Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Образ оповідача в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва

Образ оповідача в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва

1. Унікальність “Записок мисливця”. 2. Події й герої нарисів. 3. Оповідач як діюча особа Усяка людина є історія, не схожа ні на яку іншу. А. Каррель Кожна людина – це цілий мир, цілий Всесвіт. У циклі нарисів і оповідань “Записки мисливця” И. С. Тургенєв показав життя простих людей, взаємини селян і поміщиків. Всі нариси й оповідання, що входять у цей цикл, пронизані антикріпосницькою спрямованістю Письменник щиро переживає за долю простих російських селян.

Тургенєв – чудовий оповідач. Він особисто знайомився зі своїми героями.

Саме тому образи людей показані так яскраво й правдоподібно. Кожний з героїв циклу “Записки мисливця” цікавий по-своєму.

Але не менш цікавий і сам оповідач Адже далеко не кожна людина має талант на рівні спілкуватися із представниками самих різних соціальних груп. Тургенєву це вдається. Наприклад, в оповіданні “Бежин луг” ми бачимо, як автор знайомиться із групою селянських дітей, що стережуть табун. Оповідач всю ніч проводить у багаття разом із хлопчиками, слухає історії, розказані дітьми Кожна історія – це одночасно поле фантазії й наївна віра простих людей, що буквально поруч, живуть домовики,

русалки, водяники, що можна зустріти вихідця з того світла й навіть про щось поговорити з ним. Тургенєв із дрібними подробицями передає манеру розмови селянських дітей, характерні звороти їхнього мовлення.

В “Відлюдьку” оповідач особисто знайомиться з дуже дивною людиною. Лісника кличуть Фома, але всі називають його просто Відлюдько. Лісник живе уединенно, не прагне ні з ким спілкуватися. Всі мужики навколо дуже бояться його.

Але оповідач із подивом помічає, що на перевірку лісник виявляється доброю й великодушною людиною Адже він відпускає порушника, що намагається нишком спиляти дерево. У сутності лісник просто виконує свій борг. Коли селяни звертаються до оповідача, вони називають його паном. На перший погляд це звертання підкреслює різницю в соціальному стані між співрозмовниками.

Але авторові вдається знайти загальну мову із селянами без особливої праці У цьому його більша заслуга. Селяни переймаються довірою до нового знайомого й охоче розмовляють із ним. В оповіданні “Тхір і Калинич” автор знайомиться з калузьким поміщиком Полутикиним, дуже гостинною людиною, хоча й з деякими чудностями.

Разом із цим поміщиком оповідач довідається одного з мужиків Тхора Докладне оповідання про життя Тхора свідчить про те, наскільки авторові цікава подібна людина. Насправді він заслуговує на увагу. У нього гарна, затишна й чиста хата. Оповідач зображує Тхора як дбайливого й уважного хазяїна.

Зовсім іншим з’являється інший мужик Калинич. Він більше наївний, теперішній ідеаліст-романтик. Для оповідача всі люди, з якими йому доводить зустрічатися, по-справжньому цікаві. Будь-які подробиці життя й побуту простих людей не можуть залишити оповідача байдужим. Він хоче донести до читача якнайбільше самої різної інформації.

А читач одержує можливість навіч понаблюдать за життям простих людей. Оповідач в “Записках мисливця” – це допитливий, гармонічний і тонко, що почуває людина. Його інтерес до навколишньої щирого, і це не може не захоплювати Для нього однаково цікаві все без винятку люди, з якими емудовелось зустрітися.

