Образна система повісті “Тарас Бульба”: Тарас – Остап – Андрій

Переосмислення потребують і методичні підходи до аналізу образної системи “Тараса Бульби”. Запропонуймо учням представити образну систему твору в вигляді графічної схеми, в якій має бути відтворений зв’язок головних героїв (Тарас – Остап – Андрій; Тарас – Остап; Тарас – Андрій; Остап – Андрій). Виконуючи індивідуальні завдання, вони працюватимуть зі словниками у пошуках пояснення імен персонажів, а потім вивчатимуть наявність/відсутність зв’язків між характером, долями та іменами героїв і готуватимуть відповідь на запитання: “Чи випадково автор наділив персонажів твору такими іменами?” Робота з “прочитання” імен героїв повісті цікава для учнів, оскільки допомагає зрозуміти, що підчас написання твору автор уважно ставився до всіх аспектів підготовки і втілення власного задуму.

ОБРАЗ ТАРАСА. Виведення імені головного героя у назву твору має ознаки концептуального акценту, що підтримується і його семантикою. Історія козака Тараса Бульби тісно пов’язана з історією української землі й українсько – го козацтва. Справою свого життя

Бульба вважає захист знедолених, батьківщини та віри православної. Єдиною сферою реалізації героя є боротьба з ворогами і постійне випробовування себе. Всі згадані аспекти характерні для персонажа героїчного епосу.

За спостереженнями літературознавців, “епос розкриває широкий цілісний образ світу, часу і суспільства у пістрявій повнотідії, хоча і без причинно-замкненої структури події, і не залишає своїм типовим героям усередині спрямованого на типові цілі та міцний порядок життєвого ідеалу ніякого ігрового простору для індивідуального розвитку особистості і характеру”. Уважне вивчення твору дає підстави зробити такі висновки: засоби творення образу Тараса Бульби характерні для героїчного епосу. Розповідаючи історії про богатирів, невідомі літописці та повістярі підносили героїв над побутом, над звичайним життям, наділяли їх надзвичайною силою, фантастичними здібностями тощо. Такий підхіддо зображення героя властивий іМ. Гоголю. Оповідач “Тараса Бульби” так описує здійснення посадки героя на коня: “Бульба вскочил (!) на своего Черта, который бешено отшатнулся, почувствовав на себе двадцатипудовое бремя”. Чи міг би в реальному житті чоловік, маючи вагу в 20 пудів (320 кг), “ускочити” на коня?

Прийом гіперболізації, використаний письменником у слові оповідача, підкреслює поважність, своєрідну “фундаментальність” героя. Описуючи сцену полону, оповідач додасть, що побороти старого Тараса гайдуки змогли лише утридцятьох. За допомогою гіперболи, основного прийому фольклорного кліше, автор зосереджує увагу читача на надзвичайній силі та нескореному дусі героя.

Аналізуючи Твори середньовічної літератури, О. Гуревич неодноразово наголошував, що герої епосу характеризуються цілісністю, що вони нібито “вирубані з одного шматка, кожен уособлює якусь рису, що детермінує його сутність”. Епічний герой, зауважує вчений, не перейматиметься сумнівами, не вагатиметься, його характер проявляється в діях, а слова однозначні, як і вчинки. Епічна цілісність утворюється завдяки однорідності художнього матеріалу, а також поєднанню різнопланових контрастів. Герой епічного твору живе емоціями, почуттями, а не розумом, сила його любові відповідає силі його ненависті. Так і Тарас характеризується автором через, суміщення думок, учинків, протилежних за природою і спрямуванням. Кілька прикладів. Постійно наголошуючи на вірності присязі, Тарас, бажаючи скоріше перевірити своїх синів у бою, підбурює козаків на заміну кошового, на порушення умов перемир’я. Дії героя призвели до конфлікту, а згодом до втрати синів і власної смерті. Батьківська любов Тараса має своє продовження в ненависті до катів Остапа, в помсті, яка дивує своїми масштабами навіть козаків. У промові Тараса про товариство сфокусована ієрархічна система найвищих духовних цінностей – дружба, вірність присязі, дотримання постулатів віри, підтримка традицій. Однак, захищаючи християнство, Тарас не замислюється над тим, що вони, поляки, також християни. Проте завданням автора не є акцентування уваги читача на суперечності його вчинків. Тарас – епічний герой.

ОБРАЗИ ОСТАПА І АНДРІЯ. Зверненнядо аналізу цих образів традиційне. Проте під час укладання порівняльної характеристики героїв поза увагою вчителя (і учнів) залишається аспект типологічної заданості персонажів (Остап – герой героїчного епосу, Андрій – романтичної повісті). Така розмова після отримання відповідних знань з історії та теорії літератури в 9 класі була б доречною. Пропонуємо учням, дотримуючись певного алгоритму, який представлений у позиціях таблиці, дібрати текстовий матеріал для порівняння характерів, позицій, пошуків молодих героїв твору.

Оповідач, характеризуючи Остапа, описує його вчинки, поведінку, дії, описуючи Андрія, він фіксує рух його емоцій, переживань. Порівняння свідчить про те, що Андрій розвивається в тіні старшого брата. Однак оповідач звертає увагу читача на особливу рису молодшого: “…душа его била доступна и другим чувствам”.

За спостереженням Н. Н. Арват, із усіх членів родини Тараса оповідач частіше зосереджує увагу на Андрієві (учні, попрацювавши з текстом твору, можуть перевірити це зауваження лінгвіста). Дослідниця слушно помічає, що оповідач передає своє або фіксує враження інших від краси Андрія. На її думку, таким акцентуванням письменник переконує читача в тому, що ” в такому грубому, розгульному, суто військовому, позбавленому жінок товаристві, яке складалося із запорозьких козаків, немає місця красі, ніжності та коханню” [

Підкреслення вродливості Андрія, на наше переконання, – додаткове підтвердження романтичного походження героя. Врода Андрія (порівняно з Остаповою) має іншу природу і виконує іншу функцію. На душевних пристрастях героя позначаються зовнішні обставини суворого життя, але і в битвах Буль-бенко-молодший не такий, як всі, він шукає музику бою і знаходить її. Для нього все, що відбувається, – певним чином гра або пригода, хоча і смертельно небезпечна.

З якою метою у твір введено опис міста, що гине? Андрій, на противагу Остапу, є героєм двох історій – козацької та романтичної, що переплелися в його долі, утворивши конфлікт між обов’язком і коханням. Якщо за законами класицизму герой був вірний обов’язку і готовий, тримаючись власних переконань, віддати за них життя, то, зважаючи на закони романтизму, він обирав Кохання, яке в колі його пріоритетів мало найвищу цінність. Андрій діє за законами жанру. Він індивідуаліст, який, відпавши від етнічної та ідеологічно об’єднаної спільноти, замінює цінності попереднього існування єдиним почуттям – коханням – і готовий віддати за нього життя.

У свідомості оповідача Остап і Андрій рівні за трагічністю долі, тому, описуючи смерть Андрія, оповідач використовує слова, які змушують читача відчути жертовний характер події(“как хлебньш колос, подрезанный серпом, как молодой бара-шек, почуявший под сердцем смертельное железо, повис он головой и повалился на траву, не сказавши ни одного слова”. Розставання з життям з ім’ям коханої на вустах є традиційно романтичним фіналом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Образна система повісті “Тарас Бульба”: Тарас – Остап – Андрій

Categories: Нові твори

Links