Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Окремі історичні характери в романі Лева Толстого “Війна й мир”

Окремі історичні характери в романі Лева Толстого “Війна й мир”

У романі Лева Толстого ” Війна й мир” велике значення приділяється не тільки психології, але й філософії, історії. Товстої хотів показати не, як Достоєвський, а людську масу й способи впливу на неї. Історія в Толстого – це взаємодія мільйонів людей. Він намагається показати, що окрема людина, історичний діяч не в змозі впливати на людство. Окремі діячі в Толстого показані як люди, що коштують поза історичним процесом і не здатні впливати на нього. У Толстого вони – просто люди й насамперед – люди

Вони вступають у взаємодію з іншими

героями добутку, і кожний герой становить про нього своя думка насамперед як про людину. Так надходить і Андрій Болконский – він контактує практично з усіма історичними діячами його часу: Наполеоном, Олександром, Кутузовим, Францем-Иосифом. Цікаво подивитися, як князь Андрій ставиться до кожного з них

Насамперед варто розглянути відношення князя Андрія до Кутузова. Це людинаа, що князеві Андрієві добре знайомий, саме до Кутузова послала служити князя Андрія його батько. Старий князь “передає естафету батьківства” Кутузову. Завдання й того й іншого – зберігати князя Андрія. Ні той ні іншої

не має сил вплинути на його долю. Князь Андрій любить Кутузова як доброго дідуся й батька своєї армії, і саме через Кутузова князь Андрій з’єднується з народом. Кутузов не в силах вплинути ні на кого, на хід історії й змінити його. Він виступає тут як архангел Михайло – проводир святого воїнства. Російське військо – святе військо, воно захищає свою країну від Антихриста – Наполеона й війська диявола. І як Архангел Михайло, Кутузов практично ніякими діями не заважає Наполеонові

Він уважає, що Наполеон опам’ятається й покається, як воно й трапилося. Наполеон розуміє всю марність війни проти росіян. Наполеон не може воювати з росіянами. Антихрист не може воювати зі святим воїнством. І йому залишається тільки піти, визнавши свою поразку. Ця боротьба розвертається у вищих небесних сферах, і князь Андрій, як істота вищого порядку, розуміє, що Наполеон і Кутузов – не просто головнокомандуючі двох ворожих армій. Це істоти, особистості яких сформувалися десь в інший світі. Бородіно – це свого роду Армагеддон, остання сутичка, остання битва Добра й Зла. Так це й трапилося – у цій битві Наполеон зазнав поразки. Князь Андрій це розуміє, у нього це розуміння десь на підсвідомому рівні. Він не віддає собі в цьому звіту. На початку роману він сприймає Наполеона як володаря миру, розумного й чесного. Це погодиться з біблійними апокрифічними словами про те, що Антихрист прийде панувати й всі його будуть любити. Так і Наполеон – прийшов панувати й хотів влади над усіма. Але Русь не можна скорити, Русь – свята земля, святе воїнство, її не можна завоювати. У князя Андрія при Бородіні, при алегоричному Армагеддоне була своя роль – він з’явився символом ангельської смиренності, і тут він протипоставлений Кутузову, що дає бій Антихристові. І Кутузов тут сприймається князем Андрієм саме так, як сприймають ангела – як доброго загального батька

Тут, щоб закінчити розмова про Кутузова й Наполеона в сприйнятті князя Андрія, потрібно сказати про відмінність Кутузова від Наполеона, про розходження в їхній філософії й світогляді. Кутузов більше близький до князя Андрієві, тому що це східний тип людської свідомості. Князь Андрій сам близький до нього. І це зближає його з Кутузовим. Наполеон же – уособлення західної філософії й західного світогляду

Зовсім інакше князь Андрій сприймає двох імператорів – Олександра й Франца-Иосифа. Це звичайні люди, яких доля піднесла на вищий щабель влади. Вони не можуть удержати цю владу в руках. Князь Андрій почуває ворожість до обох імператорів. Вони земні володарі, але вони неварті бути ними. Вони бояться цієї влади й передоручають її своїм генералам, командуючим, радникам і іншим служникам влади. В Олександра така ж філософія, він передоручає свою функцію головнокомандуючого Бенигсену й іншим іноземцям. Андрієві не подобаються люди, які не здатні відповідати за свої вчинки. Якщо ти не можеш панувати – навіщо називатися императоромвласть – це насамперед відповідальність за тих людей, які тобі підкоряються. Олександр не міг за них відповідати. Франц-Иосиф теж. Князь Андрій більше поважає Олександра за те, що він зрозумів свою нездатність командувати армією й передав її Кутузову. Франц-Иосиф не здатний зрозуміти навіть свою неталановитість. Він дурнуватий і огидний князеві Андрієві, що почуває своя перевага над обома імператорами. Це відчувається десь на підсвідомому рівні. В Андрія до них відношення ангела, що не прощає

