Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття і призначення людини

Урок зарубіжної літератури 9 клас

УРОК №19

Тема. Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття і призначення людини.

Мета: характеризувати образ Фауста; розвивати вміння учнів висловлювати особисте ставлення до проблем та дійових осіб твору; розвивати логічне мислення, монологічне мовлення й уміння працювати в групі; формувати етичні погляди на світ.

Обладнання: роздаткові картки для роботи в групах.

Тип уроку: аналіз драматичного твору.

Таємниця життя незбагненна,

Але ми

не можемо відмовитися

Від спокуси все ж таки пізнати її і зрозуміти.

Й. В. Гете

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань

Експрес – опитування

– Які сюжети використав Гете для написання трагедії “Фауст”?

– Поет використав лише фабулу творів чи їх сюжети повністю?

– Якими є особливості композиції твору?

– Поясніть особливості жанру твору.

– Кого можна назвати головними героями трагедії? Чому?

– Які проблеми розглядаються в трагедії?

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Фауста вважають утіленням динамізму нової європейської цивілізації.

Докази цьому ми спробуємо сьогодні віднайти. Також ми поговоримо про різні погляди на призначення людини та сенс людського буття. Гете замислювався над тим, чим є життя; він уважав, що “таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її і зрозуміти”. Нехай ми не зможемо збагнути всі сторони життя, але намагатимемось хоча б спробувати наблизитись до його розуміння. (Учні записують тему та епіграф уроку.)

III. Робота над темою уроку

1. Робота в групах

Учні об’єднуються в 3 групи. Кожна група отримує аркуш паперу формату А1 або А2 та маркери для підготовки презентації. Висновки кожної групи учні стисло записують у зошити. Завдання для групи 1

1) Опрацювати “Пролог на небі”; підготувати виразне читання його у ролях.

2) Скласти схему системи образів “Прологу на небі”.

3) Визначити ідейний і композиційний зміст “Прологу…”.

4) Проаналізувати ставлення до світу та людини учасників “Прологу…”.

Зразок відповіді

Висновок: “Пролог на небі” виконує роль зав’язки. Тут висловлюються різні точки зору: Бога, розсудливого й упевненого у своїй правоті та винятковості його творіння – людини і Мефістофеля, наділеного критичним розумом та впевненого в ницості людини. Укладається парі, об’єктом дослідження стає людина – Фауст, у якому Бог упевнений: “Він поки що у мороці блукає, / Та я вкажу йому до правди вхід, / Бо знає садівник, як деревце плекає, / який від нього буде цвіт і плід… Я згоден, спробуй його знудить, / Поки живе він на землі; / Хто йде вперед, той завше блудить…”. (Тут і далі – переклад М. Лукаша.)

Основне запитання трагедії – суперечка Бога та Мефістофеля: “Хто така людина? Іграшка стихій, рабиня власних пристрастей, нікчемна і слабка істота, яка покірно, бездумно існує і слідує за принадами зовнішніх сфер, нещасна стражденна істота, зламана прагненням до нездійсненних та безглуздих мрій? Чи, можливо, вона – бог на землі, палкий шукач, здатний на створення гармонії прекрасного, невтомний прихильник і творець істини?”

Коли ж це питання вирішується в ім’я та славу людини, постає ще одне, не менш важливе: “Що таке істина? У чому полягає призначення людини?”

Завдання для групи 2

1) Скільки життів мав Фауст? Якою була його мета в кожному житті?

2) Чи був Фауст послідовним у досягненні мети свого життя?

3) Порівняйте два монологи Фауста (з Г частини “Ніч” та з 2 частини 5 дії (останній)). Підготуйте виразне читання монологів. Зразок відповіді

Висновок. Своє перше життя Фауст присвячує науці, хоча не цурається і практичної діяльності лікаря, педагога, перекладача. Обтяжений знаннями, він нещасливий і незадоволений своїм життям, адже йому так і не вдалося осягнути закони Всесвіту:

У філософію я вник,

До краю всіх наук дійшов –

Уже я й лікар, і правник,

І, на нещастя, богослов…

Ну і до чого ж я довчивсь?

Як дурнем був, так і лишивсь,

Хоч маю докторське звання…

…А серце крається в самого:

Не можем знати ми нічого!..

