Оповідання із власного досвіду. Неопалима купина
Ще в сиву давнину на Поділля, у тихій і затишній долині, де бив з-під землі кришталеве джерело, оселилися люди. Жили мирно й щасливо, поки на рідний край не напали монголо-татарські орди. Не раз налітали злі вороги, але щораз піднімалося з руїн сіло. Якось зненацька наскочили ординці, спалили будинку й повели всіх людей у полон. Комусь було вже відновлювати село. І тоді відбулося чудо. На попелище в долині виросли дивні рослини, які не боялися вогню, тому що самі спалахували полум’ям і залишалися цілими. Здавалося, у них вселився дух непереможного
У народі назвали ця рослина неопалимою купиною. Так говорить легенда. У деяких місцевостях нашої республіки так називають ясенці, які родинні з желтоцветной рутою запашної. Ясенці – дуже гарні рослини. Мають привабливі білі або рожеві пятилепестковие квітки, зібрані в суцвіття. Причому чотири пелюстки спрямовані нагору, а п’ятий – униз. Чіткі темні жилки па пелюстках збігаються в центральній частині квітки, де на його дні втримується нектар. Ясенець має щільну темно-зелену непарноперистую листя, схожу формою на листочки ясена. Напевно, тому й назвали
Може трапитися самозаймання. Квітка сам спалахує трепетним зеленувато-синім або рожевим полум’ям. Кілька секунд ясенець коштує, обкутаний вогнем. Ще мить, і полум’я гасне, а рослина продовжує стояти неушкодженим. Тому що горіло не воно саме, а улетучивающиеся речовини в повітрі довкола нього. Зустрівши ясенець у природі, потрібно пам’ятати про обережність. Речовини, які він виділяє, можуть викликати опік шкіри, отруєння організму. Крім того, ця найрідша рослина, що має лікувальні властивості. У старослов’янські часи ясенець використали для лікування різноманітних захворювань. В XІІ сторіччі в країнах Сходу його застосовували як гарний засіб від укусів змій. Нині настій трави ясенця використається при лікуванні різноманітних захворювань