Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Особливість творчості Чехова

Особливість творчості Чехова

Антон Павлович-Чехов – російський письменник, драматург. Творив він у кінці XIX століття, але й тепер, у ХХЇ столітті ми зустрічаємося з ним часто. Твори його є у кожного, хто має більш-менш пристойну бібліотеку. Вистави, поставлені за його п’єсами, і зараз ідуть у багатьох театрах. Коли пишеш про Чехова-драматурга, варто згадати й про те, що Антон Павлович – майстер “малого жанру”. Згодом на основі деяких власних оповідань він створив драматичні твори для сценічної постановки. Здається, Чехов – гуморист. Але розважальність – це

те, що лежало на поверхні. Насправді ж і в оповіданнях, і в драмах автор описує реальні проблеми життя: лицемірство, підлість, жадібність людей, убогість і забитість простого люду, низьку культуру.

У творах Чехом багато різного люду: артисти, чиновники, студенти, учителі, лікарі, письменники. Читаєш оповідання чи драму. Чехова і чекаєш, чим же закінчиться Історія, але не всі твори мають завершений фінал.

У цьому і є перша особливість творчості Чехова – автор не нав’язує власної думки. Він не хоче доводити історію до якоїсь конкретної крапки, бо вважає, що читач має сам включитися в обговорення Теми

та зробити власні висновки. Можливо, висновки будуть різні, але це не має значення: головне – розбурхати читача, зробити з нього активного учасника якщо не театральної, то життєвої драми. У цьому плані Антон Чехов — “брат” норвезького драматурга Генріка Ібсена. Ібсен першим розпочав театральну революцію. Так само, як не розуміли співвітчизники Ібсена, так на початку не мав успіху Чехов-драматург. Наприклад, про “Чайку” говорили, що вона написана наперекір усім драматургічним правилам, переконували, що публіка ще не готова сприйняти непростий символічний зміст твору.

Театральні критики після провалу вистави (провалу, до речі, чекав і сам автор) заявили: “Не чайка, а дичь какая-то!” Москва гаряче дискутувала про талант і відсутність його у Чехова-драматурга. І першим осмислювати і розуміти новаторську драматургію Чехова розпочав Немирович-Данченко. Виявилося, що сценарист Александринського театру просто-напросто не зрозумів п’єси, не доріс ще до її постановки, тому й стався провал. Немирович-Данченко і Станіславський взялися довести, що при талановитому підході приховані підводні камені Чехова підіймуться на поверхню й заграють усіма кольорами райдуги, заблискотять на сонці. І от – прем’єра! Публіка з завмиранням серця слідкувала за тим, що відбувалося на сцені. Артисти грали так щиро, що глядачам робилося ніяково – ніби вони підслуховують під дверима чужі секрети. На перший погляд, у п’єсі “Чайка” йдеться про Кохання – любовними почуттями охоплені майже всі. Але якби героям драми довелося вибирати між мистецтвом і коханням, то на перше місце вони б поставили мистецтво. Це для них – основа життя. У кожної з дійових осіб є якесь своє заняття та певне місце в суспільстві: Сорін дослужився до поважного чину, але тепер у відставці і нудьгує, Дорн – лікар, Медведенко – учитель. Серед них є дві знаменитості – Аркадіна і Тригорін. Тільки-Треплев неприкаяний – “обірванець”, “приживала”. Але саме до Треплєва виникає більше поваги, ніж до інших персонажів. Можливо тому, що мати критикує його п’єсу – “це декадентське”. Ніна говорить, що грати роль у його п’єсі неможливо – “немає живих облич”, “мало кохання”. Тільки Дорн заступається за Треплєва, хоч заявляє, що до кінця вистави не зрозумів, “але щось у ній є”. Після прочитання п’єси “Чайка” виникає така сама реакція: “щось у ній є” І оце “щось” потрібно відшукати самому…

Або ось ” Вишневий сад “: Раневська продає свій маєток. Яка доля чекає її, брата, дітей? Що буде з Фірсом? Цього ми не знаємо. Письменник не дає відповідей на усі запитання – і тільки чути, як рубають вишневий сад. Факт і філософія. Включаєш мислення і твориш далі: новий хазяїн, нові порядки, нове життя не тільки в маєтку Раєвської, але й скрізь на землі. Бо нічого не буває постійним. Життя змінюється. Старе відживає, та на зміну йому приходить нове. Можливо, воно не краще, але воно нове і вже тому має право на життя. Здається, Чехов створює замальовки з життя.