…Не вірю я, що я щось знаю,

Не вмію я людей навчати,

Не вмію їх на добро напучати…

Грошей, майна я не нажив

І слави теж не заслужив…

Друге життя Фауст присвятив пошукам сенсу земного буття і жив за принципом: “Лиш в русі проявить себе чоловік”. Його нове світорозуміння: Бог творить Всесвіт і людину, а людина – своєю наполегливою працею – досконале життя на землі. Фауст, тяжко страждаючи через загибель Маргарити, залишається таким самим неспокійним та діяльним. Він шукає щастя в державній діяльності, у володінні досконалою античною красою, знову і знову шукає втілення істини. Ні слава правителя, ні лаври полководця, ні володіння найкрасивішою із жінок людської історії не приносять йому задоволення. Старий та слабкий, утративши зір, він силою духу намагається прокласти світлу дорогу людству на рідній планеті:

…Коли б побачив, що стою

З народом вільним в вільному краю,

Тоді гукнув би до хвилини:

Постій, хвилино, гарна ти!

Ніяка вічність не поглине

Мої діла, мої труди!

Провидячи щасне майбуття,

Вкушаю я найвищу мить життя.

Завдання для групи 3

1) Прослідкувати основні етапи другого життя Фауста.

2) Яким виявився результат експерименту, задуманого Богом і Мефістофелем?

3) Які думки стосовно людини в “Пролозі на небі” вдалося підтвердити, а які було спростовано?

4) Що недооцінив Мефістофель у Фаусті?

5) Підтвердження своїм думкам знайдіть у тексті та підготуйте його виразне читання.

Зразок відповіді

Життєвий шлях Фауста: кохання до Маргарити – шлюб з Оленою Прекрасною – слава воєначальника – праця, результат якої істотно покращить долю людства.

Висновок. Мефістофель помилився, коли характеризував людину як “довгоногого коника”, який живе, “як тварина із тварин”, та говорив, що її вчинки не мають сенсу. Фауст проявив волю, наполегливість, чітке розуміння своєї мети. Справдилися прогнози Бога стосовно людини, чому Фауст і був прощений.

У другому житті Фауст набуває знань про суспільство (двір імператора), історію (античність), занурюється у світ утраченої гармонії та чистої краси. Повернувшись у сучасність, бажає зануритися в політику, творити історію, воювати та відвойовувати місце для майбутнього “раю на землі”. Лише праця задля людей, боротьба за матеріальне та духовне щастя народів, усвідомлення своєї причетності до благородного подвигу відкривають перед Фаустом велику істину: від першої до останньої миті свого життя працювати задля народу.

2. Образ Фауста. Індивідуальна робота

Завдання: охарактеризувати образ Фауста. План

1) Ім’я та місце літературного героя в художньому творі.

2) Соціальне становище, вік, певні риси характеру, емоційний стан.

3) Істотне в характері героя; зв’язок між образом героя, окремими фактами суспільного життя та історичною епохою.

4) Еволюція образу (вплив життєвих обставин на формування поглядів, характеру, появу або зникнення певних пріоритетів тощо).

5) Авторські засоби творення художнього образу. Роль монологів у розкритті сутності героя.

6) Авторське ставлення до героя.

3. Узагальнення (робиться спільно учителем та учнями)

Бесіда

– Досягнення яких ідеалів прагнув Фауст у своєму житті?

Очікувані відповіді (учні записують у зошити) Ідеали Фауста:

– не абстрактно, а на практиці пізнати свою сутність, повністю самовиявитися, самореалізуватися;

– пізнати світ: його бездонну премудрість, гармонію, хаос, красу та потворність;

– змінити умови життя людей: повернути людство до життя в гармонії з природою та Богом, щоб кожна людина змогла б виявити свою “справжню, добру, природну” сутність.

ІІІ. Рефлексія

1. Гронування за темою “Фауст”

2. Підсумкова бесіда

– У художньому творі кожен образ є носієм певної ідеї. Яка ж ідея пов’язана з образом Фауста? (У художній концепції твору образом Фауст а Гете стверджує думку про творчі зусилля людини на землі, у яких і полягає сенс буття.)

– Як в образі Фауста втілено динамізм нової європейської цивілізації? (Героєві притаманний постійний творчий неспокій, схильність до пошуків нових знань, проникнення в суть життя тощо.)

IV. Домашнє завдання

Характеризувати образи Мефістофеля та Маргарита; із додаткової літератури дізнатись про ставлення до жінки за часів Гете в Німеччині та в інших країнах.