Образ Прометея в поемі “Кавказ”
Т. Г. Шевченка знає все прогресивне людство. Не можна не захоплюватися людиною, яка, вийшовши з самих низів, піднялась на високий і почесний п’єдестал всенародної, любові. Ні арешти, ні заслання, ні заборона малювати й писати – ніщо не змогло примусити поета скласти свою зброю в боротьбі за визволення народу. У поемі “Кавказ” висловлюється ідея спільної боротьби трудящих проти царизму. У символічному образі невмирущого міфічного Прометея відворюється нескореність народу, його непереможне прагнення до волі. Поет виражає гаряче співчуття
Російський царський уряд постійно проводив жорстоку колонізаторську політику, до якої належала і загарбницька війна 1840-1845 років. Війна царської Росії проти народів Кавказу. Волелюбні горці не підкорялись, мужньо чинили опір. Нерівною була ця багатолітня боротьба, яка закінчилася приєднанням Кавказу до Росії. У цій війні загинув друг Т. Шевченка – художник Яків де Бальмен. Його смерть стала поштовхом до написання поеми, але головна причина створення “Кавказу” інша. Поет радів, що серед народів Російської імперії знайшовся хоч один, який протягом
В образі Прометея поет показав незалежність народів царської Росії, а в образі “неситого” орла – царизм, який “карає… що день божий добрі ребра й серце розбиває”. Кожний з образів яскраво вимальовується через протиставлення один одному, зокрема, жорстокість одного (орла) і живучість іншого (Прометея).
Створюючи образ Прометея, Т. Шевченко не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а взяв тільки деякі його деталі, потрібні для втілення задуманого, а саме: трагічність і безсмертя Прометея. Згадавши його страждання, поет найбільше говорить про стійкість закутого Прометея, яку не зможе подолати орел. Народ безсмертний, його кров “живуща”. Поет радіє з приводу того, що серце народу “знову оживає і сміється знову”. Як гімн нескореності народу звучать натхненні слова автора:
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
Т. Шевченко у поемі показав не тільки трагедію народу, а й трагедію військових, що гинули на війні. За цей злочин проти народу автор саркастично глузує з царя, ставлячи його в один ряд з псарями і собаками-хортами.
Звертаючись до всіх народів, поневолених царатом, поет закликає “Борітеся – поборете!” Т. Шевченко не тільки прославляє мужність борців за свободу, але й віру в перемогу. “
У поемі “Кавказ” Т. Шевченко виступає від свого імені. За жанром це лірико-героїчна поема. У ній за допомогою авторських роздумів поет висловлює думки про справедливу і несправедливу війну, про непереможність народу, який б’ється за свободу.