ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА
Олександр Михайлович Підсуха народився 16 жовтня 1918 р. в с. Ніжиловичах на Київщині в родині сільського коваля.
Рано помер батько, а мати, залишившись з двома дітьми без хати і будь-яких засобів для існування, дбала насамперед про те, як уберегти сім’ю від голодної смерті. У дитинстві рідне село здавалося хлопчикові відокремленою від усього світу землею, а обласний центр Київ – чимось надзвичайно далеким.
Але, закінчивши семирічку в сусідньому селі, Олександр пішов на робітфак Київського лінгвістичного інституту, а за два роки був
О. Підсуха з 1953 по 1958 рр. працював відповідальним редактором журналу “Дніпро”, згодом – завідуючим редакцією серії “Романи й повісті” видавництва “Дніпро”. З 1973 по 1979 рр. він – голова Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном.
Ще у студентські роки
У 1950-1960-ті рр. О. Підсуха відкривається читачам як прозаїк. Поряд із ліричними збірками “Героїка” (1951), “Іду на клич” (1965), “Краплини” (1966), “Розповень” (1969) з’являється перша книжка прози “Віч-на-віч. Невигадані історії” (1962). Найпомітніше досягнення поета того періоду – віршований роман “Поліська трилогія” (1962). З кінця 1962 р. за рекомендацією Спілки письменників О. Підсуха відряджається як стипендіат ЮНЕСКО до Канади, Англії, Франції, США. Наслідком подорожі за океан став цикл
Поезій “Канадський зошит”, який ліг в основу збірки “Материн заповіт” (1964).
Поема “Материн заповіт” (1962) ввійшла до однойменної збірки, що побачила світ в 1964 р., стала одним з кращих творів в ліро-епічному жанрі. Вона заснована на автобіографічному матеріалі.
Перша книжка віршів для дітей “Наталочка лічить до десяти” була надрукована в 1956 році. Пізніше була опублікована ще одна поетична збірка для малят – “Хвалилися гриби”.