Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ ОБРАЗ РАСКОЛЬНИКОВА(По романі “Злочин і покарання”)

ОБРАЗ РАСКОЛЬНИКОВА(По романі “Злочин і покарання”)

Федір Михайлович Достоєвський – письменник-філософ, що ставив і вирішував у своїх добутках сложнейшие, вічні питання буття. Його герої – незвичайні люди. Вони мечуться й страждають, роблять лиходійства й каються, перебуваючи в нескінченному пошуку істини. Такий і головний герой роману “Злочин і покарання” Родіон Романович Розкольників. “Він до того поглибився в себе й усамітнився від усіх, що боявся всякої зустрічі, не тільки зустрічі з господаркою. Він був задавлений бідністю, але навіть стиснуте положення перестало останнім

часом обтяжувати його…” Самота потрібно Раскольникову, щоб остаточно сформулювати теорію про надлюдину, що має право на вбивство

Родіон Романович хоче на собі перевірити, ” читварина він тремтяча або право має…”. Для доказу своєї теорії Розкольників вирішує вбити бабу-процентщицу, шкідливу для суспільства лихварку, як він уважає, “нікчемну старушонку”. Чому ж виникла в голові досить утвореного юнака така дика теорія? Через жахливу бідність, у якій змушений існувати Розкольників, несправедливості, неможливості, та й небажання переробити навколишнє життя

Він вирішує встати над

життям, над її законами. А це під силу лише деяким. Стати вище й поза миром – це й значить стати людиною, знайти дійсну волю,- так думає Розкольників, коли готується до вбивства. Не змінити мир, а своє положення в ньому прагне герой

Будь-що-будь треба зважитися, хоч на що-небудь, або… “або відмовитися від життя зовсім!”. Злочин зроблений, чому ж так важко й страшно нашому героєві? Він уникає суспільства людей, навіть найближчого друга Разумихи-На, відштовхує сестру й матір. Він боїться “забруднити” їхнім своїм злочином

Лише в розмовах із Сонею Мармеладовой Розкольників зміг відкрити свою душу. Вона така ж грішна, як і він (живе по жовтому квитку). На цей шлях Соню теж штовхнув безвихідний нестаток. Вона тяготиться своїм положенням, але не може його змінити

Слухаючи страшну історію Раскольникова, Соня бере на себе вага його провини: – Що ви, що ви це над собою зробили,- запекло проговорила Соня.- Ні, немає тебе несчастнее нікого тепер у цілому світлі! Вона вмовляє Родіона Романовича покаятися на площі, полегшити душу, щоб знайти спокій і щиросердечну рівновагу, втрачена після вбивства. Розкольників розуміє, що його “теорія” зазнала краху. А він і радий цьому

Страждаючи через убивство “нікчемної старушонки”, герой доводить собі й нам, що нормальна людина не може безкарно зробити лиходійство, що життя набагато складніше й “изобретательнее” будь-якої теорії. Убивши бабу, Розкольників змушений був убити і її необразливу сестру Лизавету, що повернулася додому в момент убивства. Цей подвійний злочин обтяжує Родіона Романовича

И в кінці кінців він зізнається слідчому у всім вчиненому. Каяття на площі й у слідчого трохи примиряє Раскольникова з навколишніми. Але тільки постійна щиросердечна турбота, терпляча увага Соні змогли повернути Родіона Романовича до життя. Мучачись сам, він мучить Соню

Але прийде час, і оновлений герой зрозуміє, що “бесконечною любов’ю” надолужить він тепер всього її страждання. Роман закінчується оптимістичними мріями героїв про щастя, що вони вистраждають роками, проведеними на каторзі. Що ж хотів сказати своїм романом Федір Михайлович Достоєвський?

