Жив колись на світі раджа по імені Ташетханг. Одного разу надвечір прогулювався він по садові. Сонце вже заходило за гори. Легкий вітерець доносив пахощі квітів. Колом панували спокій і тиша, і навіть бджоли не порушували їх своїм дзижчанням. Та раптом до слуху раджі долетіла прекрасна пісня, у звуках її були й сонце, що йде за гори, і запашний подув вітерцю тиша, що й навіть приносить

Герцог Лоренцо Медичи, по прозванню Чудовий, ніколи не сідав за -стіл на самоті. - Тільки собака, - говорив він, - роздобувши кістку, забивається з нею у кут і ричить на всі. А людині повинне бути приємніше

Пригощати друзів, чим є самому. До того ж цікава бесіда - краща приправа до будь-якого блюда.

Тому

Подих друга на галявині Фраоха, подих по героєві за огорожею, її, що оточила; подих, який змушує кожного чоловіка вболівати, а кожну жінку - плакати. Там до заходу є каирн, який укриває Фраоха з м'якими волоссями, сина Фиахи. Він той, хто корився заклику Мейв, і від якого цей Каирн Фраоха носить своє ім'я. Плачуть жінки Круахана; сумна причина їх плачу, тому що їх жалібні

Живав-Бував Микулка-Злодій. Почув про нього пан, що Микулка хоч що — так украде; призиває його й говорить: «Укради з-під мене з баринею пуховик; коли украдеш — сто рублів, не украдеш — сто батогів».- «Іде!» — відповідає Микулка. «Коли ж красти прийдеш?» — «Нині вночі».- «Добре!»

Пан ліг спати

Якщо сам поганий – від інших добра не чекай…

Жив на Амурі нівх Солодо Хоинга. Багатий була людей. Двадцять запряжок собачих мав. Десять ангаза – бідняків – для нього рибу у ріці не водили. Десять невільників – маньчжу – за його господарством стежили, із шелюги

Коли вуж допитливий янкі обрав вас своєю жертвою, вам не вберегтися від його питань, навіть якщо ви навідріз відмовитеся відповідати. На хвилину він змовкне, але тільки щоб перемінити тактикові.

- Вибачте мене, люб'язний незнайомець, - після хвилинного перепочинку почне він знову. - Якби ви тільки знали, як важко дійсному

У божого міста, у царського міста живе Еква пирись. З бабусею вдвох під містом живуть. Бабуся його вчить:

- Ти промишляй.

- Я не буду промишляти купці й попи однаково заберуть добуте.

Бабуся говорить:

- Що їсти будемо?

Еква пирись підхопився, почав танцювати. На великому пальці й на маленькому пальці танцює. Бабуся говорить:

- Синок,

Балдан одяг свій самий гарний білий костюм і відправився у гості до друга. По дорозі його застала злива, і білий костюм його промок до останньої нитки. Прийшов він до друга, переодягся у костюм чорного кольору й відправився додому.

Тільки переступив він поріг свого будинку, собака з гавкотом кинулася на нього.

- Агов чорт! На мене

Зібрався Кутуб-Хан пообідати.

Відомо: хто любить гроші, той любить тільки гроші. Тому наказав багатій своєму слузі:

- Неси на стіл обід, а потім замкни ворота й говори всім, що мене немає будинку. Не люблю гостей!

Почув ці слова син Кутуб-Хана. А відомо:

Іде із села бик, а назустріч йому баран. «Куди йдеш?» — запитує барана бик. «Іду шукати літо», - відповідає той. «Пішли разом», - говорить бик.

Та пішли вони разом. Ідуть удвох вони, а назустріч їм свиня йде. «Куди йдете, братики?» — запитує їхня свиня. «Ідемо