Образ Роланда у французькій баладі “Пісні про Роланда”
В основі “Пісні про Роланда” лежать справжні, але художньо переосмислені історичні події, що ставляться до VIII століття. Літописець Карла Великого Эйнхард повідомляє, що в 778 році король франків почав перший похід для звільнення Іспанії від арабів (маврів). Захопивши кілька міст, Карл дійшов до Сарагоси, але тут зустрів сильний опір і був змушений повернути назад. Під час відступу ар’єргард французького війська потрапив у засідку в Ронсевальском ущелина в Піренеях, де був атакований басками й знищений. У цьому бої загинув один із прославлених
Довгий час літописці умовчували про цю сумну подію, але в народній пам’яті воно збереглося й існувало в “пісенній історії”, що і була пізніше записана
“Пісня про Роланда” – сама знаменита поема героїчного народного епосу середньовічної Франції. Ці поеми називають ще “піснями про діяння” або “піснями про подвиги”.
Невідомий автор пропонує читачам заглянути в минуле, пройти разом з Роландом і його ар’єргардом в ущелину, випробувати гіркоту поразки й побачити по-справжньому хоробрих
В образі Роланда французький народ втілив свої подання овоине-герое.
Теперішній лицар – це сміливий, відважний воїн-патріот, що завжди тримає своє слово. Це вірний васал короля, що не зрадить його ні за яких умов. Це борець із ворогами християнської віри, захисник знедолених, котрий до смерті виконує свій борг. Умираючи, Роланд думає тільки про виконаний борг і згадує товаришів по зброї. Роланд – ідеальний лицар, патріот, правдолюбець. Саме ці якості і є головними критеріями лицарського боргу. Сміливий і відважний Роланд у битвах з ворогом, але “бути сміливим мало – бути розумним повинне”. Тільки тоді можна здобути перемогу, зберегти честь вітчизни, – а це і є основне завдання лицаря. Герой розуміє, що переоцінив свої сили, прийнявши нерівний бій. І все-таки він мужньо бореться до самого кінця. Безжалісно разить він ворога, хоч сам ледь живий, і від болю в нього темно в очах. Безстрашний лицар непохитно приймає смерть, і навіть умираючи, думає лише про свою країну, про виконаний борг і товаришів по зброї
Древнє французьке сказання відкриває перед нами сторінку лицарського життя й показує, хто такі теперішні лицарі й що для них значить борг. Борг лицаря – сміло боротися до останньої хвилини за свого короля, за свою вітчизну. Боротися, зберігаючи твердість духу й вірність своїй країні, але в той же час не втрачаючи розуму, уміючи приймати правильні рішення