А к полководцям, які потерпіли поразка, у кня-зя Андрія відношення співчутливе. Наприклад, до генерала Маку в нього відношення офіцера. Він бачить його, приниженого, розбитого, що потеряли все своє військо, – і в нього не народжується обурення. Генерал Мак прийшов до апостола Михайлові – Михайлові Илларионовичу Кутузову. Він прийшов з непокритою головою, мокрий, понурий. Він не приховує своєї провини, і архангел Михайло прощає його. І слідом за ним прощає його апостол Андрій. Іншого полководця, уже російського, князя Багратіона, Михайло благословляє на подвиг. “Благословляю тебе, князь, на великий подвиг” – так говорить Кутузов, і князь Андрій просить дозволи супроводжувати його, як його ангел-хоронитель

Особняком коштує відношення князя Андрія до Михайла Михайловичеві Сперанскому. Князь Андрій не сприймає його як людини. Дуже важлива тут така деталь, як металевий сміх і холодні руки Сперанского. Це говорить про Сперанском як про машину, створеної кимсь на “благо” держави. Його завдання – реформувати й обновляти. Він на це запрограмовано. Князь Андрій не може працювати з машиною й розстається сним.

Таким чином, історичні діячі оцінюються князем Андрієм поразному, але жоден не сприймається як істота, здатне до впливу на світовий історичний процес. Це істота не від миру цього, і в них немає сили навіть на те, щоб вплинути на історію, навіть як простий народ. Вони не є народом і випадають із людства, тому що вони занадто сильні для нього, а виходить, занадто слабкі


