Образ оповідача в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва

1. Унікальність “Записок мисливця”. 2. Події й герої нарисів. 3. Оповідач як діюча особа Усяка людина є історія, не схожа ні на яку іншу. А. Каррель Кожна людина – це цілий мир, цілий Всесвіт. У циклі нарисів і оповідань “Записки мисливця” И. С. Тургенєв показав життя простих людей, взаємини селян і поміщиків. Всі нариси й оповідання, що входять у цей цикл, пронизані антикріпосницькою спрямованістю Письменник щиро переживає за долю простих російських селян.

Тургенєв – чудовий оповідач. Він особисто знайомився зі своїми героями.

Саме тому образи людей показані так яскраво й правдоподібно. Кожний з героїв циклу “Записки мисливця” цікавий по-своєму.

Але не менш цікавий і сам оповідач Адже далеко не кожна людина має талант на рівні спілкуватися із представниками самих різних соціальних груп. Тургенєву це вдається. Наприклад, в оповіданні “Бежин луг” ми бачимо, як автор знайомиться із групою селянських дітей, що стережуть табун. Оповідач всю ніч проводить у багаття разом із хлопчиками, слухає історії, розказані дітьми Кожна історія – це одночасно поле фантазії й наївна віра простих людей, що буквально поруч, живуть домовики,

русалки, водяники, що можна зустріти вихідця з того світла й навіть про щось поговорити з ним. Тургенєв із дрібними подробицями передає манеру розмови селянських дітей, характерні звороти їхнього мовлення.

В “Відлюдьку” оповідач особисто знайомиться з дуже дивною людиною. Лісника кличуть Фома, але всі називають його просто Відлюдько. Лісник живе уединенно, не прагне ні з ким спілкуватися. Всі мужики навколо дуже бояться його.

Але оповідач із подивом помічає, що на перевірку лісник виявляється доброю й великодушною людиною Адже він відпускає порушника, що намагається нишком спиляти дерево. У сутності лісник просто виконує свій борг. Коли селяни звертаються до оповідача, вони називають його паном. На перший погляд це звертання підкреслює різницю в соціальному стані між співрозмовниками.

Але авторові вдається знайти загальну мову із селянами без особливої праці У цьому його більша заслуга. Селяни переймаються довірою до нового знайомого й охоче розмовляють із ним. В оповіданні “Тхір і Калинич” автор знайомиться з калузьким поміщиком Полутикиним, дуже гостинною людиною, хоча й з деякими чудностями.

Разом із цим поміщиком оповідач довідається одного з мужиків Тхора Докладне оповідання про життя Тхора свідчить про те, наскільки авторові цікава подібна людина. Насправді він заслуговує на увагу. У нього гарна, затишна й чиста хата. Оповідач зображує Тхора як дбайливого й уважного хазяїна.

Зовсім іншим з’являється інший мужик Калинич. Він більше наївний, теперішній ідеаліст-романтик. Для оповідача всі люди, з якими йому доводить зустрічатися, по-справжньому цікаві. Будь-які подробиці життя й побуту простих людей не можуть залишити оповідача байдужим. Він хоче донести до читача якнайбільше самої різної інформації.

А читач одержує можливість навіч понаблюдать за життям простих людей. Оповідач в “Записках мисливця” – це допитливий, гармонічний і тонко, що почуває людина. Його інтерес до навколишньої щирого, і це не може не захоплювати Для нього однаково цікаві все без винятку люди, з якими емудовелось зустрітися.

І безсумнівною заслугою оповідача є те, що він зумів так показати прості буденні події, що інтерес до “Записок мисливця” не вгасає навіть тепер, коли після їхнього написання пройшло дуже багато часу


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Образ оповідача в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва