Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках Л. Глібова “Вовк та Ягня”, “Мірошник”
Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езопа, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя.
Головні теми байок Глібова – безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників…
Так, байка
Головний його аргумент – “він Вовк, він пан”. Вовк у байці вчиняє з Ягням
Занепад кріпосницького ладу, марнотратство деяких дворян Глібов відтворив у байці “Мірошник”. Мірошник Хома “не гаразд за діло брався”, сподіваючись, що води в річці вистачить на його вік. Коли ж млин став, ледачий Хома зігнав злість на безвинних курах, що прийшли до греблі води напитися. Про те, що в цьому разі висміюються не звичайні людські вади, а соціальні, байкар недвозначно говорить у моралі:
На світі є такі пани: Без діла сотні всюди сують,
А за недогарок вони людей і лають, і мордують.
Байка Глібова “Мірошник”, написана в 50-х роках, напередодні селянської реформи, прозвучала надзвичайно актуально і злободенно. В образі Мірошника український поет засудив тих поміщиків, які за нових обставин, коли в селі заброджувалися капіталістичні відносини, виявили повну життєву безпорадність, невміння і небажання працювати.
Глібов – талановитий художник-новатор, який відкрив своїми байками нову сторінку в історії розвитку цього жанру в українській літературі.