Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст. “Нова драматургія”, її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена, А. Чехова, Б. Шоу

Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст. “Нова драматургія”, її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена, А. Чехова, Б. Шоу

УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас

І семестр

ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст.

УРОК № 1

Тема. Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст. “Нова драматургія”, її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена, А. Чехова, Б. Шоу

Мета: допомогти учням з’ясувати основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст.; ознайомити з найважливішими здобутками драматургів того часу; розвивати навички складання опорно-логічних конспектів за сприйнятою на слух інформацією,

виділяти головне, давати оцінку літературним явищам; виховувати любов до мистецтва, естетичні смаки.

Обладнання: портрети драматургів Г. Ібсена, Б. Шоу, А. Чехова та інших, видання їх творів, ілюстрації до них, відеоматеріали (фрагменти вистав за творами).

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Ознайомлення з метою, завданнями й вимогами програми до вивчення світової літератури в 11-му класі

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Що таке драматичний театр для нас, сучасних людей? Місце, де можна ознайомитися з драматургією, побачити

цікаву виставу. Для людей XIX ст. значення театру було набагато вагомішим і багатограннішим, особливо для вищих та середніх класів. Це і клуб для спілкування, і виставка моди, нагород і статків, і місце платонічних побачень, і традиція, і, урешті-решт, статус. Про драматургів і їхні п’єси говорили, сперечалися, їх лаяли і хвалили; твори спонукали до роздумів, захоплювали ідеями, вели до подвигів і навіть до злочинів.

Сьогодні ми розпочинаємо ознайомлення з європейською драматургією, яка наприкінці XIX – початку XX ст. пережила своє оновлення, збагатилася новими творчими знахідками та здобутками.

III. Актуалізація опорних знань

Евристична бесіда

– Що таке драматургічні твори, якими є їх особливості?

– Які жанри драматургії ви знаєте?

– Назвіть відомих вам драматургів, їх твори.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

– У драматургії остання третина XIX століття позначена пошуком нових форм зображення дійсності засобами мистецтва. Цей процес приводить до появи “нової драми”.

Безумовно, усі представники “нової драматургії” – а це Г. І6сен, Б. Шоу, А. Чехов, М. Метерлінк, Ю. А. Стріндберг, Г. Гауптман, Е. Золя, В. Винниченко та інші – йшли власними шляхами, їхні театральні естетика й поетика дуже різнилися. Але існувала ознака, яка об’єднувала: усі вони намагалися створити проблемний театр, мова, стилістика якого максимально наближали його до сучасного читача.

У чому ж полягає різниця між “старою” драмою та “новою”?

Проаналізуємо за допомогою порівняльної таблиці.

Об’єкт порівняння	“Стара драма”	“Нова драма”
Трагедія	Життя персонажа	Життя особистості в суспільстві
Предмет зображення	Людина в незвичайних ситуаціях	Людина у власноруч створеній ситуації
Центр уваги	Зовнішнє зіткнення окремих особистостей	Внутрішні, глибинні протиріччя самої дійсності, зіткнення ідей
Драматичний конфлікт	Вади й чесноти людини	Ідеали людини
Жанр	Трагедія, комедія, драма	Синтетичний – трагікомедія (“драма ідей”)
Головний герой	Узагальнений тип людини	Людина середнього класу, неординарна особистість
Решта героїв	Головні та другорядні, позитивні та негативні	Усі важливі, характери неоднозначні
Автор	Відтворює дійсність, повчає, робить висновок	Відтворює духовні пошуки. Не дає однозначних відповідей
Читач, глядач	Спостерігає, отримує враження	Переживає разом із героями, дискутує з ними та про них
Кінець(фінал) твору	Завершений розв’язкою	Відкритий, незавершений, спонукає до суперечок, роздумів

Тож чим, на ваш погляд, відрізняється “нова драма” від “старої драми”? (Відповіді учнів.)

