Олег Ольжич – поет національного героїзму
Поезія Ольжича (Олега Кандиби) насичена героїчною тематикою. Героїзм у поезії Ольжича – вільно обраний і вільний усякого розрахунку, всякої думки про духовну чи іншу нагороду: він сам – своя найвища й, чесно кажучи, єдина гідна нагорода, що вища навіть за славу. Ольжич належав до групи письменників-націоналістів, що визначали свій світогляд як “трагічний оптимізм”, що несе у собі певну філософічність. Перш за все у назві “трагічний оптимізм” поєднано непоєднуване, це вже, по суті, такий собі філософічний парадокс. Назва світогляду
Героїчний світогляд Ольжича стоїть понад оптимізмом і песимізмом – понад позитивною чи негативною оцінкою земної дійсності; бо піднесений у ньому саможертовний героїзм не залежить ні від тієї дійсності, ані від її оцінки –
Вже з поодиноких прикладів (їхню кількість можна б побільшити досхочу) ясно видно, шо та “епічність” важить для Ольжича не як самоціль, а узагальнює велич героїчного пафосу. Ольжич досить часто оспівує у своїй поезії “вічний закон” природи й цілого буття, що. є, як правило, суто філософськими істинами.
Господь багатий нас благословив Дарами, шо нікому не відняти. їли ж сміливо і бери один, Твоєму серцю найхмільніший келех.
Ольжич заслуговує на пильну увагу як з огляду на велику поетичну культуру, так і на незвичайно чистий, класично легкий і чіткий тон, шо проймає всі його Твори. Повна гармонія змісту й форми, почуття міри ідуть у парі з великою пластичною висловленістю і надають творам Ольжича чималої філософічності.