Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ Образ Гордона як втілення концепції “цивілізованої людини” Просвітництва

Образ Гордона як втілення концепції “цивілізованої людини” Просвітництва

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО

ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР

Образ Гордона як втілення концепції “цивілізованої людини” Просвітництва

Гордон – це священик-янсеніст. Янсеністи – представники протестантської течії в християнстві – проповідували безкінечну Божу благодать. Вольтер зображує героя бадьорим і спокійним старим, “що визначався двома неабиякими талантами: умів терпіти злигодні й утішати знедолених”.

Образ Простака декларує в однойменній повісті Вольтера провідну для Просвітництва ідею

“природної людини”. Яке ж відношення до Просвітництва має ідейне навантаження образу священика Гордона? Яке його місце у розкритті ідейно-художнього змісту повісті?

По-перше, як відомо, Вольтер у своїй філософській повісті полемізував з Ж.-Ж. Руссо. Отже, Гурон і Гордон – носії різних ідейних концепцій, які уособлюють позиції автора “Простака” та його опонента – Руссо. Устами своїх героїн Вольтер проголошує власне ставлення до багатьох існуючих на той час теорій, викладає свої погляди на релігію, історію, створення світу, сучасне мистецтво.

По-друге, стосунки Гордона і Простака у в’язниці

– це своєрідна ілюстрація до кінцевого результату завдань Просвітництва – шляхом освіти, головного інструменту цивілізації, розвивати кращі природні риси людини, скуті “в’язницею” псевдоцивілізованого монархічного ладу. Недарма він “посадив” Простака разом із священиком Гордоном, ув’язненим без суду за відмову визнавати папу необмеженим володарем Франції, створивши опозицію: природа – цивілізація.

По-третє, Гордон уособлює концепцію цивілізованої людини, під керівництвом якої Гурон здобуває європейську освіту, зміцнює свій розум.

Вольтер критикував недосконалість цивілізації, хоча й не ідеалізував поведінку “природної людини”. Це підтверджують стосунки між Гуроном таГордоном.

Здавалося б, що перевага має бути на боці старого – представника цивілізації. Він півстоліття присвятив науці, а його опонент в той час виховувався у племені дикунів. Але молодий чоловік здивував старого, продемонструвавши думки, які притаманні душам досвідченим. Гордон знайомить Простака з науковими знаннями і культурними цінностями, які людство створило за попередні століття, Гурон дізнається про духовні та інтелектуальні пошуки людства. Суть просвітницьких завдань доби Простак сприймає глибоко і послідовно через відсутність упередження, свободу від умовностей цивілізації та відсутність цивілізованих смаків та думок. Простак, оволодівши різними знаннями, залишився щирим, природним і пристрасним. Це переконало Гордона в тому, що в його сліпій вірі не все досконало, як йому здавалося раніше. Завдяки словамГурона суворий філософ навчився бачити шляхетне в коханні, його здатність облагороджувати душу і породжувати доброчинність.

Полемізуючи з Руссо, який абсолютизував природу і вбачав у цивілізації лише негативне, Вольтер стверджував, що для перетворення на людину з тварини потрібна освіта, отже, цивілізація. Водночас наука в творі Вольтера допомагає виявити переваги та недоліки цивілізації. Все це підтверджується в дискусіях “природної людини” Гурона та цивілізованої людини – священика Гордона.

