Новий Заповіт. Мудрість та повчальність євангельських притч
УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС
І семестр
ВСТУП
УРОК № 4
Тема. Новий Заповіт. Мудрість та повчальність євангельських притч
Мета: ознайомити з відмінністю Нового Заповіту від Старого Заповіту; провести словникову роботу; познайомити зі змістом євангельських притч про сіяча, про загублену вівцю, драхму, блудного сина; зробити висновок про сенс використання в Біблії жанру притчі, розвивати увагу, логічне мислення; виховувати повагу до християнського вчення, прагнення до високих моральних ідеалів.
Обладнання: Біблія,
Любовь Бога к человеку так велика, что он не может принуждать.
Вл. Лосський, рос. Богослов
В Боге надо почувствовать просящего подаяние любви нищего,
Ждущего у дверей души и никогда не дерзающего их взломать.
Вл. Лосський
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
1. Повторення вивченого
Опитування.
– Чому Біблія має таку назву?
– Коли і ким, якими мовами писалася Книга книг?
– З яких частин складається Біблія?
– Що таке притча?
– Що вам відомо про царя Соломона?
– Навіщо Соломон складав свої притчі?
2. Перевірка домашнього
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
На дошці – червоне серце з кольорового паперу з надписами на ньому.
– Прочитайте надписи. Про що можуть свідчити усі ці вислови, підкріплені символом серця?
Дійсно, це любов. Вона довго терпить, не заздрить, милосердствує, не думає лихого, не радіє з неправди, не величається, не шукає тільки свого…
Саме про неї і йдеться у Вічній книзі – Біблії.
ГІМН ПРО ЛЮБОВ: ЛЮБОВ НАД УСЕ!
Коли я говорю мовами людськими й ангельськими, та любови не маю,- то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
2 І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю,- то я ніщо!
3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю,- то пожитку не матиму жадного!
4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
6 не радіє з неправди, але тішиться правдою,
7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
8 Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують,- та припиняться, хоч мови існують,- замовкнуть, хоч існує знання,- та скасується.
(Перше послання ап. Павла до Коринфян)
Слово “любов” у Біблії асоціюється з іменем Ісуса Христа, бо саме він був проповідником нової віри – християнства, яка вже не закликала: “Око за око, зуб за зуб”,- а вчила любити ближнього свого як самого себе і прощати тим, хто ображає вас.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Слово вчителя
– Герої відомої книги В. Тендрякова “Замах на міражі” вирішили провести експеримент: за допомогою комп’ютера відповісти на запитання: чи існував Ісус Христос насправді? Обробивши закладену інформацію з історії людства, розвитку його культури, комп’ютер видав однозначну відповідь: якби на Землі не з’явився свого часу Христос, все на нашій планеті було б не так, як зараз.
“На думку” штучно створеного інтелекту, вплив особистості Христа, людини-Бога на світ був таким могутнім, всеохопним, що сумнівів в його існуванні не може бути.
Польський письменник Г. Сенкевич так писав у своєму романі “Камо грядеши” про особливості нового вчення – християнства: “Надлежит оскорбляющих нас не только прощать, но любить их и платить им добром за зло; и недостаточно любить добрых, но надо любить и злых, ибо только любовью можно истребить в них зло”. “…Одновременно Виниций чувствовал, что в самом безумии этого учения есть что-то более могучее, чем во всех прежних философских учениях. Он подумал, что по безумию своему оно неисполнимо, но по неисполнимости – божественно. Виницию казалось, что в этом учении нет ничего жизненного, но также, что рядом с ним жизнь нечто столь жалкое, что думать о ней не стоит”.
Саме про життя та смерть Ісуса Христа, його вчення, наслідувачів і розповідається у Новому Заповіті, до якого ми звертаємось сьогодні.
2. Словникова робота
Біблія – книги.
Заповіт – Союз.
Ісус – спаситель.
Христос – месія.
Євангеліє – блага звістка.
3. Читання та аналіз євангельських притч
У Священному писанні Євангелія (їх чотири) посідають особливе місце. Записали їх ті, хто особисто знав Ісуса або його учнів, покликаних ним для виконання священної місії: Матвія, Марка, Луку, Іоанна.
Кожне з Євангелій по-своєму розповідає про одні й ті самі події: народження Христа, його життя, проповідування та мученицьку смерть заради інших людей.
