Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу

Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу

У всі часи людина жадала дива. І чим, як не дивом, є Софія Київська, втілення духовної величі нашого народу. Стоїть вона, належачи як XI століттю, такою ж мірою і XXI – надзвичайне, вічне диво, символ мудрості й сили, таланту й слави. Величний образ собору, цього надзвичайного дива, “що ніколи не кінчається і не переводиться”, став центром роману Павла Загребельного “Диво”, у якому вдалося “показати нерозривність часів, показати, що великий культурний спадок, залишений нам історією, існує не самодостатньо”.

Серед інших визначних

пам’яток історії Софія вирізняється тим, що стала першим символом духовного надбання нашого народу. Велика руська держава потребувала великого храму. У муках народжувалася християнська Київська Русь, і задумав князь Ярослав звести величний собор. Але, маючи задум підняти Київ гідним суперником Константинополю, він наполягав на копіюванні всього візантійського. Та слов’янська земля мала багато і своїх справжніх митців.

За романом, одним з них був Сивоок – хлопчина з пущі, який за 30 років поневірянь на чужині став досвідченим зодчим. Він має своє бачення храму, бо не приймає повторення, сліпого

наслідування чужих канонів. Саме його переконлива наполегливість (створений з воску макет церкви майстер показує князю) призводить до того, що Ярослав призначає його відповідальним за будівництво. Сивоок мав величезний талант, який виріс із народних коренів. Його, сироту, який не пам’ятав батьків, виховував дід Родим, який займався гончарством та виготовляв язичницьких богів. У майстрині Звенислави Сивоок вчився малювати. Взагалі, він багато мандрує у своєму житті. “Що є мистецтво? – роздумував Сивоок. – Це голос народу, що лунає з уст вибраних умільців”. Поставив майстер собор, “дав йому оті дивні барви; ті велетенські мозаїчні постаті, оту невпинність руху, гру світла, немеркнуче сяяння”. І ця Софія стала поєднанням і завершенням мрій Ярослава Мудрого, сподівань і розчарувань князя, коли виводив він Русь “на широкі простори світу”. Але не для князя цей собор, а для рідної землі, для слави майбутніх поколінь. Як актуально, по-сучасному звучить це саме сьогодні, коли триває розбудова незалежної, самостійної України!

І де той Сивоок-зодчий, що зведе храм України, відкриє для неї простір, у якому вона займе достойне місце? Стираються надписи, зникають імена князів, а ім’я народу – вічне.

Образ Софії Київської зображено як символ духовної незламності та нескореності всього народу. Доля собору є долею народу, з давньоруськими епізодами чергуються події 1941-1942 та 1965-1966 років: вистояла Софія і перед варварами XX століття, які нищили Європу, бо стали на захист тисячі таких, як Гордій Отава, що сприймав її як коштовність, цінну тим, що це лише своя, неповторна і єдина святиня, без якої неможливо уявити націю. У романі перегукуються епохи: Сивоок віддає своє життя на зведення собору, Гордій Отава, створивши “власний фронт проти фашизму”, перешкоджає професору Шнурре вивезти найкращі фрески до Німеччини ціною свого життя.