Отже, підбиваючи підсумок усьому сказаному, можна дійти висновку, що Гордон є втіленням концепції цивілізованої людини, є часткою опозиції – природа – цивілізація, яка в повісті перетворюється на літературну дискусію з опонентом Вольтера – Руссо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Простак” Вольтера як дзеркало життя епохи Просвітництва До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яка є філософсько-ідеологічним течією XVIII ст. і позначилася у всіх сферах мистецтва, в тому числі і в літературі. Для епохи Просвітництва були характерними такі завдання: просвіта населення, поширення культури наукового знання, поліпшення життя з допомогою культури....
  2. Повість Вольтера “Простак”, зміст її назви, ідейний і художній зміст І. Філософська повість як жанр і її творець Вольтер. (Це одночасно і есе, і пам­флет, які відповідають на головні запитання життя. Франсуа-Марі Аруе – Вольтер, автор “Задига”, “Кандида” та “Простака”.) ІІ. “Простак” і теорія “природної людини” Жан-Жака Руссо. 1. Герой “Простака” – Гурон. (Дитя природи у цивілізованому світі. Цивілі­зований світ...
  3. ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ “ПРИРОДНОЇ ЛЮДИНИ” У ПОВІСТІ ВОЛЬТЕРА “ПРОСТОДУШНИЙ” ПРАКТИЧНИЙ КУРС ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ “ПРИРОДНОЇ ЛЮДИНИ” У ПОВІСТІ ВОЛЬТЕРА “ПРОСТОДУШНИЙ” План 1. “Простодушний”- філософська повість Вольтера (історія створення, тема, ідея, побудова, назва твору). 2. Характеристика головного героя Простодушного (Гурона), особливості його світогляду. 3. Проблема кохання у повісті. Образ Сентів. 4. Проблема релігії та викриття церковної реакції у творі. Завдання для...
  4. ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА Література епохи Просвітництва, її представники Просвітництво – це ідейний та інтелектуальний рух, що виник внаслідок боротьби буржуазії (або 3-го стану) з феодалізмом, абсолютизмом і духівництвом (церквою), це період з кінця XVII до кінця XVIII століття. Ознаменувався державним переворотом в Англії (1688-1689 pp.), кінець пов’язують з Великою Французькою буржуазною...
  5. З ЛІТЕРАТУРИ ПРОСВІТНИЦТВА – УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ З ЛІТЕРАТУРИ ПРОСВІТНИЦТВА Просвітництво (фр. siecle de lumieres – доба світочів) – інтелектуальний рух (літературна доба) XVIII ст. Поняття “просвітництво” має кілька значень: Ідейно-політичний рух: ідейно-естетична доба; літературна епоха. Основа ідеології Просвітництва раціоналізм, щира віра в перетворюючу й усепереможну силу освіти та людського розуму (звідси...
  6. Відповіді до теми: повість Вольтера “Простак” 1. До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яке є філософсько-ідеологічною течією XVІІІ ст. і відбилося в усіх сферах мистецтва, у тому числі і в літературі. 2. Назвіть основні стилі епохи Просвітництва. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальну рівність починаючи...
  7. Найвидатніші здобутки епохи Просвітництва Просвітництвом вважають етап розвитку європейської культури кінця XVII – початку XIX століття. Раціоналізм, розум, наука – ці три поняття виходять на перший план. Основою ідеології Просвітництва стає віра в людину. Вісімнадцяте століття – це час великих надій людини на себе та свої можливості, час віри в людський розум і високе...
  8. Поясніть ідейний зміст і зазначте особливості композиції філософської повісті Вольтера “Простак” У повісті “Простак” показана доля так званої “природної” людини, яка виросла у віддаленні від цивілізації. Ідея “природної людини” – одна з головних у Просвітництві. Багато хто з просвітників вважали сучасний для них суспільний лад неприродним, який лише псує людину. Вольтер був одним з тих просвітників, хто гостро критикував суспільні вади....
  9. Художні напрями доби Просвітництва ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 1. ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА Художні напрями доби Просвітництва Як ідейний рух Просвітництво в художній творчості представлене різними напрямами. На зміну бароко в мистецтві XVIII ст. прийшов стиль рококо, з його вишуканістю форми, дотепною і примхливою грою словом. Поети цього напряму славили життя як свято...
  10. Філософські роздуми Вольтера в повісті “Простак” Філософська повість – важкий і цікавий жанр, інтелектуальна гра розуму, Він об’єднує в собі і есе, і памфлет, а автор висуває ідеї або сміється над цими ідеями і подіями. Франсуа-Мари Аруе, знаемый як Вольтер, використовував жанр філософської повісті для того, щоб навчити людство, показати йому, що в нім погане, і...
