“Опис картини “Кінець зими. Полудень” К. Юона”

Не секрет, що сніг має білий колір. Тому більшість людей вважає, що і на картинах його потрібно зображати білим. Що ж тут складного: взяв білу фарбу, наніс її на полотно, ось вам і сніг. Але так можуть думати тільки ті, хто ніколи не мав справи з живописом та й просто не придивлявся до картин, на яких художники зображували зиму. Адже насправді сніг може бути практично будь-якого кольору і набувати будь-яких відтінків, причому все одно залишиться враження що це справжній сніг. Прикладом тому можуть служити картини відомого радянського художника Костянтина

Юона. Він дуже любив зиму, сніг, мороз і сонце, тому написав багато зимових пейзажів, на яких зобразив зиму в різний час доби, в різну погоду і в різні періоди зими.

Одна з картин К. Юона на зимову тему називається коротко і ємко: “Кінець зими. Полудень”. Вже одна назва змушує нас уважніше придивитися до того, що зображено на цьому полотні. Адже цікаво розібратися, за якими ознаками можна зрозуміти, що це дійсно кінець зими і дійсно опівдні.

На полотні зображено веселий сільський пейзаж. Вся земля ще покрита товстим шаром снігу. Видно відразу, що це типове російське село: ліворуч на передньому

плані знаходиться дерев’яний будиночок, а від нього йде огорожа, що розділяє картину на дві частини горизонтально. Вдалині видніється ще один сільський будинок.

Дахи будинків теж покриті снігом, який, на перший погляд, ще не почав танути. Уважно придивившись, можна побачити, що для зображення снігу художник майже не використовував білої фарби, зате добре видно відтінки жовтуватого, сірого, блакитного і синього. Саме завдяки цьому створюється відчуття, що це дійсно кінець зими і сніг вже не такий пухнастий і свіжий, як це буває під час сильних морозів.

На подвір’ї пасуться кури, які ніколи не виходять на вулицю під час зими. Значить і вони відчули наближення весни і вибралися погрітися на перших променях ласкавого, майже весняного сонця. Домашня птиця виглядає на полотні яскравими веселими плямами і додає пейзажу життєрадісний настрій. За огорожею видно групу хлопців з лижами. Швидше за все, вони зібралися до далеких горбів, які видніються на задньому плані. Хлопці квапляться використовувати останні морозні деньки, щоб присвятити їх зимовим забавам.

Про те, що на полотні зображено кінець зими, говорить і яскраве сонце. Його не видно на полотні, але сонячні промені заливають весь простір картини. У променях сонця більш чітко видно і ніжні берізки, і темні ялини, без яких не може обійтися жоден російський пейзаж. Дійсно – це полудень, адже тільки в цей час в кінці зими сонячні промені такі пронизливі, а морозний день по-справжньому приємний. Ще трохи – і в свої права вступить весна.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Опис картини “Кінець зими. Полудень” К. Юона”