Ми не знаємо, як насправді звучало ім’я автора Київського дива. Не розгадана ця таємниця вченими, та й, скоріш за все, не буде розгадана. Але імена губляться, а справа зостається. Тільки ділами можна себе возвеличити або зганьбити. Софія Київська – не лише мистецька споруда, вона – оплот духовного надбання нашого народу. Вічно стоятиме вона під небом історії символом твердині людського духу та прославлятиме народ слов’янський.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Образ Софії Київської – символ духовного надбання народу Чудеса народжуються не часто. Вони виникають не зненацька, а народжуються десь у глибинах людської душі, щоб в один день або рік з’явитися, виникнути посередині площі, глянувши на мир широко розкритими очами. От воно, чудо! Виросло таке “чудо” посередині міста Києва ще в XI сторіччі, але “росло” воно багато років у...
  2. Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу Павло Загребельний – відомий український письменник, автор багатьох творів про наших сучасників. Але особливе місце посідають в його творчості історичні романи. Один із найвідоміших – роман “Диво”, над яким автор працював десять років, маючи на меті “показати нерозривність часів, показати, що великий культурний спадок, залишений нам історією, існує не самодостатньо”....
  3. Твір: Образ Софії Київської – символ духовного надбання народу Багато є чудес на землі, якими пишаються народи – адже це їх історія і культура. І на нашій українській землі є справжнє диво – Софія Київська. Розкинулася вона посеред Києва і дивиться на нашу країну своїми здивованими “очима”. Цей собор нагадує нам, що були на нашій землі таланти, здатні своїми...
  4. Образ Софії Київської в романі П. Загребельного “Чудо” Екзаменаційні добутки по українській літературі. З раннього дитинства, подорожуючи історичними місцями української землі, ми захоплюємося архітектурними спорудженнями, фресками, картинами й завжди в нас виникає безліч питань: хто створив ці шедеври? Як збереглися вони, створені багато сторіч назад, до наших днів? Відповідь на деяких з таких питань дав видатний український письменник...
  5. Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися для Сивоока усвідомленням протиріч між бідними і...
  6. Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, не вмре… М. Рильський. Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”? “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці, – і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і народ зачаровує білокам’яне диво Софії...
  7. “Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу”(за романом Павла Загребельного “Диво”) Роман Павла Загребельного “Диво” є першою частиною епічного триптиху про Київську Русь, до якого входять ще “Первоміст” і “Смерть у Києві”. Названі твори не мають спільних героїв, а їхні фабули аж ніяк не поєднані часом або місцем дії. Те, що єднає ці романи, – значно глибше. Воно – у провідних...
  8. Обpаз Софії Київської символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, як його мудpість і сила, талант і...
  9. Твір Обpаз Софії Київської – символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного Диво) Обpаз Софії Київської – символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі...
  10. Зв’язок релігії та естетики в романі П. Загребельного “Диво” Півтори тисячі років стоїть на древніх пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. Її древні архітектурні споруди чарують своєю неповторною красою. Такою прекрасною пам’яткою є золотоверхий Софіївський собор. Його не могли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо це не просто архітектурна споруда, а витвір...
  11. Оригінальний образ Собору як символу перехідної доби (за романом Гюго “Собор Паризької Богоматері”) У романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” образ собору має ключове значення. Ще у вступі до твору автор зазначає, що поштовхом до написання стало випадково побачене на стіні храму слово “фатум”. Зрозуміло, що і сам собор, і слово на його стіні були створені людьми, людьми, які вже багато років тому...
  12. Образ Софії Фамусовой Сюжет комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” становить конфлікт людини прогресивних переконань Олександра Андрійовича Чацкого – з консервативним фамусовским суспільством. Єдиний персонаж, задуманий як близький Чацкому.- це Софія Павлівна Фамусова. Заради зустрічі з нею Чацкий приїжджає в Москву після трирічної відсутності. Він і не підозрює, що її обранцем став...
  13. Софія Київська – символ духовного надбання українського народу (за романом П. Загребельного “Диво”) Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ...
  14. “Софія Київська – оберіг української духовності” ( за мотивами роману Павла Загребельного “Диво”) народу. Що лунає з уст вибраних умільців. Я – сопілка в устах мого народу, і тільки йому підвладні пісні, що пролунають, народившись у мені”. До цього відкриття митець ішов стихійно, але неухильно – його вели доля й покликання. Спочатку він не знав, що в ньому після смерті діда оживе буйнодивний...
  15. Поясніть роль поєднання історичної правди та художнього вимислу у героїчному епосі “Пісня про Роланда” Героїчний епос Франції “Пісня про Роланда” був створений на основі реальних подій. Сама поема була складена близько тисяча сотого року, а реальні події розгорнулися ще за три століття до того. Тоді загін на чолі з королем Карлом Великим був атакований на вузькій гірській дорозі в Іспанії, і загинуло багато французів....
  16. “Історичне значення Київської Русі” Слов’янський народ, який на той час жив на території Київської Русі, створив самобутню, багату і високу духовну та матеріальну культуру, яка базувалася на попередніх здобутках східних слов’ян. Одна з наймогутніших держав середньовічної Європи суттєво прискорила культурний і економічний розвиток слов’ян, стала одним з головних етапів формування східнослов’янських народів. Завдяки своїй...
  17. Софія Київська – символ духовного надбання українського народу Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ...
  18. Образ Сивоока в романі “Диво” З творів Павла Загребельного ми дізнаємося про те, що було у сивій давнині, і те, що трапляється сьогодні. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди: Київську Русь, другу світову війну і сучасність… …Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка дуже близька до народу, бо з’явився він у Києві з глибин...
  19. Моє відношення до Софії (“Горі від Розуму”) Якщо Олександр Андрійович Чацкий у комедії Грибоєдова є самої реальної, зрозумілої нам фігурою, який ми співчуваємо, то образ Софії Павлівни – найбільш складний і суперечливий із всіх, і до нього куди як сутужніше виразити своє відношення. Поки ти не знаком ні з якими рецензіями, відгуками на комедію й статтями багатьох...
  20. ОБРАЗ СОФІЇ В КОМЕДІЇ А. С. ГРИБОЄДОВА “ГОРІ ВІД РОЗУМУ” ОБРАЗ СОФІЇ В КОМЕДІЇ А. С. ГРИБОЄДОВА “ГОРІ ВІД РОЗУМУ”. ” Грибоєдов належить до самих могутніх проявів російського духу,” сказав у свій час Бєлінський. Трагічно загиблий тридцяти чотирьох років від роду, Грибоєдов не створив, безсумнівно всього, що міг би зробити по своїх творчих чинностях. Йому не призначено було здійснити численні...
Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу
«
»