Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Особові та родові форми дієслова. Дієвідмінювання

Особові та родові форми дієслова. Дієвідмінювання

Дієслова в теперішньому й майбутньому часах дійсного способу та в наказовому способі змінюються за особами. Дієслово в першій особі називає дію тієї особи чи осіб, хто говорить: (я) вважаю, (ми) подумаємо, (ми) скажімо. Дієслово в другій особі називає дію тієї особи чи осіб, до кого звертаються: (ти) допоможеш, (ти) розкажи, (ви) керуєте, (ви) поясніть. Дієслово в третій особі називає дію як особи чи осіб, так і предмета чи предметів, про кого або про що мовиться: (він) малює, (вони) знайомляться, (дерево) зеленіє, (дні) минають. Дієслова в минулому часі дійсного

способу і в умовному способі за особами не змінюються – вони змінюються лише за родами й числами: радів, раділа, раділо, раділи; радів би, раділа б, раділо б, раділи б. Форми роду й числа дієслів тут виконують синтаксичну функцію – вказують на зв’язок між словами (день змінив ніч і день змінила ніч).Перша особа множини вказує, що дію виконує мовець та ще одна чи більше осіб: (ми) пливемо, розмовляємо, поспішаймо. Друга особа множини вказує на дію двох або більше осіб, до яких звернена мова: (ви) думаєте, зачекайте.

Третя особа множини означає, що дію виконують два або більше діячів без участі мовця: (люди)

радіють, ( Хмари ) збираються, (квіти) пахнуть. Особові й числові форми дієслів у контексті можуть набувати невластивих їм значень. Форма першої особи однини й множини може позначати дію, не пов’язану з конкретною особою (у загадках, прислів’ях, приказках): Мету-мету – не вимету, несу-несу – не винесу, пора прийде – само вийде. То снідаю, то обідаю – / погуляти ніколи. Як робимо, так ходимо, Як дбаємо, так маємо (Нар. творчість).Форма першої особи множини в науковому й публіцистичному стилях позначає автора із співучастю читача: Нагадаємо один показовий у цьому відношенні епізод. У першій половині 1906 року в Києві виходив український сатиричний журнал “Шершень” (О. Ставицький). Як бачимо, імпершовіністів страхало відродження України навіть на правах автономії (Р. Іванченко).Форма другої особи однини й множини вживається в узагальнено-особовому значенні (у прислів’ях, приказках, описах): Ви дивитесь і дивуєтесь; вам здається, що ви їдете не по вбитій дорозі зеленого степу, а якимсь Коли починаєш, думай про кінець (Нар. творчість). Та пісня має в собі щось отруйне. Будить жадобу. Чим більше слухаєш, тим більше хочеться чути. Чим більше ловиш, тим трудніше зловити (М. Коцюбинський ). Форма другої особи множини при звертанні до співбесідника, зокрема до старшої людини, виражає ввічливість: Підскочив Петро, схопив діда Савку за плече: – А що, діду, не можете? Здаєтеся? (С. Тельнюк).Тільки форму третьої особи однини мають безособові дієслова: Фортунить вам, Маріє Кирилівно, просто інший раз аж не віриться (1. Левада).Форма третьої особи множини вживається в неозначено-особовому значенні: Багато таких суден тепер списують, рі-жуть, вантажать на платформи й відправляють на металургійні заводи (О. Гончар).

Дієслово. Категорія часу. Перехідні явища в системі часових форм.

Теп. ч. озн. дію, яка відб. в мом. мовлення. Утвор. додаванням до основи теп. ч. дієсл. недок. в. осб-х закін. в мн, одн.(несу, несеш)

Майб. ч. вир. дію, яка відб. після повідомлення про неї. Має ф. док. і недок. в. Ф. дієсл. майб. ч. док. в. мають тіж самі особ. закін, що і теп. ч. Проста ф. майб. ч. Викор. основи дієсл. док. в.(принесу).Складна ф. утвор. додав. до інф. відмінюваного дієсл. особ-х закін.,які є ф-ою док. дієсл, форми якого сьог. злилися з інф, утвор. складна ф.(нестиму).Додається допоміжне дієсл. бути(буду нести)-це складена ф.

Мин. ч. озн. дію, яка відб-ся до мом. мовлення. Рід дієсл. у ф. мин. ч. вир. закін:нуль-для чол.,-а-для жін,-о-для сер. Але у мн. дієсл. мин. ч і д/мин. ч. за родами не рожрізн-ся. Утвор. за доп. суф-л – для жін і сер. р.(читала)та суф-в – для чол..(ходив)Але якщо інф. закін. на приг, то – в – у ф. мин. ч. відсутній для чол..р.(нести-ніс).

Д/мин. ч. вказує, що виражена їм дія відб. раніше інших минулих дій. Д/мин. ч. ф. аналітична, утвор. дод-ям до родових ф. мин. ч. допоміжного дієсл. бути, яке теж відмін-ся за родами і числ(ходив був, ходила була).