Свої драми він називає комедіями, але наповнює твори “сльозами життя”. Новою в чеховській драматургії також є те, що автор не дає власної оцінки персонажам, його герої неоднозначні, у кожному з них є і позитивне, і негативне. Чехов застосовує принцип недомовок, натяків; репліки часто бувають обірваними, але за паузою приховано багато чого… Чехов був драматургом-новатором, він писав так, як до нього ще не писав ніхто. Першим бути завжди важко. Але автор вірив у свою справу. Ніхто не хоче бути висміяним публікою, ніхто не хоче театральних провалів. Кожен мріє про переповнені зали, аплодисменти, квіти…

Чехов пройшов і через провали, і через аншлаги. На його долю випали і шквал критики, і єлейна похвала, але драматург мав сміливість бути оригінальним і неповторним. Можливо, тому що Чехов не намагався копіювати когось, а прагнув бути самим собою, писати про те, що ясно й зрозуміло, що хвилює, його творами захоплюються і в наші дні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Парадигма творчості Антона Чехова Ідеино-художній світ російського і світового класика Антона Павловича Чехова глибинний і неосяжний за своєю масштабністю, за майстерним трансформуванням традиційної народної, в основі своїй буденної тематики у новаторське самобутнє осмислення з поєднанням непоєднаного, з оригінальними модифікаціями піднятих на новітній, недосяжний рівень прозових жанрів новели і повісті та нової, власне інтелектуальної дискусійної...
  2. “Сенс та Драма людини” у творчості Чехова У Чехова була незвичайна “пильність буття”, він відрізнявся спостережливістю і гострим веденням дрібниць життя. Недарма письменник протягом багатьох років вів записні книжки. Туди він заносив спостереження над людьми, зазначав риси характеру, які раніше не були помічені російськими письменниками. Чеховських героїв постійно переслідують помилки, непорозуміння, катастрофи ілюзій, цим і визначаються принципи...
  3. Значення творчості Чехова для світової літератури В XІX в. у російської драматургії й театрі ще жива була традиція серйозної або високої комедії, про яку ще Пушкін писав, що вона “не заснована єдино на сміху, але на розвитку характерів,- і що нерідко близько підходить до трагедії”. Згодом такий складний жанр (яким написано й “Горі від розуму”) одержав...
  4. Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838-1918 pp.) Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького Своєрідність стилю Нечуя-Левицького полягає в тонкому поєднанні реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, праці, особливостей мови та поведінки персонажів із живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів: Усе це разом ставить твори українського прозаїка...
  5. “Чайка” – новий етап у творчості Чехова У п’єсі “Чайка” порушено багато життєвих проблем. Разом із тим за побутовими подробицями криється надзвичайний ліризм. “Чайка” побудована не на гостросюжетній драматичній дії, а на глибокому психологічному аналізі характерів. Чехов відкрив трагедію буденності, показав її в сценічних образах. Він зображує не події, а людей, чия поведінка, життєва позиція стає чинником...
  6. “Чайка” А. П. Чехова – новий етап творчості Чайка – Твір для самого автора найбільш автобіографічний, особисте. У п’єсі, написаній у маленькому меліховського флігелі, Чехов, мабуть, вперше так відверто висловив свою життєву і естетичну позицію. Це п’єса і про людей мистецтва, про муки творчості, про неспокійних, бентежних молодих художників і про самовдоволено-ситому старше покоління, охороняючому завойовані позиції. Це...
  7. Заклик до пошуків людського щастя у творчості Чехова Наближався до заходу XIX століття. Століття, початок якого, осяяне полум’ям Вітчизняної війни 1812 року, дало гігантський поштовх розвитку національної самосвідомості російського народу. Століття, що приніс світову славу російської літератури, живопису, музиці, науці. Гігантський зліт культури – і в той же час неграмотність, невігластво, нестерпна потреба основної маси народу. Громадські протиріччя...
  8. Оцінки творчості Чехова його сучасниками Шлях Чехова до світового визнання, до справжнього розуміння його величі, художнього новаторства, своєрідності стилю, глибини психологізму, гуманістичної наснаги його творів був непростим. Сучасники і співвітчизники спочатку вважали його гумористом, одним з популярних в 70 – 80-х роках численних авторів веселих оповіданнячок, анекдотичних сценок, замальовок з типовими кумедними постатями російських обивателів,...