“Нова драма” на зламі століть поставила в центрі уваги особистість, але не соціальну, а духовну, індивідуальність переживання й відчуття якої визначають загальну атмосферу епохи. Драматурги намагалися показати “трагедію життя”, а не “трагедію в житті”, закликали до осмислення глибинної суті дійсності, звільнення людського духу, пошуку гармонії. Театр став “інтелектуальним”, “дискусійним”. На перший план вийшов внутрішній конфлікт, а не зовнішня дія. У “новій драмі” стали помітними риси модернізму: символізму, імпресіонізму, неоромантизму та ін.

Засновником “нової” драми був норвежець Генрік Ібсен. Успіх його п’єс надихнув інших драматургів: Г. Гауптмана (Німеччина), Б. Шоу (Англія), А. Стріндберга (Швеція), М. Метерлінка (Бельгія), Е. Золя (Франція), А. Чехова (Росія).

Новим на сценах театрів був показ картин повсякденного життя, розкриття його злободенних соціальних і моральних проблем. Перед глядачами постали звичайні для них картини побуту банкірів, комерсантів, адвокатів і навіть робітників, злидарів. Автори порушували нові проблеми, наприклад, жіноче питання. Посилився критичний, викривальний пафос п’єс.

Було переосмислено природу всіх елементів драматичного твору. Оскільки в житті сумне часто поєднується з комічним і навпаки, розвивається жанр трагікомедії. Замість “любовних трикутників”, таємниць, кримінальних злочинів (зовнішньої інтриги), у центрі уваги – ідейні конфлікти (Б. Шоу), внутрішня прихована інтрига (М. Метерлінк), складна гра підтекстів (А. Чехов).

Герої відзначаються суперечливими характерами, інколи важко визначити, хто з них головний персонаж (як, наприклад, у А. Чехова). Дійові особи розмовляють сучасною літературною мовою, використовуючи побутову та жаргонну лексику. П’єси більше не мають зрозумілого, завершеного закінчення: читачеві й глядачеві пропонується відкритий проблемний фінал – запрошення до дискусії, роздумів і власних висновків.

“Нова драма” стала одним із найцікавіших загальноєвропейських явищ, яке зробило свій вагомий внесок у справу гуманізації суспільства.

Назвіть риси “осучаснення” драми на зламі століть. (Герої – звичайні люди; конфлікт – внутрішній; мова – сучасна; фінал – незавершений; проблеми – актуальні.)

2. Перегляд і коментування ілюстративних матеріалів, відео – та аудіо-записів вистав, музики до них

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Створення опорно-логічного конспекту за матеріалами лекції

2. Робота з висловлюванням Дж. Б. Шоу

Уставте пропущені слова у висловлювання і прокоментуйте його.

Мої п’єси вимагають не режисури. У них повинні… гамір і шум справжнього життя, крізь яке час від часу… поезія.

Слова для використання

Співати, вихваляється; лунати, прозирає; заважати, ліпиться; шуміти, сидить.

VI. Домашнє завдання

Знати основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст.

Прочитати п’єсу Г. Ібсена “Ляльковий дім”.

Підготувати повідомлення про історичну й соціальну ситуацію в Норвегії XIX ст.

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Продовжте речення:

– На уроці мене зацікавило…

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

Основні тенденції розвитку драматургії XІX століття Величезний вплив на світову драматургію мала творчість відомого норвезького драматурга Генріка Ібсена (1828-1906), творця нової соціально-психологічної драми. Своєрідність його новаторського методу криється не в захоплюючому сюжеті і не в ефектних сценах. У своїх кращих драмах (“Пер Гюнт”, “Ляльковий дім”, “Привиди”) він дає стримано реалістичні картини повсякденного життя і прагне до...
Проблема сімейного щастя у п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Г. ІБСЕН – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ Г. ІБСЕН ЗРАЗОК ТВОРУ Проблема сімейного щастя у П’ЕСІ Г. Ібсена “Ляльковий дім” У творчості Г. Ібсена є низка творів, які дослідники умовно називають “п’єсами про людську душу”. Соціально-психологічна драма “Ляльковий дім” належить саме до них. У кожний період своєї творчості...
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – Г. ІБСЕН – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ Г. ІБСЕН КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Із драматургії кінця XIX – початку XX століть. Генрік Ібсен “Ляльковий дім”” 1. Дайте стислу характеристику поетики “нової драми” Г. Ібсена. У п’єсах Ібсена ідеться про трагічну боротьбу особистості за власний духовний...
Найвидатніші здобутки світової літератури кінця XX – початку XXI ст УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас II семестр УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ УРОК № 68 Тема. Найвидатніші здобутки світової літератури кінця XX – початку XXI ст. Мета: допомогти учням пригадати, систематизувати й узагальнити знання про найвидатніші здобутки у світовому літературному процесі ХХ-ХХІ ст.; удосконалювати навички аналізу, систематизації та узагальнення...
Новаторство драматурга Генріка Ібсена, художні особливості його твору “Ляльковий дім”. Роль письменника в розвитку нової європейської драматургії (“ібсенізм”) УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. УРОК № 5 Тема. Новаторство драматурга Генріка Ібсена, художні особливості його твору “Ляльковий дім”. Роль письменника в розвитку нової європейської драматургії (“ібсенізм”) Мета: повторити й узагальнити вивчене, допомогти учням усвідомити новаторські риси у...
ПЛАН – Г. ІБСЕН – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ Г. ІБСЕН ПЛАН Характеристика Торвальда Хельмера – героя драми Г. Ібсена “Ляльковий дім” I. Хто такий Торвальд Хельмер? (Торвальд Хельмер, колишній адвокат, на початку дії п’єси стає директором Акціонерного банку. Має бездоганну службову репутацію, чудовий затишний дім, люблячу дружину та дітей....
Основні тенденції в розвитку реалізму в закордонної літератури першої половини ХХ століття Література початку 20 століття, внаслідок всіх соціальних, экономоических, політичних і эстетических причин, характеризується винятковим різноманіттям письменницьких індивідуальностей, багатством художніх стилів, плідними новаторськими пошуками в області форми, засобів вираження, змісту. Знаменно, що до “традиційного” західноєвропейським літературам додалося чимало нових (африканських, азіатських, латиноамериканських), представники яких стали всесвітньо знаменитими. Поглибилися контакти письменників, взаємозв’язки...
Основні тенденції розвитку світової літератури ІІ половини ХІХ століття 1. Основні тенденції розвитку світової літератури ІІ половини ХІХ століття. У цей період відбувається гострий конфлікт між протилежними тенденціями. Загальний художній занепад проявляється вже у творчості письменників-натуралістів.(див. натуралізм).До 60-70 років відноситься виникнення імпресіонізму у Франції, згодом в Німеччині та інших країнах.(див. імпресіонізм). Першими власне декадентськими течіями є символізм, батьківщиною якого...
Межа ХІХ-ХХ століття: основні тенденції та напрями розвитку літератури На межі ХІХ-ХХ століть передусім інтелектуальні верстви перевинають своєрідну світоглядну кризу, епоха сповнена якогось “порогу”, за яким – вселенські катастрофи й катаклізми. Це настрій – настрій декадансу, занепаду, неприйняття життя, смуток тощо. Декаданс це літературний напрям або течія. Не можна ставити його в однії ряд, скажімо, з реалізмом або символізмом,...
ХІХ-ХХ століття: основні тенденції і напрямки розвитку літератури Символізм – напрям у європейському мистецтві 1910-х років зосереджений переважно на художньому зображенні за допомогою символу, тобто знака, багатозначно алегоричного і логічно суперечливого образу. Символізм пов’язаний з ідеалістичним світосприйняттям з культом індивідуалізму і повної свободи особистості, з уявленням про те, що мистецтво вище, ніж “вульгарна” реальність. Напрямок цей поширився в...