Неминучість покарання за злочин – це занадто просто, навіть примітивно для письменника, він набагато ширше й глибше. Письменник-Гуманіст Достоєвський показав неможливість безкарно робити злочини й дає шанс навіть оступившемуся, але раскаявшемуся людині розраховувати на прощення. Людина не вільна у своїй долі, його веде провидіння, але живучий за Божими законами наближається до того ідеалу, про яке мріяв Федір Михайлович Достоєвський,- до “доконаної людини”.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

Теорія Раскольникова і її розвінчання у романі “Злочин і покарання” Теорія Раскольникова носить певний відбиток часу. Його ідея про “право сильного” відбивала деякої думки нігілізму – світогляду, популярного в 60-иі роки 19 століття. Головний герой багато часу міркує над історією життя людства. Висновки його зводяться до того, що прогрес здійснюється найчастіше на чьих-нибудь стражданнях Розкольників уважає, що люди являють собою...
СОЦІАЛЬНІ МОТИВИ ЗЛОЧИНУ РАСКОЛЬНИКОВА В РОМАНІ ДОСТОЄВСЬКОГО “ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ” Роман Ф. М. Достоєвського, по суті, є соціально-психологічним і філософським добутком. Достоєвський показав дно капіталістичного міста, мир принижених і ображених. Автор викриває суспільство, де панують гроші, суспільство, що нещадно до тих, хто не має грошей. Жертвою капіталістичного миру стає й головний герой роману – Родіон Розкольників. Цей образ відтворений психологічно...
Сутність теорії Раскольникова.(по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Сутність теорії Раскольникова. (по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Достоєвського “Злочин і покарання” був написаний у шістдесяті роки XIX століття. Це було неясне для Росії час. У Росії поглибилися соціальні протиріччя Достоєвський виступає проти суспільства, що штовхає людини на злочин. Письменник говорить, що людина повинен мати право на нормальне...
Теорія Родіона Раскольникова, її перевірка й спростування в романі “Злочин і покарання” Злочин Родіона Раскольникова почалося не з убивства й одержало свою розв’язку не в поліції. Час не закінчився в ділянці, вона полетіло вдалину, у нескінченність, що читач, по-моєму, утрудняється визначити для героїв роману. Задовго до описуваних подій бідний студент Родіон Розкольників пише статтю, у якій він доводить і відстоює права “вищих”...
Правда Раскольникова й правда Соні у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Родіон Розкольників – головний герой роману Достоєвського “Злочин і покарання”. Розкольників дуже самотній. Він бідний студент, що живе в маленької комнатке, більше схожої на труну. Щодня Розкольників бачить “темну сторону” життя, Петербурга: окраїни міста, де процвітають распивочние, що де втратили себе люди заливають своє горе спиртним У таких жахливих умовах...
Теорія Раскольникова й життя (по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Суха, мій друг, теорія скрізь, А древо життя пишно зеленіє. Иоганн Гете Розповідають, що В. Г. Бєлінський сказав молодому письменникові Достоєвському: “Цінуєте ваш дарунок і будете великим художником”. Мабуть, у дні важких випробувань спогад про це гріло “державного злочинця” Достоєвського. І, імовірно, саме на каторзі й зародилося бажання написати книгу...
Ідея Раскольникова і її крах (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Ідея Раскольникова і її крах (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Достоєвський у своєму романі зображує сутичку теорії з логікою життя. На думку письменника, логіка життя завжди спростовує, робить необгрунтованою будь-яку теорію. Виходить, робити життя по теорії не можна. І тому головна...
Образ Петербурга в романі “Злочин і покарання” Образ Петербурга є одним з найбільш важливих у романі. Насамперед це місце дії, на тлі якого розвертаються події. У той же час образ столичного міста має деяку філософську перспективу. Разуми-Хин, міркуючи про причини пороків у суспільстві, говорить про Петербург як про “середовище”. Таким чином, у романі ставиться питання про вплив...
Образ Петербурга у романі Злочин і покарання Достоєвського Ф. М О. С. Пушкін у поемі “Мідний вершник” (1833) оспівав прекрасне місто, що в XVІІІ – початку XІX століття стало символом могутності Росії. Чудесний був швидкий ріст північної столиці, вона втілювала нову Російську імперію – багату, грізну, освічену. Кому ще під силу побудувати кам’яне місто на болотах! Тому поет викликує: Красуйся,...
Кроки Раскольникова до злочину (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ “Кроки” Раскольникова до злочину (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Це людина ідеї. Ідея охоплює його І володіє ним, але маючи ту властивість, Що володарює у ньому не стільки В голові його, скільки втілюючись У нього, переходячи в натуру, завжди Зі стражданням...
