Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги
Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XІ століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”.
Центральним образом твору став образ князя Київської Русі Ярослава Володимировича, якого в народі прозвали Мудрим. Ярослав – цікава й дуже суперечлива постать нашої історії: жорстокий воїн і
Іван Кочерга прагнув якнайточніше відтворити риси характеру князя Ярослава, показати драматизм його характеру, долі. Так, в образі Ярослава Мудрого письменник показав читачам
Да буде мир! І Богом я клянусь,
Що кожного вразить моя сокира,
Хто збаламутить Київ наш і Русь,
Хто осквернить насильством справу миру.
Ярослав Мудрий мріяв про “новий чудовий Київ… величний, пишний, як краса століть”, він прагнув будувати міста, палаци і храми. Саме за його правління було збудовано гордість Києва – Софіївський собор – храм на честь Божої мудрості. Він дбав про культуру й освіту, створив першу на Русі бібліотеку. Але найперше для нього – закон. Він рішуче переслідує тих, хто сіяв чвари, міжусобиці, “крамоли і лукавства”, карає їх.
Створюючи образ Ярослава Мудрого, Іван Кочерга прагнув не тільки історичної і художньої правди, але й певного філософського узагальнення, адже ця драма була написана в роки Другої світової війни, нею письменник проголосив гімн миру на землі, освітивши світлом свого таланту найважливіші віхи історії нашого народу.