Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Осуд несправедливості кріпосницького суспільства (За байкою П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака”)

Осуд несправедливості кріпосницького суспільства (За байкою П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака”)

Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У 1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було значною мірою зумовлене українським оточенням, у яке потрапив Гулак-Артемовський. Цього ж року

відбулося його знайомство з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, яке згодом переросло в щиру дружбу.

Митець добре знав побут і звичаї українських селян, і це помітно з тексту байки. В образі собаки Рябка, якого немилосердно лупцюють панські слуги, Гулак-Артемовський показав безправних українських кріпаків. Собака не досипав ночей, охороняючи добро пана: доглядав за худобою, зазирав до свинок, у курник. Думав Рябко, що таким чином можна піддобритися до Пана, заслужити його ласку та пошану. Наївний Собака вірив у панську доброту й вдячність.

Одного разу, виконавши обов’язки охоронця, Рябко заснув із спокійним

сумлінням, але його схопили й притягли до Пана. Собака чекав на те, що отримає смачний шматок із панського стола за сумлінну щоденну працю. Рябко думав, що “сам Пан звелів віддати Рябку печене і, що осталося, варене”. Але Пан зовсім не збирався нагороджувати Собаку. Виявляється, через гавкіт чесного охоронця пани не спали цілу ніч, а за це вже належить дещо інша нагорода. Слуги добряче відлупцювали Рябка.

Отямившись від панської “нагороди”, Собака нічого не може зрозуміти. Він навіть питає: “Чим, люди добрі, так оце я провинився?” Один із наймитів пояснює Рябкові, що провина в занадто завзятій праці. Тим важче бідолашному Собаці зрозуміти, чого ж тоді від нього вимагають? Адже сам Пан помітив, що його вірний Рябко охороняє майно, гавкає, відганяючи злодіїв. Але ж:

– Оце тебе за те

По жижках, брат Рябко, так гарно пошмагали,

Що Пан із Панею сю цілу ніч не спали.

Старанний трудар ніяк не збагне, у чому ж тут провина, бо охороняти, зовсім не гавкаючи, здається, не можна. Як працювати надалі? Обурений несправедливістю Пана, бідний Собака наступної ночі заснув, аж захріп. І сталося так, що саме цієї ночі Пана обікрали москалі. Бідолашний Рябко завинив і на цей раз, тому що не гавкав.

Гулак-Артемовский пише про те, що не можна бути таким довірливим та наївним:

Той дурень, хто дурним іде панам служити,

А більший дурень, хто їм дума угодити!

Не треба думати, що автор сміється з Собаки. Байкареві гірко за долю Рябка. Автор переймається долею всіх селян, які страждають від кріпосницької сваволі. Гулак-Артемовський характеризує панів у гостросатиричному плані. Пани – деспоти, самодури, свавільники. Наприклад, автор відзначає, що насправді Пан не міг спати спокійно не з причини собачого гавкіту, а тому, що звечора програвся в карти. Тобто, Пан вимістив свою злість на безсловесному Рябкові. Недарма Собака думає: “Де ж правда на цьому світі?”, бо ж:

Повернешся сюди – тута гаряче.

Повернешся туди – і тамто боляче.