Новаторство драматургії Г. Ібсена (за драмою “Ляльковий дім”) Генрік Ібсен – великий норвезький драматург, творець нової соціально-психологічної драми. Перші його п’єси були написані в національно-романтичному дусі. Головною темою була боротьба Норвегії за незалежність і уславлення її героїчного минулого. Та згодом Ібсен відходить від героїчних оповідей і звертається в більшості своїх п’єс до сучасності, її проблем, її Характерів. Так...
Основні тенденції в розвитку держав західної Європи в IX – XIII вв В X – XI століттях у Західній Європі затверджується феодальна роздробленість. Реальну владу королі зберігали тільки в межах своїх володінь. Формально васали короля були зобов’язані нести військову службу, виплачувати йому грошовий внесок при вступі в спадщину, а також підкорятися рішенням короля як верховного арбітра в межфеодальных суперечках. Фактично ж виконання...
Символізм як літературний напрям останньої третини ХІХ – початку ХХ століття. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС ІI семестр 2. ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – II ПОЛОВИНИ XIX ст. УРОК № 51 Тема. Символізм як літературний напрям останньої третини ХІХ – початку ХХ століття. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів Мета: дати загальне поняття про розвиток літератури,...
Літературний процес кінця XIX – початку XX ст III. Нова українська література Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. Літературний процес наприкінці XIX – на початку XX ст. припадає на період інтенсивного розгортання визвольного руху в Російській імперії. Це визначило характерні тенденції розвитку літератури не тільки в Наддніпрянщині, але й в Галичині та Буковині, які перебували в...
ПЛАНИ – П. ВЕРЛЕН, А. РЕМБО – ІЗ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ ІЗ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ П. ВЕРЛЕН, А. РЕМБО ПЛАНИ “Зоряний слід” генія Рембо (вплив творчості Рембо на подальший розвиток світової поезії) I. Феномен А. Рембо. (Французький поет Стефан Малларме визначив творчий шлях...
Драматургія А. Н. Островського. Основні риси 1. Місце творчості Островського в російської драматургії. 2. “Народна драма” у театрі Островського. 3. Нові герої. Він відкрив миру людини нової формації: купця-старообрядника й купця-капіталіста, купця в сіряку й купця в “трійці”, що їздить за кордон і займається свій бізнес Островський розгорнув навстіж двері в мир, досі замкнений за високими...
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – П. ВЕРЛЕН, А. РЕМБО – ІЗ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ ІЗ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ П. ВЕРЛЕН, А. РЕМБО КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Французький символізм як літературний напрям. П. Верлен, А. Рембо” 1. Які літературні напрями панують на межі століть?...
Драматургія і театр – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Драматургія і театр Новий український театр виник, як і вся нова українська література, на тлі занепаду феодально-кріпосницького ладу і появи нових соціально-культурних відносин у суспільстві. Українські шкільні театри, які досягли піку свого розвитку в першій половині XVIII століття, зникли вже у середині століття внаслідок заборони, а також реорганізації духовної академії....
Эстетические принципи символізму й драматургія М. Метерлинка Символізм як явище культури в цілому стикався із платонічними й християнськими символічними концепціями миру й культури. Ідеалістична доктрина символізму належить до кризових явищ, нг творчість його великих художників несе загальнолюдський зміст: неприйняття власницьких форм суспільства, обездушивающих людини, скорбота по духовній волі, довіра до вікових культурних цінностей як единящему початку, передчуття...
Новаторська драматургія А. П. Чехова Чехов все життя тяжів до театру. П’єси для аматорських вистав були його першими юнацькими творами. Оповідання Чехова настільки насичені діалогами, в них відчувається таке прагнення автора виразити основні думки через мова персонажів, що вони прямо-таки просяться на сцену. І дійсно, – жоден письменник не може зрівнятися з Чеховим за кількістю...

Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст. “Нова драматургія”, її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена, А. Чехова, Б. Шоу

« Естетичні погляди Ф. Шиллера – ФРІДРІХ ШИЛЛЕР – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НІМЕЦЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА

Світ сатири Саші Чорного »