Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь”

Адам Міцкевич – геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав народні пісні, легенди, казки, мотиви й образи яких лягли пізніше в основу його чудових творів – балад, віршів, поем. ‘ Батьківщина поета – хутір Заосьє біля містечка Новогрудок. Край дитячих літ назавжди залишився у серці майбутнього поета як одна з найсвітліших сторінок його життя. Здобувши освіту на історико-філологічному

факультеті Віденського університету, він працює учителем у Каунасі. Бере активну участь у діяльності патріотичних організацій польської молоді, які ставили собі за мету боротьбу за свободу і незалежність Польщі. Молоді патріоти не хотіли миритися з тим, що їхня вітчизна – Польща – лежала роз’ятрена під п’ятою російського самодержавства, австрійського й прусського імператорів. У жовтні 1823 року Міцкевича заарештовують і після тривалого слідства висилають за межі Польщі та Литви. Польське національно-визвольне повстання 1830 року застало поета у Римі. Поразку поляків у боротьбі за незалежність Міцкевич

пережив надзвичайно важко: у його вітчизні під нестерпним гнітом конав простий народ, зубожілий до краю. Отже, мотиви визвольної боротьби польського народу за незалежність, патріотичні мотиви стали провідними у творчості великого поета. Прикладами таких творів є поема “Пан Тадеуш” – енциклопедія життя польського народу початку XIX століття, поезія “Світязь”, присвячена Михайлові Верещаку, братові коханої А. Міцкевича. За жанром це балада. І хоч у цій баладі є елементи фантастики (втоплена княгиня піднімається з дна озера і розповідає свою трагічну історію), але в основу покладені реальні факти боротьби польського народу за свою честь і незалежність. Сюжет поеми нескладний. Один із польських панів, діставши у спадок маєток з озером Світязь, вирішив розгадати таємниці, пов’язані з цим озером. Кажуть, там сила нечиста гуляє, Бенкети в озері править. Хто проти ночі про це повідає – Страшно і слухати навіть. Часом пори там почуєш нічної Поклики й грім під водою, Стогін жіночий і брязкання зброї, Вигуки дикого бою. Збудував пан довгі човни й велів закинути рибалкам в озеро невід, звідки виплила чарівна, незвичайної краси дівчина, польська княжна, й розповіла, що Тут, де сумні простягаються піски, Аїр росте та купава, Місто колись було сповнене блиску, Пишна Туганів держава. Місто це було прекрасне й квітуче. Але ось по Литві прокотилась тривога: із Росії наступає цар, військо його оточило місто. Князь Мендога, не маючи сили боронитися, написав листа до князя Тугана – батька дівчини – з проханням допомогти: Княже, рятуй! Поможи, бо загину. Сила іде нездоланна. Батько вагається, бо незахищеними залишаються діти й жінки, а поділити своє військо не може, бо це мало допоможе князеві, що знаходиться в облозі. Тоді княжна каже: Батьку, снагою і хистом Допоможи Батьківщині. Бог захистить нас. Але сили були нерівними. У цій кривавій боротьбі загинули обидва князі разом із воїнами, а їх дружин і дочок поглинуло озеро Світязь, бо не схотіли вони неволю ганебну приймати. Так врятувався народ безборонний, Так ми уникли неслави. Бачиш квітки? То дівчата і жони Змінені в білі купави. Отже, в цій баладі А. Міцкевич показав трагедію польського народу, який героїчно боровся за свою незалежність, але у нерівній боротьбі втратив її. Балада наштовхує читачів на роздуми: а чи все зробили поляки, аби відродити незалежність країни?..


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь”

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links