – АКАЦІЇ Весною, коли рясним білоцвіттям каштанів і акацій закипає Київ, вечорами синіми виходжу я на круті й зелені схили Дніпра. Знайомою стежкою пробираюсь у парк до Аскольдової могили, сідаю на лавці під білим наметом розквітлої акації і слухаю дивний зачарований гомін землі. Солодкі пахощі настояних на сонці акацій пливуть у повітрі,...
13. Характеристика дядька Себастьяна з повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” В свою повість “Гуси-лебеді летять” Михайло Стельмах вклав спогади про найчарівніший час у житті – своє дитинство. У творі він знайомить нас зі своїм життям, родиною та оточенням. Одним з героїв повісті “Гусі-лебеді летять” є дядько Себястьян, голова комбiду. Цей чоловік став для хлопчика справжній другом, вчителем та захисником. Майже...
14. Українська пiсня Наша дума, наша пiсня Не вмре, не загине. / Т. Шевченко / Українська пiсня… Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юнiсть красиву i нiжну. Яка мити не спiвала цих легких, як сон, пiсень над колискою дорогих дiтей. З народних пiсень ми...
15. “Наша дума, наша пісня не вмре, не затне…” (Т. Г. Шевченко) Яке ж не диво дивне – народна пісня та дума! Вони полонять людські серця, підносять настрій, надихають у праці, розраджують у горі, тамують душевні болі, множать сили в боротьбі. Коли я думаю про українську пісню, то бачу обличчя кріпачки Катерини Шевченко, яка співала своєму синові Тарасу про кота-воркога і про...
16. “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…” (Т. Г. Шевченко) Яке ж це диво дивне – народна пісня та дума! Вони полонять людські серця, підносять настрій, надихають у праці, розраджують у горі, тамують душевні болі, множать сили в боротьбі. Коли я думаю про українську пісню, то бачу обличчя кріпачки Катерини Шевченко, яка співала своєму синові Тарасу про кота-воркога і про...
17. Уста говорять: “Він навіки згинув!” – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Скорочено Уста говорять: “Він навіки згинув!” А серце каже: “Ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча. Тут, в глибині, і б’ється враз зі мною: “Я тут, я завжди тут, я все з тобою!” Так, завжди, чи в піснях забути хочу муку. Чи хто...
18. Описуючи образ Назария Яремчука От уже кілька років за мною ходить, невідступно супроводжує його голос. Те віддаляється кудись, те знову наближається майже впритул… Неповторною, проникливою, своєрідною, вишитою українською інтонацією голос Назария Яремчука. Не пам’ятаю, коли його вперше зустрів. Здається, спочатку на концерті, а потім познайомилися. Був Назарий ще без усяких звань, але такий пекуче-молодий,...
19. Твiр-опис за картиною М. Г. Дерегуса “Малий Тарас слухає кобзаря” В Українi є багато видатних художникiв. Один з них Михайло Гордiйович Дерегус, що народився 1904 р. Вiн – вiдомий живописець i графiк, народний художник. Навчався Михайло Гордiйович у Харкiвському художньому iнститутi. Свою творчiсть вiн присвятив iсторiї українського народу, героїчному минулому рiдного краю, його пiсням та думам. М. Дерегус також проiлюстрував...
20. “Пiсня про Буревiсника” Максима Горького – пам’ятка доби росiйських революцiй, її вплив на настрої сучасникiв В iсторiї було чимало переломних моментiв, але початок ХХ сторiччя був особливим навiть серед них. Його можна назвати добою не-однорiдностi розвитку цивiлiзацiї, зiткненням культурних епох, що вже потiм вилилися в полiтичнi катаклiзми. Ламалися традицiї, як звичаєвi в багатьох країнах, так i мистецькi. Моральне сум’яття, загальна невдоволенiсть, розчарованiсть i найрiзноманiтнiшi пошуки...