ПРОПОВІДЬ НА ГОРІ (НАГОРНА ПРОПОВІДЬ) Хто блаженний А він, звівши очі на учнів своїх, говорив: “Блаженні убогі,- Царство Боже бо ваше. Блаженні голодні тепер, бо нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви. Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас… за Людського Сина. Радійте того дня н веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні. Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте. Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та
плакати…” Любіть і ворогів своїх А вам, хто слухає, Я кажу: “Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить. Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти,- не забороняй і сорочки. І кожному, хто в тебе просить – подай, а від того, хто твоє забирає,- назад не жадай. І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви…” Не судіть своїх ближніх “Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам. Давайте – і дадуть вам… Бо
якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам”. Розповів також приказку їм: “Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть? Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його. Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?..” Дерево з плоду свого пізнається “Нема доброго дерева, що родило б злий плід,.ані дерева злого, що родило б плід добрий. Кожне ж дерево з плоду свого пізнається… Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха з лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!”1 За вид.: Давня українська література. Хрестоматія.- К.: Освіта, 1993.- С. 44-45.