І безсумнівною заслугою оповідача є те, що він зумів так показати прості буденні події, що інтерес до “Записок мисливця” не вгасає навіть тепер, коли після їхнього написання пройшло дуже багато часу


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Зображення селянського життя в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва В 1852 році “Записки мисливця” И. С. Тургенєва выш-чи окремим виданням і відразу ж звернули на себе увага. Як точно помітив Л. Н. Толстой, істотне зна-чение й достоїнство “Записок мисливця” насамперед у тім, що Тургенєв “зумів в епоху кріпосництва ос-ветить селянське життя й оттенить її поетичні сторони”, у тім, що...
  2. Селянська тема в “Записках мисливця” – основа загального життя з її силами й стихіями Ця книга відкриває 1860-е роки в історії російської літератури, передбачає їх. Хоча із зовнішньої сторони це збірник оповідань і нарисів, внутрішній його мир глибоко епичен по своїй природі. Це не тільки й не стільки книга про російське селянство, скільки книга про російський національний характер, про живі й мертві стихії життя,...
  3. Зображення селян у збірці Івана Тургенєва “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс: гнівний осуд з боку прибічників кріпосництва і схвалення передовими колами російської інтелігенції. О. Герцен з приводу книги писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось...
  4. Людські типи на сторінках “Записок мисливця” И. С. Тургенєва 1. Тургенєв – письменник-реаліст. 2. Герої нарисів і оповідань. 3. Психологічної характеристики Кожний улаштований по-своєму, і немає людини, що був би закінченим лиходієм. Немає й таких, хто сполучив би в собі всі достоїнства: красу, стриманість, розум, смак і вірність. Кожний гарний по-своєму, і важко сказати, хто ж дійсно краще. М....
  5. Людина й природа в циклі “Записки мисливця” Тургенєва Душою Росії, жшой, поетичної, виявляється в книзі Тургенєва природа. По точному визначенню Г. А. Млявого, це “стихія не тільки автономна, але й пануюча, вона підкоряє собі людини й формує його внутрішній мир”1. Кращі герої Тургенєва не просто зображуються на тлі природи, вони виступають, по суті, продовженням природних стихій, людською їхньою...
  6. “Записки мисливця” Тургенєва У вивченні “Записок мисливця” давно зложилися свої стійкі традиції. Коли ми говоримо про антикріпосницький зміст книги, те згадуємо оповідання “Бурмистер”, міркуючи ж про поетичну її стихію, зупиняємося на “Співаках”, “Бежине лузі”, “Побаченні”. Звичайно, у книзі Тургенєва є незрівнянні викривальні й унікальні поетичні сторінки. Але – чине губиться при такім посторінковому...
  7. Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні “Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – писав Олесь Гончар. Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа письменника. Герої оповідок – мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в кожному...
  8. Образ оповідача в книзі И. е. Бабеля “Конармия” Серед рушниць лайки й плескоту шабель, Під хмарами розпоротих перин Записував у зошит юний Бабель Агонії й страсті строгий чин, И від свердла наполегливого ока Не зникло те, що бачити не дано… І, Эренбург Це зовсім точно помітив про Бабеля И. Эренбург. Юний Бабель був першим пророком і предтечей знаменитої...
  9. Образ оповідача в повісті А. С. Пушкіна “Постріл” Організація “мнимого” авторства приводить до створення багаторівневого тексту, що дозволяє ширше й глибше охопити дійсність, описати вдачі й життя, долі й устремління героїв. Безпосереднім оповідачам небайдуже те, про що вони говорять. Случившиеся події могли відбутися з будь-яким близьким ним по соціальному статусі людиною. Імена оповідачів і героїв повести (за винятком...
  10. Образ оповідача в творі “Тарас Бульба” Історію Тараса і його синів представляє оповідач, який по-своєму оцінює все, що відбувається з героями; Він представник іншого часу, і події, що відбуваються в житті героїв, сприймаються ним як сторінка літописних згадок. Його симпатії на боці Тараса і козаків. Однак він презентує себе як історика і намагається дотримуватися об’єктивності: під...