Особл. вжив. часових форм

Теп. ч. за вживанням поділ. на

Власне теп-дія, яка збіг. з мом. мовлення і суттєво не виходить за межі цього мом.(що ти тут робиш? Дивлюсь на небо)

Невласнетеп.-дія, яка збіг. з мом. мовл, але водночас віднос-ся і до мом.,що протікають після мовлення(де ти бродиш моя доля?).Теп. ч. може мати переносне зн.,при якому він вжив:1)у зн майб. ч.(екз. складаємо в суботу)Але при таких ф-х він супров-ся лекс. елемюіз часовим зн.(влітку їду до батьків);2)у зн. мин.(діти влітку читають мало).Теп. ч. в зн. мин. супров-ся дієсл. мин. ч. або словами з часовим зн.

Мин. ч. Дієсл. мин. ч. теж вжив. В зн. іших часів. Перен. зн. дієслів мин. ч. док. в. має2ф.:мин. у зн. майб.(якщо не буде допомоги-ми загинули);2)мин. ч. в зн. теп. ч.(добре в армії:встав вранці, прибрав постіль, поснідав).Майб. ч може вжив. у зн. теп. ч.(а як усміхнеться, ще й з-під лоба гляне, хоч скачи уводу),у зн. мин усполученні з сл. було, бувало(було скажу йому кілька слів),у зн. мин. з відтінком раптовості(слухає, слухає, а потім як заспіває)

