Оповідання Бабеля “Коливушка”

В оповіданні про розкуркулювання Коливушки і його сім’ї центральним Бабель зробив епізод, де Коливушка вбиває сокирою улюблену жеребую кобилу. Рідна для нього, вона в списках, які складаються для розкуркулювання, буде значитися твариною під безликим словом “жданка”.

Око Бабеля як і раніше зіркий, слово як і раніше точно, і стиль, як і раніше, народжується із зіткнення слів, а зовсім не із пристрасті до гострого враження й слова. Фрази “Верхня губа її закинулася в розпачі”, “у тварині, що звалилася, ще раз повернулося лоша”,

у будинку “усе відбивало болісну чистоту” так само виразні, як і фрази “жінки сиділи на тюках, як покляклі птахи”. Що стала за ніч білої голова Коливушки так само красномовний, як знущання горбаня Житняка, що похваляється тим, що “баба оладий напекла, ми, як кабани, нашамкались із нею, аж газ пущали..”. Смішне переходить у страшне. Бабель зіштовхує лють і рабство, протест Коливушки н покірність <миру”, до якого він волає. Все це звучить як один удар смичка, і загальна тональність – приреченість

Про збиток революції Бабель писав і в новелі “Фроим Грак”, у свій час не надрукованої.

Зто було похмуре оповідання про спробу грабіжників з Молдаванки подружитися з революцією, про прямоту короля грабіжників, що предложили цей незвичайний альянс, і про підступне й безжалісне його вбивство. З ним пішла в минуле “вся Одеса”, як говорить один з його героїв оповідання, тому що часи змінилися

Бабель розумів, що його розбіжності з епохою – аж ніяк не стилістичного порядку. У листах до рідного він скаржився на страх, що викликає в редактора надмірна злободенність його оповідань. Однак його художній потенціал був невичерпний. Чи не в найтрагічніші для країни дні – в 1937 рік^—бабель створить ще одну велику притчу-“Ди-Грассо”. Він знову зобразить зміщений пристрастю мир. Тільки тепер ця пристрасть – мистецтво


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Оповідання Бабеля “Коливушка”