Ідея Раскольникова і її крах (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Достоєвський у своєму романі зображує сутичку теорії з логікою життя. На думку письменника, логіка життя завжди спростовує, робить необгрунтованою будь-яку теорію. Виходить, робити життя по теорії не можна. І тому головна філософська думка роману розкривається не в системі логічних доказів і спростувань, а як сутичка людини, одержимої вкрай злочинною теорією,...
Остання зустріч Раскольникова з Порфирієм Петровичем. (“Злочин і покарання”, ч. VI, гл. II.) Роман Федора Михайловича Достоєвського “Злочин і покарання” – “один із самих складних добутків російської літератури, у якому автор розповів про історію загибелі душі головного героя після здійснення їм злочину, про відчуження Родіона Раскольникова від усього миру, від найближчих йому людей – матері, сестри, друга… Після сцени вбивства практично відразу починається...
Роль євангельського сюжету про відродження Лазаря в романі “Злочин і покарання” Біблія в цілому й Новий Завіт, зокрема, займають зовсім особливе місце в романі Достоєвського “Злочин і покарання”. Це добуток по праву вважається шедевром навіть серед п’яти великих романів цього письменника. Він як би своєрідний епіцентр його творчості, у ньому закладені зерна всіх тих ідей, що будуть докладніше розроблятися в інших...
Образ “маленької людини” у романі Злочин і покарання Достоєвського Ф. М Чистих, умитих покойничков ми всі жалуємо, любимо, а ти живих полюби, брудних. В. М. Шукшин У романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” описується незвичайний злочин, доконане злиденним студентом для перевірки своєї страшної теорії, у романі вона називається “кров по совісті”. Розкольників ділить всіх людей на звичайні й незвичайні. Перші...
“Кроки” Раскольникова до злочину (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Це людина ідеї. Ідея охоплює його І володіє ним, але маючи ту властивість, Що володарює у ньому не стільки В голові його, скільки втілюючись У нього, переходячи в натуру, завжди Зі стражданням і занепокоєнням, і, уже Одного разу поселившись у натурі, Потребує і негайного використання До справи. Ф. Достоєвський Ф....
Образ Петербурга у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Образ Петербурга, створений у російській літературі, вражає своєю похмурою красою, державною величчю, але й “європейською” холодністю, байдужістю. Таким Петербург бачив Пушкін, створюючи поему “Мідний вершник”, повість “Станційний доглядач”. Гоголь підкреслював все неймовірне, фантастичне в образі Петербурга. У зображенні Гоголя Петербург – місто-ілюзія, місто абсурду, що породив Хлестакова, чиновника Поприщина, майора...
Моральні проблеми в романі “Злочин і покарання” У свій роман “Злочин і покарання” Достоєвський вклав гуманістичну ідею. У цьому добутку особливо тривожно переглядають глибокі моральні проблеми, що хвилювали письменника. Достоєвський торкнув важливих соціальних питань того часу. Втім, не можна затверджувати, що й у нашім теперішнім суспільстві немає таких же гостро вартих соціальних проблем Автора турбує аморальність, що...
Злочин і покарання Злочин і покарання. Роман “Злочин і покарання” був задуманий Ф. М. Достоев-Ским на каторзі “у важку мінуту смутку й саморозкладу”. Саме там, на каторзі, письменник зштовхнувся з “сильними лично-стями” , щоставлять себе вище моральних законів суспільства. На питання: чи можна знищувати одних людей заради щастя дру-гих автор і його герой...
Психологічний аналіз у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Із часу створення М. Ю. Лермонтовим роману “Герой нашого часу” у добутках російських авторів чітко простежується „эволюция зображення психологічного стану героїв. Головною особливістю Творчості Достоєвського є новаторство в дослідженні внутрішнього миру людини. Психологічний стан героя стає загальною стихією роману, і у всіх творах Достоєвського внутрішній мир персонажа показаний у періоди...
Злочин і покарання характеристика образу Раскольникова Родіона Романовича Розкольників Родіон Романович – головний герой. Співвідносимо з пушкінським Германном(“Пікова дама”), бальзаков| ским Растиньяком(“Батько Горио”), Жюльеном Сорелем з рома-на Стендаля “Червоне і чорне”. Сам Достоєвський в чорнових матеріалах до роману зіставляє Раскольникова з Жаном Сбо-гаром, героєм однойменного роману французького письменника Ш. Нодье(1818). “…Чудово хороший собою, з прекрасними темними очима, темно-рус,...

ОБРАЗ РАСКОЛЬНИКОВА(По романі “Злочин і покарання”)

« Лепкий Богдан Орли (скорочено)

“Найважче у житті – перемогти самого себе” »