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

Архітектурні форми в пейзажі Архітектурою в дереві Бойківщина прославилася не тільки на всю Україну, а й поза нею. Адже бойківська дерев’яна архітектура вже тепер займає визначне місце в історії світової архітектури своєю оригінальністю і багатоваріaнтністю будівельних типів. Кожний з цих типів має свій особливий образ. Найбільше визначився мистецькими якостями ступінчасто-пірамідальний тип бойківської церкви з...
Ранні форми римської поезії Краще представлена римська комедія. Протягом багатьох століть уважалися зразковими комедії Тита Макция Плавта (близько 254-184 р.). Плавт народився в Умбрии. Прибувши в Рим, Він надійшов служителем у трупу акторів, потім займався торгівлею, але невдало, після цього працював за наймом, а у вільний час писав комедії, які йому вдавалося продавати. Подальша...
Козацькі літописи: стилістична бароковість форми Місце в історії української літератури відводиться козацьким літописам. У них ми бачимо героїчну епоху визвольної боротьби XVII-XVIII ст., видатні успіхи козацьких походів, перемогу над ворогами. Тільки освічена частина суспільства – козацька старшина – заводить щоденники, в які записуються всі події. Так з’являються “козацькі літописи”. Майже в усіх зображено видатного діяча...
Пошуки форми та змісту: театру Мейєрхольда, Брехта, Курбаса Серед найяскравіших явищ в драматургії XX ст. були театри російкого режисера В. Мейєрхольда, українського режисера Леся Курбаса ; “епічний театр” німецького драматурга і режисера Б. Брехта. Лесь Курбас (Олександр Степанович Курбас) (1887 -1942) – був засновником “Молодого театру” в Україні, що зародився в травні 1916 р. як театр-студія. Молодотеатрівці хотіли...
Козацькі літописи, їхній зміст, стилістична бароковість форми В українській літературі доби бароко визначне місце посідають козацькі літописи, головною темою яких була визвольна війна 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Наприклад, “Літопис Самовидця” – визначна пам’ятка української історіографії. Тут розповідається про події 1648-1702 рр. Автор твору невідомий, у літописі розповідається про боротьбу за владу Сомка...
Максим Рильський – майстер поетичної форми (“Яблука доспіли”, “Шопен”) Українська поезiя дала людству таких велетнiв свiтового рiвня як Франко, Леся Українка, раннiй Тичина, Маланюк, Барка, Стус. Та з-помiж них постать Максима Рильського вирiзняється яскравими неповторними гранями. Його творчий доробок вражає вагою зробленого, довершенiстю художньої форми, вишуканiстю образу та глибиною думки. Шедеврами української поезiї стали вiршi Рильського раннього перiоду, серед...
Однорідні члени речення, розділові знаки при них. Вивчення однорідних членів речення у курсі синтаксису середньої школи Однорідні − виконують однакову ф-цію та перебувають в однакових відношення зі спільного головного члена, поєд. між собою суряд. зв’яз. Синт. одонорід. пов’яз. з логічною однорід, бо ОЧР наз. поняття одного логічного ряду. Переважно виражається однією чм. В одному реч-ні може бути кілька ОР рядів. ТЕОРІЇ. Буслаєв наз. ОЧР стягненими реч-нями....
Подовження приголосних 1. Приголосні Д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного: А) перед Я, ю, і, є в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім Р. множини), що закінчуються на – я, наприклад: насіння, колосся, волосся, зілля, гілля, бадилля, знаряддя, клоччя, роздоріжжя,...
Чергування голосних звуків української мови. Чергування о-і, е-і Чергування – це постійні закономірні зміни звуків в одних і тих самих частинах слова. Чергування звуків, що виникли давно, називають історичними. Вони поділяються на власне чергування та на випадання (чергування з нулем звука). 1) [і] в закритому складі іменника, прикметника, числівника, займенника в називному відмінку чергується з [о] та [е]...
НАГОЛОС. ВИДИ НАГОЛОСУ Наголос – це посилення голосу на одному зі складів слова. Такий склад називають наголошеним. Решта складів у слові є ненаголошеними. Різновиди наголосу: 1. Словесний (виділення одного зі складів слова): пізнання, одинадцять, документ, донька, дочка, псевдонім, всередині, літопис. 2. Логічний (виділення важливого за змістом слова або словосполучення в реченні): Улітку (а...
Поняття граматичного значення, способи та засоби його вираження Граматичне значення не є приналежністю одного слова. Воно виконує об’єднуючу функцію. Наприклад: парти, високих, співали, вони (граматичне значення множини).Граматичне значення слова – це таке додаткове абстрагуюче значення, яке виражає різні відношення слова, що супроводжують його основний лексичний зміст. По відношенню до лексичного значення, граматичне виявляє себе як загальне до окремого....
Земля покрита мохами або мохами? У більшості односкладових іменників 1-го відмінювання (наприклад, день, сон, шов)відбувається випаданням голосних про = е в. непрямі відмінки єдиного й у всіх відмінках множини. Так звані випадні голосні є в словах день – дня, сон – сну, шов – шва, лід – льоду й багатьох інших. Слово мохи становить у...
Структурні типи складних речень. Вивчення складного речення в школі СР − це реч-ня, що склад. з 2-ох і більше підряд. од., які становлять смислову, стр-ну та інтонац. єдність. Теорія. Спочатку СР розгляд. як поєднання простих речень. Пєшковський вважав непридатним терм. “СР”, називаючи його складне ціле. Шахматов − сполучення речень. Уже Богородицький у 1935 р. “Общий курс грам-ки СРЯ” обстоював...
ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ НА ПИСЬМІ. ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ Фонетичний запис, що передає на письмі точну вимову звуків зі змінами, яких вони зазнають Основні правила транскрипції 1. Текст, речення або слово, що транскрибуються, беруться у квадратні дужки: [мова / жиет’:а духовного основа]. 2. Усі слова пишуться окремо й обов’язково з наголосом, якщо в слові є два і більше склади....
Соціально-правовий статус військовослужбовців США Згідно з військовим законодавству США соціально-правовий статус військовослужбовців охоплює 3 області: загальногромадянські права й волі військовослужбовців, військово-службові права, а також їхня організація, військово-службові обов’язки й пов’язану з ними юридичну відповідальність. Американське законодавство чітко закріплює як роль і місце збройних сил у суспільстві, так і соціально-правове положення окремих військовослужбовців. Нижче представлені...
Ісікава Такубоку – майстер танки Танка – найдавніша японська поетична форма, що дожила й до наших днів. Протягом століть вона мала періоди розквіту й відносного занепаду. Наприкінці XIX століття ця майже забута форма набуває популярності завдяки творчості основоположників романтичного напряму в поезії танка Ірсана Теккана та Іосано Акіко, п’ятивірші якої стали найвищим досягненням цього напряму....
Займенник як частина мови. Відмінювання і правопис займенників Займенник – частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки і кількість, але не називає їх. Відмінювання займенників Займенники наш, ваш, всякий, інший, сам, самий, такий, який, котрий відмінюються, як прикметники твердої групи, їхній – як прикметники м’якої групи: наш, нашого, нашому, нашим; наша, нашої, нашій, нашою; наші, наших, нашим,...
Байка джерело мудрості У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий Твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді...
Повість – прозаїчний жанр епосу У теоретичній літературі існує розуміння терміну “повість” як середньої форми епічної прози. З цієї точки зору повість зіставляється з романом (велика форма прози) та новелою чи оповіданням (мала форма). Якщо у романі у центрі знаходиться дія в цілому, фактичний і психологічний розвиток сюжету, то у повісті увага нерідко зосереджується на...
Тематично-стильові особливості і поетика українських народних балад І. Балади – найдавніший жанр усної народної творчості. (У сиву давнину балади-пісні супроводжувалися ритмічними танцями. З часом на перший план вийшли епічність і драматизм оповіді. В основі сюжету балади лежать незвичайні, фантастичні події, а дійові особи, як правило, – прості люди.) ІІ. Основні риси, що відрізняють баладу від інших жанрів...

Особові та родові форми дієслова. Дієвідмінювання

« Виклад змісту роману “Задається в наймання”

Жіноче питання в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” »