Розповсюджена в численних рукописних копіях, байка Петра Гулака-Артемовського “Пан та Собака” відіграла значну роль у посиленні антикріпосницьких настроїв у тодішньому суспільстві.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Сатиричний осуд суспільних відносин між панами та трудящою людиною (за байкою “Пан та Собака’ П. Гулака-Артемовського) Твір “Пан та Собака” – це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесла велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визволення народу від свавілля панства, за гідність людини. Гулак-Артемовський, використовуючи алегорію, говорить на початку...
  2. Два кріпаки (за байкою “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського) І. Тема кріпацтва в українській літературі XІX ст. ІІ. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха: 1. Дворові кріпаки. 2. Рябко – сумлінний трудівник. 3. Явтух між двома таборами. 4. Прозріння знедоленого кріпака. ІІІ. Вияв громадянської мужності П. П. Гулака-Артемовського. Багато наших письменників зверталися до...
  3. Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака” Передові люди вважали кріпацтво несправедливим ладом і закликали до боротьби з ним. Засуджував надмірну жорстокість та свавілля поміщиків і український байкар Петро Гулак-Артемовський. “Пан та Собака” – антикріпосницький твір. Байка пройнята протипанськими настроями. Порушуючи такі актуальні питання того часу як становище кріпаків, ставлення панів до них, П. Гулак-Артемовський викриває самодурство...
  4. Засудження сваволі й деспотизму в байці “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського В українській літературі першої половини XIX ст. з’являється низка байкарів: П. Гулак-Артемовський (1790-1865), О. П. Руданський (1784-1851), Л. І. Боровиковський (1806-1889), Є. П. Гребінка (1812-1848) та інші. Найвизначнішими серед них були Гулак-Артемовський і Гребінка. У творчій спадщині Гулака-Артемовського найбільш цінними є байки, які поділяються на дві групи: байки-казки на громадські...
  5. Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський, ідучи вчительською стежкою, до кінця свого життя захоплювався літературою, добре знав український фольклор і життя простих людей-кріпаків. Хоча літературна спадщина Гулака-Артемовського невелика, але твори його привертають до себе увагу влучним змістом і красою живої розмовної мови. Письменник жив за часів кріпацтва, коли висловлювати свої волелюбні думки було небезпечно,...
  6. “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XІX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского – Гулака читались...
  7. Твір “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу...
  8. Осуд несправедливою кріпосницькою суспільства в байці “Пан та Собака” Петро Гулак-Артемовський належить до славної когорти основоположників нової української літератури. Його творчий доробок українською мовою невеликий: кілька байок, притч, віршованих і прозових послань, переклади та переспіви творів світової літератури. У 1818 році в “Українському Віснику” побачили світ “Казка”, “Пан та Собака”, “Супліка до Грицька К…” Письменник добре знав побут, звичаї...
  9. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках “Вовк та Ягня”, “Мірошник” Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езона, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя....
  10. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках Л. Глібова “Вовк та Ягня”, “Мірошник” Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езопа, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя....
  11. “Коротких відомостей з теорії літератури” і визначте жанрові ознаки твору Гулака-Артемовського У новій українській літературі Гулак-Артемовський дав цікаві зразки національної байки. Провідне місце посідав тут твір “Пан та Собака (Казка)”, надрукований у журналі “Ук-раинский вестник” (1818) . В алегоричному образі Рябка, якого нещадно лупцюють панські слуги, знайшло своє відображення безправне життя кріпаків. У цьому образі поет показав кріпака – працьовитого, наївного,...
  12. “Пан та Собака” – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківсь-кої доби Гулака-Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского-Гулака читались с таким же неописанним...
  13. Скорочено “Рибалка” Гулака-Артемовського МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить. Вода гуля. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко. Не зна він, – а сумує! Сумує він, –...
  14. Вади людини й суспільства в творах українських байкарів Байка – найцікавіший жанр літератури, і виникла вона в процесі постійної боротьби добра і зла, любові та ненависті, правди і кривди. Байка завжди захищала інтереси скривджених і пригноблених, висміювала паразитичне життя панів, показувала суперечності кріпосницької системи, засуджувала соціальну нерівність. До жанру байки зверталися Г. Сковорода і Л. Боровиковський, І. Франко...
  15. Пан та собака (Казка) На землю злізла ніч… Ніде ані щнпгархже1, Хіба-то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. Уклався місяць спать, нема ані зорі, І ледве, крадькома, яка маленька зірка З-за хмари вигляне, неначе мшп з заеіка. І небо, і земля – усе одпочива, Все ніч під...
  16. П. Гулак-Артемовський та його творчість П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40-60 років XIX століття. Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати...
  17. Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не...
  18. Г. СКОВОРОДА “БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ”, “СОБАКА І ВОВК” Тема. Г. СКОВОРОДА “БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ”, “СОБАКА І ВОВК” Варіант 1 1. Шершень дорікав Бджолі за те, що вона… А Хитра і підступна. Б Надто серйозна і ретельна. В Дурна і безглузда. Г Ледача і неповоротка. 2. Бджола, звертаючись до Шершня, назвала його паном… А Розумником. Б Обліковцем. В Писарем....
  19. ТЕма. Г. СКОВОРОДА “БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ”, “собака і вовк” Варіант 1 1. Шершень дорікав Бджолі за те, що вона… А Хитра і підступна. Б Надто серйозна і ретельна. В Дурна і безглузда. Г Ледача і неповоротка. 2. Бджола, звертаючись до Шершня, назвала його паном… А Розумником. Б Обліковцем. В Писарем. Г Радником. 3. Що є мукою для Бджоли? А...
  20. Сочинение на тему “Собака – друг человека” С древних времен собака живет рядом с человеком, он наш друг и помощник. Это первое животное, которое приручил древний человек. Он делилась с собакой едой, а та помогала ему на охоте и охраняла его и его жилье. С тех самых пор продолжается верная дружба между ними. Сегодня роль собаки в...
Осуд несправедливості кріпосницького суспільства (За байкою П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака”)
«
»