ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ
Парни і сквери – справжня окраса міста (твір з елементами опису природи в публіцистичному стилі)
Протягом десятиліть у нашій країні тисячі людей працювали над створенням у містах і селищах парків, скверів, зелених зон, де жителі могли б відпочивати, дихати свіжим повітрям, милуватися деревами й квітами.
Ми добре знаємо, як впливають на життя міст сади, парки і приміські ліси. Вони поглинають з повітря убивчий для людини вуглекислий газ, який накопичується в містах у величезних кількостях, і відновлюють
кисень; вони зменшують силу вітрів, поглинають пил, дають відпочинок, відновлюють сили, радують око, підвищують якість життя. Над містами, де мало дерев, висять важкі дими й тумани, наповнені сажею. Відомо, що у великому місті випадає на квадратний кілометр до чотирьохсот тонн сажі за рік. І завадити цьому можуть не лише фільтри на заводських трубах, а, насамперед, ліси й парки.
На жаль, бережливе ставлення до посадженого кимось дерева в наш час змінилося на бажання деяких бізнесменів знищити насадження, щоб звільнити територію під забудову. Зовсім недавно харківські можновладці вирішили побудувати нову
дорогу через лісопарк. Мабуть, така додаткова дорога потрібна місту, але для нього довелося прорубати багатометрову просіку через лісопаркову зону. Сотні людей протистояли знищенню дерев, та нічого не змогли вдіяти. Місто із сумом спостерігало, як падали на землю столітні дуби, як злякано тріпотіли листочками білокорі берези. Та, на щастя, у великому місті не припиняються роботи з-відновлення лісонасаджень. Місто створює нові сади і парки, в яких дерева садяться з таким розрахунком, щоб різноманітні відтінки листя радували око, щоб осіннє золото одних кущів і дерев відтіняло пурпурове забарвлення інших. Такі парки і сквери прикрашають місто в будь-яку пору року, але мені найбільше подобаються кольори ранньої осені. У вересні і жовтні парки ще повні сонячного світла. Небо над містом у цей час особливо яскраве, а на тлі його темної сині чарує око золото дерев, що з тихим шелестом укриває алеї і пожовклу траву. Місто немов відпочиває від літньої спеки, дихаючи прохолодою. У такий час у душі зароджуються якісьдивні почуття, про які знаєш лише ти. Милуючись прекрасними барвами осені, хочеться вірити, що ця краса ніколи не зникне, що її не закриють залізобетонні новобудови розважальних центрів чи супермаркетів. Звичайно, в місті має бути все, що робить життя його жителів комфортнішим і зручнішим, але разом із тим треба зберегти те, що робить нас людянішими, що будить почуття і милує душу.