  11. Як міняється образ автора-оповідача в оповіданні Антоновські яблука? Одна з особливостей художньої манери Буніна – ліричність його прози. У багатьох оповіданнях письменника головним є не сюжет, а відверте вираження авторських почуттів стосовно героїв і подій. У таких добутках скріпним елементом тексту стає не тільки послідовність подій, але й почуття автора – його думки, спогаду, асоціації. “Антоновські яблука” –...
  12. Образ оповідача у творчості Марка Вовчка Намагаючись якнайповніше передати риси характеру жінки-селянки, письменниця сама перевтілюється у її образ, використовуючи постать оповідача в межах літературної традиції першої половини XIX ст. Панівною формою художнього викладу в оповіданнях та повістях цього часу була традиційна, започаткована Квіткою-Основ’яненком за народним зразком оповідь, що являла собою усний монолог людини з демократичного, найчастіше...
  13. Образ оповідача в повісті “Талант” С. Васильченко Твір починається картиною ранньої осені. На тлі журливого пейзажу автор показує приїзд до села нового вчителя. Пейзаж, який гармонує з настроєм молодого вчителя, має алегоричний характер. Уже з перших рядків повісті перед читачем постає один із головних героїв твору – оповідач. Це вчитель, який хотів здобути вищу освіту й присвятити...
  14. Природа як головний герой повістей циклу “Записки мисливця” Росіянин письменник И. С. Тургенєв – автор замечатель-ных романів і оповідань – провів своє дитинство в име-нии матері Спасском-Лутовинове, що располага-лось у живописнейшем місці Орловської губернії. “Я народився й виріс в атмосфері, де панували подзатыльни-ки, щипки, стукалки, ляпаси та інше, – вспоми-нал письменник. – Ненависть до кріпосного права вже тог-так...
  15. Зображення поміщиків і селян у збірці “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс. О. Герцен писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось у такому вигляді на загальне висміювання, ненависть і зневагу”. Ці слова найбільше стосуються оповідань “Бурмістр”...
  16. Образ Євгенія Базарова в романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти” Головною проблемою в романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти” є конфлікт двох поколінь, старим, представленим ліберальним і консервативним дворянами, і новими, представленими різночинцями-демократами. До представників старого ставиться сім’я Кірсанових, а нового Базарів. Самим затятим прихильником консервативних поглядів є Павло Петрович Кірсанов, людина, що давно відстала від часу й, що...
  17. Образ нігіліста Базарова (за романом І. С. Тургенєва “Батьки і діти”) Роман Тургенєва “Батьки і діти”, що вийшов 1862 року, став не просто одним із кращих творів автора, а й одним із його романів, що найпалкіше обговорювалися та критикувалися. Причиною критики, різких висловлювань і звинувачень на адресу самого автора став створений ним образ головного героя – Базарова. Базаров – це герой...
  18. Герой роману И. С. Тургенєва “Рудин” В образі Рудина Тургенєв розглядає історію так званого “зайвої людини”. Р. підготовлений цілим поруч героїв попередніх творів Тургенєва: Андрій Колосов (“Андрій Колосов”), Олексій (“Переписка”), Яків Пасинків (“Яків Пасинків”) і ін. Але фігура Рудина набагато значніше всіх попередніх образів. Тургенєв неодноразово відзначає суперечливість свого героя: ентузіазм, бажання діяти в ім’я досягнення...
  19. Зображення російського селянина в добутках І. С. Тургенєва й Н. А. Некрасова Для розкриття теми можна використовувати кілька оповідань зі збірника “Записки мисливця” І. С. Тургенєва й добутки з різних періодів творчості Н. А. Некрасова: з першого періоду – вірша “У дорозі” (1845), “Забуте село” (1855), “Школьник” (1856), “Міркування в парадного під’їзду” (1858), “Пісня Еремушке” (1859); із другого періоду – поеми “Мороз,...
  20. Образ оповідача в автобіографічній повісті “Зачарована Десна’ О. Довженка В українській літературі можна знайти чимало творів про “босоноге дитинство”, які досить схожі між собою. Але є один, який, на мою думку, відрізняється від інших своїми лірично-задушевними нотками, великою любов’ю до того, що змальовується. Це – автобіографічна повість “Зачарована Десна” Олександра Довженка. Як глибоко і майстерно відтворено дитячі роки в...
Образ оповідача в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва
«
»