ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ХОРОШІ ЗВИЧАЇ”. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ ПРО ЗВИЧАЇ РІДНОГО КРАЮ
Мета: закріпити знання учнів про вивчені букви та звуки; вдосконалювати навички читання; збагачувати й активізувати словниковий запас учнів; розвивати пізнавальні та творчі здібності учнів; виховувати ввічливість, повагу до звичаїв рідного краю.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Мовленнєва розминка
1) Робота над скоромовкою.
Ми плакати –
Не плакали.
Нам плакати
Нема коли.
2) Робота над чистомовкою.
Ай-ай-ай – ми підемо в гай.
Ій-ій-ій – край
2. Гра “жук-буквоїд”
– Вставте букви, яких бракує.
Нехоті. б. лий ца. ок за. екати, по. и п. ре. де че. ез кла. ку ч. рний. А чорн. й і с. бі не сх. тів. аждати, .об перейшо. біл. й.
3. Читання казки М. Коцюбинського “Про двох цапків”
III. РОБОТА ЗА БУКВАРЕМ (с. 149)
1. Розповідь учителя з елементами бесіди
– У кожного народу протягом життя виробилися правила ввічливості. Найперше – це побажання один одному доброго здоров’я, доброго дня. Ці побажання знайшли своє вираження у словах вітаннях. Це слова побажання здоров’я.
– Які знаєте слова вітання?
– Які слова
– А що кажуть, коли прохання виконали? (Дякую, щиро вдячні, спасибі)
– За хорошу працю, за добрі діла, зроблені людиною, що їй говорять? (Спасибі, дякую, щиро вдячні.)
– Чому люди кажуть спасибі? (Це слово вшановує, звеличує, підносить.)
У кожного народу є свої звичаї, які створювалися століттями і освячені віками, які він свято оберігає і шанує.
– Як ви розумієте, що таке звичаї? Це певні правила поведінки, яких навчали діточок. Ці правила передавалися із покоління в покоління і ставали звичаями.
Є й інші народні звичаї. Наприклад, пошана до хліба. Завжди в Україні вміли випікати смачний та запашний хліб, шанувати його, тому, що хліб – це справжнє багатство. Недарма часто можна почути такий вислів: “Хліб – усьому голова”.
Або український звичай прикрашати свою оселю вишитими рушниками. Це робили не лише для того, щоб було гарно і красиво, а й тому, що вишиті рушники завжди вважалися оберегами. Вони “захищали”, “оберігали” оселю від усього недоброго, злого і поганого.
Сьогодні ми прочитаємо оповідання про звичаї.
2. Читання слів
Доброго ранку щиро
До побачення звичаї
Дякую від’їздить
Спасибі деревце
Хлібом-сіллю хороше
Послугу вишиваному
– Прочитайте слова ввічливості. Прочитайте слова з буквою ї; з буквою і; з буквою ш; з буквою щ.
3. Опрацювання тексту “Хороші звичаї”
1) Читання тексту вчителем.
– Про які звичаї йдеться в тексті?
2) Гра “Бджілки”. Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.
– Як треба промовляти слова ввічливості?
3) Читання тексту учнями “ланцюжком”.
– Які слова ввічливості говорять уранці?
– Що кажуть учні, коли йдуть зі школи додому?
4) Вибіркове читання.
– Знайдіть слова з буквою о та прочитайте їх.
– Прочитайте речення, в кінці якого стоїть знак оклику.
– Як в Україні зустрічають дорогих гостей?
5) Гра “Читає Незнайко”.
Учитель читає речення, навмисно замінюючи в ньому слова. Учні відшукують речення і читають його без “помилки”.
“Доброго дня (ранку)!” – кажете ви мамі з татком, коли прокидаєтесь, учителеві, коли він виходить (заходить) до класу.
“До побачення!” – говорите (кажете) ви, коли йдете зі школи додому. “Дякую”, “спасибі”,- голосно (щиро) промовляєте за зроблену вам послугу. І всім од тих побажань (слів) стає приємно і радісно (хороше).
6) Робота за малюнком.
– Кого ви бачите на малюнку?
– Який звичай проілюстрував художник?
4. Складання усної розповіді про звичаї рідного краю
– Ви дізналися про українські звичаї. Їх ще називають традиції. Так що ж таке традиції? Це звичаї, які передаються з покоління в покоління: від батьків – до дітей, від бабусь і дідусів – до онуків, від старших – до молодших. Це шана до сім’ї, до родини, до хліба, до наших оберегів – вишитих українських рушників, до чудових і цілющих рослин – верби і калини. І ми з вами повинні підтримувати ці традиції і продовжувати їх.
А які інші народні звичаї відомі у вашому краю? Розкажіть про них.
А чи важливо знати звичаї свого народу?
В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища.
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
– Що нового дізналися на уроці?
– Які звичаї і традиції вшановуються у ваших родинах?