  11. Ідейний рух Просвітництва Ідейний рух Просвітництва у художній Творчості представлений різними напрямами. На зміну бароко у мистецтві XVIII ст. прийшов стиль рококо. Поети цього напряму славили життя як свято миттєвих життєвих радощів. Для рококо характерні вишуканість поетичної форми, дотепна і примхлива гра словом, натяки, декоративність пейзажу. Для багатьох письменників поезія рококо стала школою...
  12. Світ і людина у філософії Просвітництва ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 1. ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її та зрозуміти. Й. В. Гете XVIII ст. увійшло в історію людства як доба Просвітництва. Підготувало її попереднє XVII століття: релігійні та громадянські війни у Німеччині,...
  13. “Як Вольтер у творі “Простак” розкрив своє бачення ідеї природної людини” Філософська повість “Простак” вперше побачила світ в 1767 році. У ній Вольтер звернувся до проблеми закостенілості суспільних моральних норм, що існували в період процвітання французького абсолютизму. Центральною фігурою, яка вступає в конфлікт із сучасністю, автор робить “природну людину” Руссо – двадцятидворічного юнака, француза за походженням, але гурона з виховання. Головний...
  14. “Основні цінності епохи Просвітництва” Просвітництво є необхідним ступенем культурного розвитку будь-якого суспільства, яке відходить від феодального способу життя. Просвітництво у своїх основах демократичне, а головні цінності епохи просвітництва – виховання і освіта та залучення до цього усіх прошарків населення. Просвітителі висунули свою ідею формування особистості і показали, що кожна людина відрізняється розумом, фізичною і...
  15. Епоха Просвітництва Епоха Просвітництва – одна із чудових сторінок в історії західноєвропейських культур. Просвітниками називають ідеологів XVIII ст., філософів і письменників, які виступили з критикою феодальних порядків. Просвітники були переконані в тому, що саме розум, ідеї, знання правлять світом; вони засуджували деспотизм і висміювали забобони суспільства. Віра в інтелект людини, в її...
  16. Абсурдності відносини людини до миру, у концепції А. Камю (розходження тут між ними фактично не має скільки-небудь принципового значення). Воля вибору, до якої, по вираженню Сартра, присуджений сьогодні людина, у принципі нездатна нічого змінити, вона означає лише волю вибору способу вмерти. “Ірраціональне, людська – ностальгія (туга за ясним знанням) і абсурд, що виникає з їхнього зіткнення,- от три персонажі...
  17. Антирелігійні мотиви у повісті Вольтера “Простак” Французький просвітитель XVІІІ століття, Вольтер був запеклим ворогом будь-якої релігії. Він показував у своїх творах лицемірство служителів церкви, їхнє святенництво. Своє ставлення до церкви письменник висловлював у драмах “Ма­гомет”, “Орлеанська діва”, у філософських повістях, зокрема у повісті “Простак”. На берег цивілізованого суспільства море викидає невідомого юнака, про яко­го люди вирішили,...
  18. Відповіді до теми література Просвітництва 1. Яке століття ввійшло в історію людства як вік Просвітництва? Відповідь: XVІІІ століття. 2. Що стало визначною культурною подією доби Просвітництва? Відповідь: Видання Енциклопедії під керівництвом Д. Дідро. 3. Назвіть найвідоміших митців німецької літератури доби Просвітництва. Відповідь: Йоганн Вольфганг Гете, Фрідріх Шиллер. 4. Що, на думку Шиллера, здатне звеличити людську...
  19. Ідейний зміст повісті Вольтера “Простак” У 1767 р. Вольтер створює повість “Простак”. Тут вперше у філософській прозі він переносить дію із екзотичних країн до Франції. Людина, яка здатна “сприймати всі предмети в неспотвореному вигляді, гурон за вихованням, француз за народженням опиняється в середовищі французького дворянства та духовенства XVIII ст., де панують беззаконня, шпигунство, доноси, релігійні...
  20. Образ Вільгельма Телля – ФРІДРІХ ШИЛЛЕР – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НІМЕЦЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 7. ФРІДРІХ ШИЛЛЕР – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НІМЕЦЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА Образ Вільгельма Телля Серед представників народу вирізняється образ Вільгельма Телля – легендарного мисливця, вправного стрілка, захисника знедолених. Але він, за словами літературознавця В. Грибба, герой саме тому, що “виражає народний дух, народні прагнення та ідеали”. Уже в...
Образ Гордона як втілення концепції “цивілізованої людини” Просвітництва
«
»