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Історичні особистості у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” 1. Значення роману. 2. Сприйняття автора й князя Андрія Болконского. 3. Кутузов і Наполеон. 4. Олександр і Франц-Йосип. 5. Мак, Багратіон, Сперанский. Роман Л. Н. Толстого має величезне значення не тільки в рамках росіянці й закордонній літературі Він немаловажний і для розуміння багатьох історичних, соціальних і філософських катеГорей. Основним завданням...
  2. Війна 1812 року в зображенні Лева Толстого Л. Н. Толстой був учасником Севастопольської оборони. У ці трагічні місяці ганебної поразки російської армії він багато чого зрозумів, усвідомив, як страшна війна, які страждання вона несе людям, як поводиться людина на війні. Він переконався в тім, що щирий патріотизм і героїзм проявляється не в гарних фразах або яскравих подвигах,...
  3. Три покоління Болконських у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Тема батьків і дітей, тема зміни поколінь, є традиційною для російської літератури: І. С. Тургенєв – “Батьки і діти”, А. П. Чехов – ” Вишневий сад “, М. Є. Салтиков-Щедрін – “Пани Головлеви”, І. О. Гончаров – “Звичайна Історія “. Л. М. Толстой теж не є виключенням. У центрі роману...
  4. Кутузов і Наполеон у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Роман Л. Н. Толстого ” Війна й мир” є, на думку відомих письменників і критиків, “найбільшим романом у світі”. “Війна й мир” це роман-епопея, що оповідає про знаменні й грандіозні події з історії країни, що висвітлює важливі сторони народного життя, погляди, ідеали, побут і вдачі різних шарів суспільства. Основним художнім...
  5. Образ полководця Кутузова очами Л. Н. Толстого (по романі “Війна й мир”) Толстой розглядає роль особистості в історичних подіях. Кутузов великий як полководець тому, що він, як і всі кращі представники російського офіцерства, діяв у повній єдності з усім російським народом. У своїх міркуваннях Толстої порушує питання: яка сила рухає народами? І відповідає на це питання, затверджуючи, що це воля Божа. Однак...
  6. Опис сім’ї Ростових в романі Толстого “Війна і мир” Ростові – всі – живуть не головою, а серцем. Коли Микола на початку Шенграбенской битви думав: “Ну, попадись тепер хто б не був” – і коли пізніше він біг до кущів, він залишався сином своєї сім’ї, що живе за законами почуття. Це добра і чесна сім’я, тому Микола подолає погане...
  7. Кутузов і Наполеон – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Лев Толстой 1828 – 1910 Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Кутузов і Наполеон У романі “Війна і мир” Кутузов і Наполеон протиставляються в усіх подробицях свого історичного й людського існування. Відсутність “героїчності” в зовнішності Кутузова (“проста стара людина”, на обличчі “стареча лагідна усмішка”), його добродушність, батьківське піклування про побут...
  8. Головнокомандувач Кутузов у романі Толстого “Війна і мир” Ще під час Бородінської битви Толстой підкреслював, що Кутузов “не робив ніяких розпоряджень, а тільки погоджувався чи не погоджувався на те, що пропонували йому”. Але він “віддавав накази, коли це було потрібно підлеглими”, і кричав на Вольцогена, що привіз йому звістку, що росіяни тікають. Протиставляючи Кутузова Наполеону, Толстой прагне показати,...
  9. Мій улюблений герой роману Л. Толстого “Війна і мир” Прочитавши роман-епопею Л. М. Толстого “Війна і мир”, я зрозуміла, що це один із найкращих творів світової літератури. І багато в чому він завдячує моєму улюбленому герою – Андрію Волконському. Князь Андрій Волконський одразу ж привертає до себе увагу, вигідно виділяючись серед інших героїв твору своєю щирістю, порядністю, розумом. Він...
  10. Батько й син Болконские в романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” У книзі діють два батьки й два сини Болконских. У моєму творі Мова йтиме й про старого князя Бол-Кінському, його взаєминах із сином, і про князя Ан-Дрее в ролі батька. Тільки в цій темі варто бачити не просто сімейну проблематику, зв’язану в книзі Тол-Стого також і з образами Ростових, Курагиных,...
  11. Герої й антигерої в романі-епопеї Л. Н. Толстого “Війна й мир” ГЕРОЇ Й АНТИГЕРОЇ В РОМАНІ-ЕПОПЕЇ Л. Н. ТОЛСТОГО ” ВІЙНА Й МИР” Весь я в моїх писаннях. Л. Толстой Лев Миколайович Толстой – художник з більшим діапазоном тим, філософських поглядів на навколишній світ і людину. Письменникові властива неспішна манера оповідання, він поступово вводить читача в коло своїх вглядов і інтересів,...
  12. Народ і особистість у романі Л. Толстого “Війна і мир” Толстой у романі ” Війна і мир” розкрив власний погляд на проблему особистості, її роль в історії та на саму історію. На його думку, історична подія формувалась зовсім не видатною особистістю, яка, за Гоголем, була провідником Розуму і перша зрозуміла головне, недоступне іншим. Толстой вважав, історична подія складається як сума...
  13. Народ і влада в романі Толстого “Війна і мир” Якщо довіритись вислову, що історію творять видатні особистості, то варто сказати, що все величне в світі вершиться саме ними. Це стосується і літератури, і мистецтва, і науки, і, певно, всіх інших галузей життя. Але видатні особистості не падають із неба, а виховуються тут, на Землі. А серед титанів XIX століття...
  14. Народ і влада у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Якщо довіритись вислову, що історію творять видатні особистості, то варто сказати, що все величне в світі вершиться саме ними. Це стосується і літератури, і мистецтва, і науки, і, певно, всіх інших галузей життя. Але видатні особистості не падають із неба, а виховуються тут, на Землі. А серед титанів XІX століття...
  15. Народ і особистість у романі Толстого “Війна і Мир” Великий письменник і філософ Лев Миколайович Толстой, справедливо полемізуючи із ученими, що створили культ великої особистості, історичного героя, з волі якого відбуваються світові події, затверджує, що хід світових подій визначений понад і вплив особистості на хід цих подій є тільки зовнішнє, фіктивне. Усе відбувається не з волі людей, а з...
  16. Жанрова своєрідність роману Л. Н. Толстого “Війна й мир” Будь-який літературний Твір можна віднести до якого-небудь жанру – епічному, ліричному, драматичному. “Війна й мир” – великий і складний добуток. До якого ж жанру треба його віднести? Деякі бачать у добутку насамперед історичний роман, у якому розповідається про навалу військ Наполеона на Росію, а також про людей, що жили в...
  17. “Образ Андрія Болконського в романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Андрій Болконський є головним героєм роману-епопеї Л. Толстого “Війна і мир”. Він – молодий, напрочуд вродливий князь невеликого зросту, з виразними, дещо сухими штрихами обличчя. Йому притаманні найкращі риси дворянства – вірність обов’язку, честь, бажання служити батьківщині. Від інших Андрій Болконський відрізняється витонченим смаком та тактовністю. Молодий князь зневажливо відноситься...
  18. “Думка народна” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” До ідеї написання найбільшого твору свого життя – роману-епопеї “Війна і мир” Л. М. Толстой прийшов не одразу, а від повісті “Декабристи”, де розповідалося про події 1856 року, тобто про епоху повернення з Сибіру героя твору. І Толстой відступив від вже початого: особистість героя, як пояснив письменник у нотатці-передмові до...
  19. Болконські у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Час дії роману Толстого ” Війна і мир” – одна із самих значних епох в історії Росії. Але ця конкретно-історична тема не стоїть у романі окремо, вона піднята до рівня загальнолюдського значення. “Війна і мир” починається зі сцен, що малюють вище дворянське суспільство. Толстой відтворює його вигляд та історичний розвиток...
  20. 1812 рік у зображенні Л. Н. Толстого (по романі “Війна й мир”) Роман “Війна й мир” був задуманий Л. Н. Толстим як історія про декабриста, повертающемся після амністії в 1856 році. Але чим більше письменник працював з архівними материалами, тим більше він розумів, що, не розповівши про саме повстання й про війну 1812 року, не можна написати цей роман. Так задум поступово...
Окремі історичні характери в романі Лева Толстого “Війна й мир”
«
»