Образи батька й сина в новелі Дж. Олдриджа “Останній дюйм”
Проблема взаємини батьків і дітей існує, тому що людям різного віку складно зрозуміти один одного, і рано або пізно кожний з нас зіштовхується із цією проблемою. Кожному з нас доводиться неї вирішувати. Дуже часто від правильності рішення залежить все наступне життя. Проблемі взаємини дорослих і дітей присвячена величезна кількість добутків. У своїй новелі ” Останній дюйм ” звернувся до цього питання й американський письменник Дж. Олдридж.
Бен, професійний льотчик, займався зйомкою фільму про акул, тому що роботу із професії знайти
Відправляючись на зйомку у загублену в море Акулячу бухту, Бен взяв із собою десятилітнього сина Дэви – “самотньої, неприкаяної дитини, що у десять років почувала, що мати їм не цікавиться, а батько – чужа людина, різк і небагатослівний, не знає, про що з ним говорити в ті рідкі хвилини, коли вони бували разом “.
Однак коштувало Дэви зникнути з поля зору льотчика, як Бен немов забував про його існування. Він навіть забув взяти воду або сік, коли вони летіли в безлюдну Акулячу бухту, прихопивши тільки пиво для себе. А хлопчикові, як і кожній дитині, хотілося мати люблячого, турботливого батька, здатного дати відповіді на питання, що цікавлять.
Бена ж всі його питання дратували й він був різань із Дэви. Грубуваті й глузливі слова батька зачіпали й кривдили хлопчика. Син бентежився й усе більше й більше замикався в собі.
Відносини між батьком і сином були складними й здавалося зовсім неможливим, що вони коли-небудь знайдуть загальну мову, якби ні “його величність випадок”. Жаль тільки, що випадок цей ледь не позбавив їхній обоє життів.
В Акулячій бухті під час зйомок Бен піддався нападу акул. Він настільки постраждав від акул, що не міг сам звістки літак. І тепер вся надія була на сина. Хлопчик, казавшийся таким непристосованим до життя, виявив незвичайну мужність, мобілізував всі свої сили, зумів згадати всі, чому вчив його батько. А головне, він повірив словам Бена, що людина може витримати всі що завгодно.”Ніколи не знаєш, на що ти здатний, поки не спробуєш”, – сказав батько. І син спробував. І він зміг. Він переміг! Він урятував себе й батька. Дэви не тільки зумів перев’язати батькові рани й витягти його в літак, але й самостійно, керуючись рідкими вказівками знесилені від втрати крові Бена, привести літак у Каїр і вдало посадити його. Перший раз у житті батько й син слухали й чули один одного, тому що в цьому полягав їхній єдиний шанс на порятунок.
Своєю завзятістю, своєю вірою й любов’ю син подарував батькові друге життя. І тепер Бен зрозумів, що є в його житті речі набагато важливіше літаків і роботи. Змінившись внутрішньо, він вирішив, що неодмінно розтопить лід у відносинах із сином: “Він вуж добереться до самого серця хлопчика! Рано або пізно, але він до нього добереться”. І я вірю, що Бен переборе цей “останній дюйм”, що розділяє його із сином, і проблема взаємини “батьків” і “дітей” перестане бути для них актуальної.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)