“Основні напрямки розвитку світової літератури ХІХ століття”
ХІХ століття – це час стрімкого розвитку промисловості, науково-технічного прогресу та занепаду релігійних вірувань. Основним гаслом цього періоду є свобода. Але кожен народ, кожна держава тлумачить волю по-різному. ХІХ століття – це теж доба індустріальної революції в Сполучених Штатах Америки та Європі, період становлення міської культури. Через вплив модерних здобутків науки духовні вірування людей знаходяться у кризовому стані. В цей період поширеним став позитивізм – філософських напрям, який грунтувався на тому принципі, що
Література ХІХ століття була міцно пов’язана з добою, в котрій і формувалася. З середини ХІХ століття став формуватися реалізм. Класиками реалістичної літератури є Стендаль, Бальзак, Діккенс, Пушкін, Гоголь, Флобер, Гончаров, Тургенєв, Толстой, Достоєвський. Письменники-реалісти писали про повсякденне життя. Одним із найважливіших положень реалістичного мистецтва є зображення літературного персонажа в щільному зв’язку з тим оточенням, яке творить людський характер.