Зображення героїзму солдата під час війни (за поемою “Прометей”)

Поезії А. Малишка періоду Великої Вітчизняної війни вражають своєю ліричністю та реалістичним зображенням подвигів і фронтових буднів. Ці твори

Сприймаються як сповідь поета-воїна, що був одним з тих, хто боровся з фашистами.

Тисяча дев’ятсот сорок шостого року А. Малишко написав і опублікував поему “Прометей”. Це один з найкращих його творів. Поема написана в героїко-романтичному ключі, нагадує легенду, але основа її реалістична. Художня та життєва правда органічно співіснують. Поет звертається до образу Прометея. За міфом,

цей титан викрав у богів вогонь і передав його на землю людям, за що був покараний Зевсом. Таким чином, ім’я Прометея стало уособлювати людину, яка жертвує собою заради благополуччя інших людей. Автор передає нам розповідь про юнака-воїна, яку він почув від плотаря. Як і багато інших юнаків, герой пішов на фронт і був тяжко поранений у бою. Непритомного, його знайшов сільський хлопчик. Та от в село прийшли німці. Що робити? Мовчати і прирікти на знищення все село чи признатись і ціною свого життя врятувати сім’ю, яка дала йому притулок, інших селян?

У хвилини важких роздумів воїн згадує Прометея, який стає

для нього прикладом і надихає на подвиг. Коли фашисти погрожують спалити село, то юнак кидає своїм катам: “Стріляй! Розвідник я. Солдат”. Так він приносить себе в жертву, щоб врятувати незнайомих людей. Але ця жертва не виявилася марною. Хлопчик, друг загиблого солдата, “серця стлілого останки зібрав, на груди приховав”.

А. Малишко змалював у своїй поемі не конкретну людину, а типовий образ воїна, який є зразком героїзму та відданості рідній землі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Зображення героїзму солдата під час війни (за поемою “Прометей”)