Оповідач у поемі Элиота “The Waste Land”
Оповідач “The Waste Land” зовсім не робить спроби сховати запозичені цитати. Навпроти, він маркірує їх; по-перше, він зберігає особливості стилістики цитируемих текстів; по-друге, він указує в коментарях на їхнє джерело; по-третє, неодноразово повторює їх у тексті поеми
Цитата, запозичений епізод або алюзія репрезентируют не тільки сам добуток, але й реалізовану в ньому ментальность, культурний блок, епоху. Чуже, “готове” слово виникає в тексті Элиота, незмінно виявляючи свою природу, внутрішню структуру, процес свого народження. Такого
Приведемо приклад з II глави (“A Game of Chess”) поеми “The Waste Land”. Вона починається з опису будуара світської дами:
The chair she sat in, like a burnished throne Glowed on the marble… Cразу ж виявляється тут запозичення
Перенесення шекспірівської метафори в контекст поеми породжує комічний ефект. Читач вправі очікувати співвіднесення із променистим троном корабля, як це відбувається в Шекспіра, але замість корабля в тексті Элиота з’являється крісло. Іронічна невідповідність ситуацій виявляє цікавий діалог двох добутків, поеми Элиота й трагедії Шекспіра. Автор “The Waste Land” уводить усього однією фразою реальність шекспірівської трагедії у свою поему. Антоній, як ми пам’ятаємо, відмовляється від боротьби за владу заради любові до Клеопатри, що стає причиною його загибелі. Уже розкіш і могутність єгипетської цариці таїть в оповіданні Энобарба фатальну силу еросу, що поневолює волю людини. Той же зміст Элиот вкладає в опис будуара світської дами, героїні “Марної землі”. Тут, як і в Шекспіра, панує схований і фатальний еротизм. Конфлікт і ситуація в даному епізоді поеми Элиота, завдяки співвідношенню з “Антонієм і Клеопатрою” виглядають парадигматичними, універсальними. З одного боку, шекспірівська цитата пояснює епізод поеми. Але, з інший, сам контекст поеми інтерпретує реальність шекспірівської п’єси. “Виправивши” усього одну деталь (замінивши корабель кріслом), Элиот знижує високий пафос “Антонія й Клеопатри”. Його ціль – показати щоденність, примітивність гіпертрофованої чуттєвості й фіктивність усяких спроб неї драматизуватися
Цитування в “The Waste Land”, на відміну від попередніх добутків Элиота, здобуває системний характер. Поема виявляє собою складну багаторівневу систему. Її рівні становлять культурні блоки, представлені приналежними їм добутками. Тут Элиот шифрує всі стадії формування сучасного йому менталітету, точніше їх художні еквіваленти
За цитатами, алюзіями, що формують основні рівні оповідання, як правило закріплюється цілком певна тема або мотив
Наступний рівень оповідання, що становлять цитати й образи, запозичені зі Старого й Нового Завітів Біблії, звичайно в поемі нагадують про вічні духовні цінності, втрачених сучасних людиною
Найважливішою особливістю поетики “The Waste Land”, почасти пов’язаної з рефлективною стратегією Элиота, є фрагментарність. Цей принцип підсилюється автором “The Waste Land” настільки, що фрагментарність у деяких епізодах перетворюється в колаж. Техніку колажу Элиот запозичив у художників-кубістів, творчість яких залучило його наприкінці 1910-х років. Кубісти створювали єдине зображення, сполучаючи незв’язані один з одним фрагменти й, більше того, залучали сторонні, що не мають відносини до живопису матеріали. Элиот, у свою чергу, сполучає опису явищ повсякденного життя, репліки героїв, обривки фраз, цитати з літературних творів, образи:
“On Margate Sands. I can connect Nothing with nothing. The broken fingenails of dirty hands. My people humble people who expect Nothing” la la To Carthage then I came Burning burning burning burning Lord Thou pluskest me out Lord Thou pluskest Burning
Центральним лейтмотивом поеми є цитата з п’єси Шекспіра “Бура”: “Those are pearls that were his eyes”. Вона виникає двічі. Перший раз у главі “The Burial 0f The Dead”, другий раз у главі “A Game Of Chess” як нагадування про переживання в гіацинтовому саду. Ще одна цитата – лейтмотив, що грає важливу роль у поемі, була запозичена Элиотом з вірша Ендрю Марвелла “Соромливої улюбленої”. В “Вогненній Проповіді” цитата виникає двічі в трохи зміненому виді, і один раз іронічно обіграється Элиотом.
Лейтмотивними в “The Waste Land” виявляються й цілі фрагменти тексту. Наприклад, опис міста у фіналі “The Burial Of The Dead”: Unreal Сity Under the brown fog of winter dawn.
Воно випереджає міркування оповідача про юрби безликих неіндивідуальних людей. Опис майже дослівно повторюється в “Вогненній Проповіді”: Unreal Сity Under the brown fog of a winter noon…
Поряд із фразами, цитатами, описами, функцію лейтмотивів здійснюють в “The Waste Land” образи, зокрема, метафоричні образи скелі (rock), води (water), ріки (river), тумана (fog), міста (city), пацюка (rat) і т. д.
Відмітна властивість поетики “The Waste Land” – актуалізація багатозначності ключових слів. Слово міститься поетом у контекст, здатний виявити всі його основні значення, багато хто з яких втрачаються в повсякденному мовленні
Досить привести приклад із глави “The Burial Of The Dead”, де мадам Созострис з’являється з картами Таро. Її колоду оповідач атестує, як “a wicked pack of cards”. Слово “wicked” уживається не тільки в значенні “підступний” або “ведьминский”, але й у значенні “гріховний”. Згідно Элиоту, гадання сучасної шарлатанки, тобто несправжнє збагнення миру, завжди є гріховним
Элиот створив унікальний художній мир, у якому слова повсякденного мовлення, трансформувавшись у поетичній реальності, знаходили колосальну силу
За допомогою розглянутих художніх прийомів він активізував можливості англійської поетичної мови
(2 votes, average: 3.50 out of 5)