Література німецької Освіти

Абсолютизм у Німеччині прийняв специфічну мелкодержавную форму. Масове зубожіння селян приводило до виникнення стихійного соціального протесту; розбійницькі банди, що складалися з випадних селян, орудували в лісах і на більших дорогах. Для політично роздробленої Німеччини характерна множинність культурних центрів. Такими центрами були Лейпциг, Гамбург, Геттінген, поки, нарешті, в останній чверті століття пріоритет не затвердився за Веймаром – резиденцією маленького князівства, у якому зосередився всі кольори німецької літератури –

Гете, Шиллер, Виланд, Гердер. диспропорція між між інтелектуальним і творчим потенціалом і низьким рівнем духовних потреб суспільства. Літературна праця не могла забезпечити навіть самого скромного існування

Специфіка соціально-історичного розвитку Німеччини визначила своєрідність німецької Освіти. Аж до другої половини століття воно не ставило серйозних політичних проблем, до яких суспільна свідомість німецького бюргера ще не дорослася. Просвітительські ідеали волі й особистого достоїнства, викриття деспотизму відбилися в літературі в самій загальній і досить відверненій формі. Тільки в “Емілії

Галотти” Лессинга (1772) і в драмах молодого Шиллера, у віршах і нарисах його старшею земляка Кристиана Даниеля Шубарта вони одержали конкретне втілення

Релігійна проблематика, що грала таку важливу роль у католицькій Франції, у Німеччині була відсунута на другий план наявністю двох офіційно визнаних религий – католицтва й лютеранства, а також безлічі сект і релігійних плинів. Але й тут боротьба проти церковної ортодоксії й догматизму

У цілому німецька Освіта тяжіла до відвернених теоретичних проблем, воно широко розробляло питання естетики, філософії історії, філософії мови. У цих областях німецька духовна культура в останній третині століття навіть випереджає інші європейські країни

Німецька філософія епохи Освіти носила в основному ідеалістичний характер. У її джерел коштує Готфрид Вільгельм Лейбниц, що видається математик і філософ раціоналістичного напрямку. Його ідеї “предустановленной гармонії” миру, що породжує баланс добра й зла, причинно-наслідковий зв’язку, що керує миром, нарешті, вчення про безліч “можливих мирів” дуже вплинули на літературу й тривалий час панували над розумами не тільки німецьких, але і європейських просвітителів

Сенсуалізм спочатку не одержав у Німеччині такого широкого поширення, як в Англії й Франції, однак в эстетическую теорію він проникає вже починаючи з 1730-х років, помітно підсилюється в эстетических і літературно-критичних працях Лессинга і остаточно тріумфує у світогляді й Творчості Гердера, Гете і письменників “Бури й натиску” (1770-і роки). Справжній зліт німецької класичної філософії доводиться на останні десятиліття століття ( И. Кант). При цьому саме в надрах німецького ідеалізму народжується діалектичний підхід до рішення основних філософських питань

Періодизація німецької Освіти в цілому відповідає загальноєвропейської. Однак літературний розвиток тут відрізнявся своєрідними перепадами й коливаннями ритму – спочатку явно вповільненого, потім усе більше прискореного


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Література німецької Освіти

Categories: Нові твори

Links