Обряд ритуального випікання короваю з нового зерна
В окрему групу обжинкових пісень можна виділити Твори, якими супроводжувався обряд ритуального випікання короваю з нового зерна (своєрідна жертва богам та духам поля). Ця лірика сповнена елементів давньої міфології. У ній часто звучать розмови з короваєм, звернення-замовляння до нього як до живої істоти: “Короваю мій рум´яний, Чи боги тебе малювали?”, “Вітай, вітай, святий короваю, Вітай, вітай, гість із божого дому. Де ж ти був, святий короваю, Що ж ти бачив з божого дару?” Зустрічаються тут і звертання до язичницьких божеств, які,
– Ладо моє, Ладо моє, що є на тім короваї? (Рефрен, що повторюється після кожного рядка). – Єсть на нім зорка і місяць ясненький.
– Єсть на нім райськії пташеньки.
– Єсть на нім житнєє колосся.
– Єсть на нім вишні і черешні…
Із завершенням обжинків молодь мала більше часу, тому в піснях, призначених для дівчат та хлопців, звучить мотив Кохання, який іноді поєднується з мотивом скорого весілля (що традиційно відбувалось восени після завершення польових робіт). Мотиви кохання звучать і в піснях для господаря з господинею: “Пан золото
Женьчичок, бреньчичок вилітає,
Якби-то забито ніженьку пробито,
Високо ніженьку піднімає,
В зеленім лугу, бери собі другу…
Як і інші жанри календарної обрядовості, про які говорилося раніше, хліборобська лірика, втрачаючи зв´язок з язичницькими віруваннями, позбувалась ритуальних елементів, набуваючи натомість покрифічно-біблійних мотивів:
Святий Петро за плугом ходив,
А сам Господь Бог пшениченьку сіяв.
Святий Павло волоньки водив,
А святий Ілльо заволочував…
Основною ознакою таких творів є язичницько-християнський синкретизм. А в інших випадках, втрачаючи сакральний пафос, багато обрядових жниварських пісень набули гумористично-жартівливого тону:
Пішли в поле женці жати,
Серпи взяли, хліб забули,
Та й забули серпи взяти,
То ж то такі женці були.
Елементи хліборобської обрядовості увійшли не лише, як зазначалось вище, в інші жанри календарної та родинної обрядовості, а й у балади, казковий та неказковий епос, народну пареміографію тощо. Дещо наближеними до жниварських пісень за тематикою та художньообразною структурою є косарські та гребовицькі пісні.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)