Пантелеймон Куліш. Куліш-перекладач
Пантелеймон Куліш – всебічно обдарований письменник, передусім палкий патріот України, який протягом усього життя невтомною повсякденною працею доводив безмежну свою любов до рідної землі, до українського народу. Він же був відомим перекладачем. Так, у 1864-1868 роках П. Куліш працював у Варшаві, де був директором духовних справ, також членом комісії з перекладу польських законів. Саме тоді змінилися погляди письменника. Якщо до цього він обстоював ідею самостійності України, сприяв розвитку української школи, то тепер почав підносити політику
У 1873-1874 роках він працює перекладачем у Петербурзі. Цій роботі Куліш віддає багато часу. Перекладацька діяльність була великим вкладом в українську літературу. Так, у 1897 році вийшла збірка його перекладів “Позичена кобза”. До неї увійшли твори світової культури: Ф. Шіллера, Г. Гейне, Дж. Байрона, Й. Гете, 13 п’єс В. Шекспіра.
Літературознавець В. Неділько перекладацьку діяльність П. Куліша називає справжнім подвигом, бо перекладав він у ті часи, коли вийшов Емський указ про заборону української
Ця людина була першим перекладачем Біблії українською мовою.
Про роль письменника як творця і як перекладача чудово сказав у своєму листі М. Коцюбинський: “…дедалі все видніше й видніше стає, яку велику вагу в нашому письменстві має це славне ім’я; а яку матиме своїми роботами, що тільки тепер виявляються на світ, – про те можна догадуватися. Могучий майстер української мови й творець українського правопису, благородний поет, перекладач Шекспірових і Байронових творів, а також Біблії, автор “Записок о Южной Руси”, “Чорної ради” і сили інших цінних праць – має право на нашу повагу і вдячність. Перед цими його заслугами забуваються тепер ті помилки, які йому траплялося робити, а виступає потреба пошанувати його працю”. Видатний діяч української літератури П. Куліш майже 60 років фальсифікувався ідеологами комуністичного режиму, його творча спадщина заборонялася, але зараз повернулася в скарбницю духовного життя українського народу, Допомагає нам краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії.
Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель (1862) він писав: “Кращого від українців в ідеї нема нічого, але небагато в нас людей гідних, решта – дурноляпи, можливо, більше шкідливі, ніж корисні для розповсюдження в суспільстві рятівної для майбутнього української ідеї”.
Чим же цінний для нас Куліш?
Саме він написав новаторський твір “Чорна рада”, піднісши ним українську літературу до світового рівня. Саме він започаткував український історичний роман. П. Куліш був мистецьким новатором у галузі перекладу світової літератури українською мовою та ще в той час, коли видані були укази про заборону рідної мови. Він перший переклав Біблію, створив перший український правопис на фонетичній основі (“Кулішівка”), створив “Граматику” для українських шкіл. У своїх творах порушував важливі проблеми, які є актуальними і сьогодні: батьки і діти, кохання і подружнє щастя, патріотизм і незалежність держави, Ставлення влади до народу, народна мораль, добро і зло.
Все своє життя Куліш служив українській національній ідеї, у ній – його єдина мета, у ній він був послідовний. Так, І. Франко писав: “Куліш все життя своє шукав шляхів, палаючи пристрастю сказати якесь велике слово. В даний момент твердо переконаний у правоті своєї думки, він все ж незабаром відкидав її, щоб знову з такою ж самовпевненістю захищати яку-небудь іншу. Ці питання складали трагедію його життя, але вносили фермент в літературне життя України…” Важливим є те, що письменник широко відтворив життя різних сфер тогочасного суспільства та типових представників усіх соціальних верств.