Опис персонажів: Образ героїчної людини в оповіданні “Баба Изергиль&
Центральним образом романтичних добутків М. Горького раннього періоду є образ героїчної людини, готового до самовідданого подвигу в ім’я блага народу. До цих добутків ставиться оповідання “Баба Изергиль”, яким письменник прагнув розбудити в людях діюче відношення кжизни.
Сюжет побудований на спогадах баби Изергиль о. свого життя й розказаних нею легендах про Ларре й Данко.
У легенді повествуется про сміливого й гарного юнака Данко. Він щасливий, що живе серед людей, тому що любить, їх більше себе. Данко мужній і безстрашний,
Позитивному образу Данко Горький протиставляє негативний образ Ларри – образ себелюба й егоїста. Він уважає себе першим на землі, а на інших людей дивиться, як на жалюгідних рабів. На питання, чому він убив дівчину, Ларра відповідає: “Хіба ви користуєтеся тільки своїм? Я бачу, що кожна людина має тільки мовлення, руки й ноги.., а володіє він тваринами, жінками, землею… і многим ще”. За доконане їм злочин плем’я засудило Ларру на вічну самітність. Життя поза суспільством породжує в Ларре почуття невимовної туги. “У його очах, – говорить Изергиль, – було стільки туги, що можна було б отруїти нею всіх людей миру”. Ларра був приречений на самітність і щастям уважав для себе лише смерть
Ідейний зміст оповідання доповнюється образом баби Изергиль. Її спогаду про свій життєвий шлях – теж своєрідна Легенда про сміливу й горду жінку. Баба Изергиль над усе цінує волю. Вона з гордістю заявляє, що ніколи не була рабою. Изергиль із замилуванням говорить про любов до подвигу: “Коли людина любить подвиги, він завжди вміє їх зробити й знайде, де це можна”.
В оповіданні “Баба Изергиль” Горький малює виняткові характери, звеличує гордих і сильних духом людей, для яких воля вище всього
Оповідання “Баба Изергиль” ставиться до ранніх романтичних добутків А. М. Горького. Письменник уважав цю роботу найкрасивішої й стрункої у своїй Творчості. Я не відразу зрозуміла, чому він так її охарактеризував, але після уважного вивчення ця думка стала близька й мені. І от чому.
За формою цей добуток являє собою три новели, з’єднані між собою загальною ідеєю
Перше, починаюче оповідання, – легенда про Ларре, сині жінки й орла. Він прийшов у мир людей жорстоким і егоїстичним. “Усі дивилися з подивом на сина орла й бачили, що він нічим не краще їх, тільки ока його були холодні й горді, як у царя птахів. І розмовляли з ним, а він відповідав, якщо хотів, або мовчав, а коли прийшли найстарші плем’я, він говорив з ними, як з рівними собі. Це образило їх…” Всі нові й нові риси його самолюбного характеру розкриваються перед нами. Яскраве підтвердження сказаному мною – епізод, у якому Ларра без особливих коливань убиває дівчину, що не побажала бути з ним. “Вона відіпхнула його, та й пішла ладь, а він ударив її й, коли вона впала, устав ногою на її груди, так, що з її вуст кров бризнула до неба, дівчина, зітхнувши, звилася змією й умерла”. Але він не залишився без покарання. Розплата наступила. Юнак був проклятий людьми, які назвали його знедоленим і небесами. Він прирік себе на вічні борошна, і, коли Ларра захотів умерти, земля не приймала його: “…він упав на землю й довго бився головою об неї. Але земля відсторонялася від нього”. У третій новелі, що так само, як і перша, є легендою, Горький оповідає про Данко, людині, що вибрала самопожертву своїм життєвим боргом
Дія – основний стан романтичного героя. І Данко діяв, рятуючи знесилених людей, які вже не могли продовжувати свій шлях через ліс, у якому дерева сплітали “…коряві, довгі руки… у густу мережу, намагаючись зупинити…” їх. І тоді він взяв на себе роль Провидіння. Данко зміг вивести людей, лише пожертвувавши своїм серцем, що висвітлювало рятівний шлях. “Що зроблю я для людей?!” – сильніше грому крикнув Данко. І раптом він розірвав руками собі груди й вирвали з її своє серце й високо підняв його над головою. Воно палало так яскраво, як сонце…”. Ціною власного життя ця людина звільнила людей, які пішли за ним. “…Кров била гарячим струменем з розірваних грудей Данко. Зиркнув уперед себе на широчінь степу гордий сміливець… А потім упав і – умер”. Але ті, на жаль, виявилися невдячними. “Люди ж, радісні й повні надій, не помітили смерті його й не бачили, що ще палає поруч із трупом Данко його сміливе серце. Тільки одна обережна людина помітила це й, боячись чогось, наступив на горде серце ногою… І от воно, розсипавшись в іскри, згасло…”
Герої першої й третьої новел є по характерах протилежними. один одному. І в цьому протиставленні втримується глибока горьковская думка: показана^ що зміст людського життя – служіння людям, готовність у будь-який момент віддати своє життя навколишнім
Остаточно розібратися в образах Ларри й Данко допомагає друга новела, у якій повествуется про бабу Изер-гиль.
Норовлива й горда замолоду, у старості вона настільки постаріла, що при кожному її русі “…можна було чекати, що суха… шкіра розірветься вся, розвалиться шматками…”.
Але ця жінка, на відміну від головних героїв легенд, включених в оповідання, – реальна героїня. Це підтверджується тим, що вона чітко вказувала на час і місце тих або інших подій, які відбувалися сней.
Изергиль була й залишилася, я вважаю, жінкою гордої. “Я була щаслива… ніколи не зустрічалася після з тими, котрих колись любила. Це негарні зустрічі…”
Вона любила багатьох, але її почуття не було осяяно щиросердечним світлом, хоча Изергиль жила тим, що почувала, і так, як підказувало їй серце
Через все оповідання проходить думка: в ім’я чого живе людина? В ім’я себе? В ім’я людей? Відповісти на це питання допомагає образ серця. Адже серце – це саме той метафоричний образ, що поєднує всі три новели в єдине ціле. Саме його образ органічно завершує оповідання й допомагає найбільше повно розкрити ідею, закладену в оповіданні Горьким: осуд індивідуалізму й твердження героїчного подвигу в ім’я волі й щастя народу
Отже, дійсно, “Баба Изергиль” виявилася по композиції найкрасивішим і струнким добутком у творчості А. М. Горького. І я повністю згодна із цим його думкою
(2 votes, average: 3.50 out of 5)