Очі тримати донизу, а душу – вгору

Матеріал уроку. “Повчання дітям” від князя Володимира Мономаха. Віктор Близнець “Ярослав Мудрий”.

Мета. Ознайомити учнів зі змістом уривка “Повчання дітям”, дати короткі відомості про автора Володимира Мономаха. Опрацювати оповідання Віктора Близнеця “Ярослав Мудрий”. Розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість. Вчити виразно читати і сприймати тексти, усвідомлювати їх зміст. Виховувати поважне ставлення до творців книг, писемного слова. Прилучати школярів до загальнолюдських цінностей.

Обладнання.

Портрети Володимира Мономаха, Ярослава Мудрого. Мультфільм “Правління Ярослава Мудрого”.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Представлення домашнього завдання.

Учні демонструють свої сторінки рукописної книги. Вчитель зшиває всі сторінки, і утворюється велика рукописна книга. Титульну сторінку оформляють кілька учнів. Назвати можна так: “Велика рукописна книга 4-А (Б) класу”.

ІІІ. Опрацювання тексту “Повчання дітям”.

1. Вступне слово вчителя.

Володимир Мономах (1053 – 1125), онук Ярослава Мудрого. Сильний і мужній державний діяч. Воював із половцями,

здійснивши 83 великі походи. Ним вороги лякали своїх дітей ще з колиски. (Половці – “люди полів”, які вели кочовий спосіб життя, здійснювали напади на сусідів, брали участь у міжусобних війнах, які вели руські князі.) Володимир Мономах мав кілька синів, найвідоміші Мстислав, Ярополк. В’ячеслав. Юрій. Сприяв розвиткові літописання. Він – автор “Повчання дітям”, яке написане у 1117 р. “Повчання дітям” виконане у формі літопису-автобіографії. За змістом поділяється на дві частини: власне повчання і книгу шляхів Мономаха – короткий літопис його князівських походів і перемог.

2. Читання тексту мовчки.

– Відшукайте у тексті такий вислів, який би найточніше відображав суть твору. (Очі тримати донизу, а дуту – вгору.)

3. Словникова робота.

Осягнути – охоплювати розумом, усвідомлювати, сприймати зором.

Багатоликі – різноманітні, багато різних осіб.

Блага – добро, достатки, дари природи, все те, чого потребує людина в житті.

Яко можете – скільки можете.

Цілувати хрест – дати клятву.

Лукавство – приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів.

4. Вправи на розвиток читацьких навичок.

> Читання ланцюжком.

> Гра “Дочитай речення”.

> Гра “Хто швидше”.

– Знайдіть і зачитайте речення, в якому є слово… (всілякі, розлітаються…).

5. Аналіз змісту.

– Як ви думаєте, кому князь адресував своє повчання?

– Дітям власним чи чужим? (Він адресує своє “Повчання” не тільки своїм дітям, а й усім християнським людям. Роздумує над вічними проблемами добра і зла, праведника і грішника.)

– Що корисного для себе ви можете взяти із Повчання Володимира Мономаха?

– Якою людиною ви уявляєте собі князя?

– Розгляньте портрет Володимира Мономаха. Опишіть його.

– Відновіть речення.

При старших годиться………..премудри………старшим………… з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без………………………….., а щонайбільше розумом…………….. .

– Як ви розумієте це повчання?

– Як ви розумієте вислів “Очі тримати донизу, а душу – вгору”?

IV. Опрацювання тексту “Ярослав мудрий”.

1. Підготовка до сприймання матеріалу.

– Прочитайте вислів великого князя часів Київської Русі Ярослава Мудрого. “Якщо будете и ненависті жити, чварах та сварках, загинете самі та загубите землю отців своїх та дідів своїх, які здобули її працею своєю великою”.

– Що ми можемо сказати про князя як людину, прочитавши ці рядки?

2. Слово вчителя.

Ярослав Мудрий (978-1054) – великий князь київський, син Володимира Святославовича. В 1019 році став київським князем. Головним завданням Ярослава Мудрого був захист рідної землі. Було споруджено нову лінію міських укріплень з трьома воротами, яка захищала місто. Його діяльність була спрямована на розбудову держави. За часів Ярослава Мудрого було побудовано Софійський собор і ще 400 церков у Києві. В архіві при Софійському соборі заснував бібліотеку і школу для “книжкового навчання”. При Ярославі були створені перші монастирі. За часів його правління Київська Русь досягла вершини свого розквіту і могутності, ставши в один ряд із найрозвиненішими країнами середньовічного світу.

– Які почуття викликала у вас моя розповідь?

– Чи відчули ви гордість за нашого князя?

3. Опрацювання тексту “Ярослав Мудрий”.

> Читання мовчки.

> Словникова робота.

Печеніги – кочівний народ. Останній похід печенігів на Київську Русь відбувся 1036 р.. коли вони зазнали поразки від війська Ярослава Мудрого. Па знак цієї перемоги було збудовано Софійський собор.

Січа – велика битва.

Скорописці – люди, здебільшого монахи, які переписували і перекладали книги.

Облога – тривала військова блокада міста або фортеці з наміром захопити об’єкт.

> Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

– Де перебував князь, коли прийшла звістка про облогу Києва?

– Де відбулася битва? Зачитайте.

– Прочитайте абзац, де сказано про ставлення Ярослава до книг.

– Які вислови з тексту можна назвати “крилатими”?

– За що князя прозвали Мудрим?

– Яку “багату поживу” він залишив для нащадків?

4. Перегляд мультфільму.

V. Підсумок уроку.

– Розгадайте кросворд і ви дізнаєтеся, що несла книга крізь віки.

1. Хто найчастіше ставав скорописцями? (Монахи.)

2. Ким був Володимир Мономах для Ярослава Мудрого? (Онук.)

3. Що вчив тримати вгору Володимир Мономах? (Душу.)

4. Кого казав похвалити Володимир Мономах за все, що ми маємо? (Творця.)

5. Хто взяв в облогу Київ? (Печеніги.)

6. Як іншим словом називається жорстока битва? (Січа.)

7. Скільки воріт було у новій лінії міських укріплень? (Три.)

8. Ким був Ярослав Мудрий для Києва? (Князь.)

VI. Домашнє завдання.

Читати і переказувати тексти.

Скласти розповідь про великого правителя Київської Русі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Очі тримати донизу, а душу – вгору