Особливості французької Освіти

Франція зіграла в загальній соціально – політичної й культурної життя Західної чи Європи не чільну роль. Класова боротьба більше, ніж в інших країнах. Франція розгромила під час великої революції феодалізм і заснувала чисте панування буржуазії з такою класичною ясністю, як жодна інша європейська країна

У пору раннього середньовіччя у Франції інтенсивніше, ніж в ін країнах, формуються й одержують розвиток всі основні жанри й види, типові для лит-ри середовищ століть ( национ героич епос, риц роман, фабліо, тваринний епос, клерикальна

драматургія). В 17 столітті розквіт класицизму (Буало, Корнель, Росин, Мольер). В 18 столітті просвітительський рух. 18 століття – переважно франц століття. Майже на всьому протязі 18 століття між Англією й Францією у війнах вирішувалося питання про першість на морях і в колоніях. На початку століття Фр поступилася багато колоній. Війни послабили Фр. Внутр політика безпомічна. По країні ок 1,5 млн жебраків. Буржуазія, який феодальні порядки заважали наживатися, нарікала. Пустували величезні земельні масиви. Відомо, що революційна атмосфера створюється тоді, коли продуктивні сили не можу більше розвиватися при існуючій
системі виробничих сил. Всі класи суспільства були незадоволені існуючими порядками. Дворянство хотіло усталити свої позиції. “Слабким” королем виявився Людовик 16. Необхідність революції назрівала. Буржуазна революція 1789-1794.

Революційний рух, що несе на своїх прапорах ідею прогресу, очолили у Фр просвітителі. Століття Освіти. Монтеск’є, Вольтер, Руссо, Дідро, Гольбах, Гельвеций і ін. Широке розумово рух ріс згодом. У здійсненні суспільного перевороту нуждаласьбуржуазия, вона перша й скористалася плодами цього перевороту

Ідея революції не прийшла відразу. Вона визрівала поступово. На самому початку 18 століття критика феодалізму досить різко пролунала в комедії Лесажа “Тюркаре” 1709. Через 9 років трагедія Вольтера “Эдип”, у ній гасло “Щастя короля – служити своєму народу”. Далі, протягом майже 30 років, Прапор Освіти несе Вольтер. В 1748 виходить головну працю Монтеск’є ” Дух законів”, в 1746 Дідро опублікував перший Твір. 1750 перший твір Руссо “Міркування про науки й мистецтва”. В 1751 Дідро й д’аламбер публікують проспект “Енциклопедії” і приступають до її виданню

Талановиті пропагандисти нового світогляду, вони виступили на штурм насамперед ідеолог основ феодалізму. Просвітителі опиралися на культурну спадщину своїх прямих попередників – гуманістів епохи Відродження. Продовжували гуманізм

У стані просвітителів більше помірних политий поглядів дотримувалися Вольтер, Монтеск’є, Бюффон, д’аламбер, Тюрго. Інші, пов’язані з найбільше демократ верствами населення(Руссо, Мабли, Морелли), ішли далі їх: вони піднімалися вже до критики приватної власності. Руссо в трактаті ” Про походження й основи нерівності між людьми” розкриває щирі причини гражд нерівності, указуючи на частий собств-ть як на основне джерело всіх общ лих

Були розбіжності й у питаннях філософії. Матеріалістами були Дідро, Гольбах, Робіні, що доходили до атеїзму. Тим часом Руссо відмінювався до ідеалістичного тлумачення миру. Просвітителі надмірно перебільшували силу ідей

Просвітителі діяли як захоплені мрійники. З дитячою захопленістю вірили. Що прийде освічений монарх, справедливий, сильний. Не всі просвітителі однак були прихильниками просвещ монархії. Руссо за республіку

У политий програмі просвітителів ключове слово – закон. Воля, рівність, братерство

Ніхто із просвітителів не зважився зазіхнути на принцип приватної власності. Але Руссо знайшов у собі досить мужності, щоб оголосити про необхідність знищити частий соб-ть. Його послідовник абат Мабли. На його думку щонайпромінь порядок – загальне имущ рівність. Але воно не досяжно. Просвітителі визнавали, що всіма вчинками людини рухає особистий інтерес. Така теорія про “розумний егоїзм”. Гельвеций присвятив цьому 2 книги: “Про розум” і “Про людину”.

Просвітителі ставили перед собою практич мети: впливати на розуми й подвигнуть на здійснення соц перетворень. Мистецтво представлялося їм найбільш діючою формою в боротьбі з феодалізмом. Вони ввели в лит-ру в якості покладе героя нової людини, що не має дворянських титулів і багатств. Сен-Пре, Кандид, Фігаро, наприклад. Театр був трибуною просвітителів. Вольтер писав для театру 60 років. Дідро, Бомарше, Мерсье, зробили просвіт реформу театру, наблизивши його до сучасності, взявши предметом зображения реал конфлікти соц миру й героя – людини ” третього стану”. Просвітителі у своєї публиц Дея-ти обрали форму короткої, відточеної, дотепної политий або філософ брошури, яку можна було масовим дешевим виданням поширювати серед широких читат кіл

Просвітителі створили особливий жанр худож публиц прози – філософський роман (Монтеск’є “Перські листи”, Руссо “Эмиль”) і філософську повість (Вольтер “Кандид”, Дідро ” Жак – фаталіст”)

Просвітителі прагнули реформувати дворянської мистецтво, наблизити його вчасно, демократ-ть його. Просвітителі за точність і ясність мови письменника. Чудовим майстром художньої прози є Руссо. Вольтер і Дідро прибігали до тонкої іронії. Руссо – до високої патетики


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Особливості французької Освіти