  9. Відповіді до теми: оповідання А. Чехова Чим відомий А. Чехов у світовій літературі? Антон Павлович Чехов увійшов в історію світової літератури як найвидат – ніший майстер короткого оповідання. В невеликих за обсягом творах він. зумів розкрити глибокий зміст, зображуючи найважливіші проблеми людського сус­пільства. У жанрі оповідання в російській літературі він був неперевершеним май­стром, як відзначали його...
  10. Твір А. Чехова “Вишневий сад’ – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? (К. Станіславський писав: “Для меня “Вишневий сад” не комедия, не фарс – а трагедия в первую очередь”. Саме так він поставив п’єсу, оскільки побачив трагедію нещасливих людей, які не можуть зарадити собі, не в змозі боротися проти обставин, що сильніші за них. Саме тому, вважав...
  11. Моральне збідніння особистості у творчості А. П. Чехова (На прикладі оповідань “Ионич” і “Агрус”) 1. Болото вульгарності. 2. Побутова рутина. 3. Божевільна ідея. Усяка потреба вщухає, а всякий порок збільшується від задоволення А. Ф. Амьель У своїй творчості А. П. Чехов піднімає чимало проблем И кожної з них він приділяє особливу увагу, дозволяючи нам не з авторських ремарок і пояснень, а із самого тексту...
  12. Мої міркування про творчість Чехова Він міг стати знаменитим лікарем, але не став. З медициною роману не вийшло. Юрист теж з нього не вийшов. У роздум і безгрішшя він почав писати про те, що зауважував або чув, і поміщати в “Листках” і ілюстрованих журнальчиках. Так став літератором. А публіка, поважна публіка полюбила “Антошу Чехон-Ті” –...
  13. Тема “маленької людини” у творчості А. П. Чехова Чехов, великий художник слова, як і многие інші письменники, не міг обійти у своїй творчості тему “маленької людини”. Його герої – “маленькі люди”, але багато хто з них стали такими по своїй волі. Кожний з його героїв персоніфікує ка кую-або зі сторін життя: так, наприклад, Беликов (“Людина у футлярі”) –...
  14. Біографія Чехова Антона Павловича Чехов, Антон Павлович (I860- 1904 р. г.) Прозаїк, драматурги Біографія Батько Чехова був бакалійником, що володів крамницею в Таганрозі. Була еточ людина досить твердим, владним. Дід Чехова (по батьку) – колишній кре пісної, що одержав вільну й став керуючим У Чехова були четверо братів і сестра. Мати Чехова теж була...
  15. Роздуми про сенс життя в оповіданнях А. Чехова Із чого складається наше життя? Хіба з великих подій історичного значення, парадів і свят? Зовсім ні. Інколи й це буває, але щоденне життя зовсім не свято. І серед буднів воно інколи здається нудним, безглуздим. Проте це наше жииття, єдине й неповторне. Саме в цьому переконує читача й А. Чехов, міркуючи...
  16. Трагізм життєвих дрібниці у творах Чехова Один з найвідоміших російських письменників Антон Павлович Чехов давно віднесений літературними критиками до розряду геніальних художників слова. Талант цього письменника дозволяв йому створювати добутку, що стали теперішніми художніми відкриттями. А. П. Чехов досяг того рівня майстерності в описі характерів персонажів і значимих деталей оточующей їхньої обстановки, що зміг, використовуючи малу...
  17. Сатира ранніх оповідань Антона Чехова Ранні оповідання А. П. Чехова вирізняються яскравим гумором, дотепністю і легкістю оповіді. Молодий письменник дарує читачеві блискучий водевільний гумор. Разом із тим, тоді ж, у середині 80-х років, у його творах з’являється нещадна сатира. “Смерть чиновника”, “Товстий і тонкий”, “Довідка”, “Хамелеон”, “Унтер Пришибєєв” по-новому продовжують і розвивають кращі тра –...
  18. Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування та малодушності в оповіданнях А. Чехова Антон Павлович Чехов за фахом був лікарем, але славу і визнання принесли йому короткі оповідання. Саме оповідання стали засобом лікування людських над, негативних рис характеру. Кожний рядок, написаний автором, бореться за людяне в людині. Що може бути приємніше за зустріч шкільних друзів? Можна разом пригада­ти багато веселих і цікавих моментів...
  19. Пейзаж у прозі А. П. Чехова ПЕЙЗАЖ У ПРОЗІ А. П. ЧЕХОВА Антон Павлович Чехов – тонкий лірик, що вміє побачити й передати красу навколишнього світу, його гармонію й індивідуальність. У повісті “Степ” з великою ліричною виразністю розкривається “торжество краси, молодість, розквіт сил і жагуча спрага життя”. Начебто забуваючи про своїй глибоко вкоріненій стриманоості оповідання, автор...
  20. “Деталі у оповіданнях А. Чехова” Чехов виступив справжнім новатором як у прозі, так і в драматургії. Оповідання та повісті письменника вражають відсутністю в них яскравого цікавого сюжету – все відбувається, як у житті. Ті події, які розгортаються на сторінках його творів, становлять лише зовнішню канву, а головне – це внутрішній сюжет, зміна самого героя, його...
Особливість творчості Чехова
«
»