Христос навчав людей притчами: “Відкрию у притчах уста свої, розповім таємниці від почину світу”. Настав час і нам ознайомитись з ними.
1) Притча про сіяча
Читання притчі
ІСУС НАВЧАЄ НАРОД ПРИТЧАМИ
Того ж дня Ісус вийшов із дому та й сів біля моря.
2 І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.
3 І багато навчав Він їх притчами, кажучи:
ПРИТЧА ПРО СІЯЧА
“Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.
4 І як сіяв він зерна, упали одні край дороги,- і пташки налетіли, та їх повидзьобували.
5 Другі ж упали на грунт кам’янистий, де не мали багато землі,- і негайно посходили, бо земля неглибока була;
6 а як сонце зійшло,- то зів’яли і, коріння не мавши,- посохли.
7 А інші попадали в терен,- і вигнався терен, і їх поглушив.
8 Інші ж упали на добрую землю – і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.
9 Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!”
ЧОМУ ІСУС НАВЧАВ НАРОД ПРИТЧАМИ
10 І учні Його приступили й сказали до Нього: “Чому притчами Ти промовляєш до них?”
11 А Він відповів і промовив:
“Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного,- їм же не дано.
12 Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має,- забереться від нього й те, що він має.
13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє:
“Почуєте слухом,- і не
Зрозумієте,
Дивитися будете оком,-
І не побачите.
15 Затовстіло бо серце людей
Цих,
Тяжко чують вухами вони,
І зажмурили очі свої,
Щоб коли не побачити очима
Й не почути вухами,
І не зрозуміти їм серцем,
І не навернутись,
Щоб Я їх уздоровив!”
16 Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.
17 Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви,- та не бачили, і почути, що чуєте ви,- і не чули.
ПРИТЧА ПРО СІЯЧА
18 Послухайте ж притчу про сіяча.
19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
20 А посіяне на кам’янистому грунті,- це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.
22 А між терен посіяне,- це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово,- і воно зостається без плоду.
23 А посіяне в добрій землі,- це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро”.
(Євангеліє від Матвія; 13:1-23)
Бесіда
– Чому Христос говорив притчами? (Щоб на простих прикладах з життя усі люди могли б осягнути філософські ідеї його вчення)
– Назвіть приклади алегорій у притчі. (Сім’я – слово; душа людини – добрий грунт, кам’янистий чи земля під терном; сіяч – Бог)
– Доведіть, що ця історія – притча (за визначенням).
2) Притчі про загублену вівцю, драхму, про блудного сина
Словник
Митарі – збирачі податі.
Драхма – монета.
ПРИТЧА ПРО ЗАГУБЛЕНУ ВІВЦЮ Й ЗАГУБЛЕНУ ДРАХМУ
Наближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його.
2 Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: “Приймає Він грішників та з ними їсть”.
3 А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:
4 “Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев’ятидесяти й дев’яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?
5 А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.
6 І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: “Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену”.
7 Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев’ятдесятьох і дев’ятьох праведників, що не потребують покаяння!..
8 Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?
9 А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: “Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!”
10 Так само, кажу вам, радість буває в Божих анголів за одного грішника, який кається.
ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА
11 І він оповів: “У чоловіка одного було два сини.
12 І молодший із них сказав батькові: “Дай мені, батьку, належну частину маєтку!” І той поділив поміж ними маєток.
13 А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.
14 А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї,- і він став бідувати.
15 І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.
16 І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.
17 Тоді він спам’ятався й сказав: “Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!
18 Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: “Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе.
19 Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів”.
20 І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, – і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!
21 І озвався до нього той син: “Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм”.
22 А батько рабам своїм каже: “Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.
23 Приведіть теля відгодоване та заколіть,- будемо їсти й радіти.
24 Бо цей син мій був мертвий – і ожив, був пропав – і знайшовшися”. І почали веселитись вони.
25 А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.
26 І покликав одного зо слуг та й спитав: “Що це таке?”
27 А той каже йому: “То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, – бо ж здоровим його він прийняв”.
28 І розгнівався той,- ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.
29 А той відповів і до батька сказав: “Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив,- ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я.
30 Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями,- ти для нього звелів заколоти теля відгодоване”.
31 І сказав він йому: “Ти завжди зо мною, дитино, і все моє – то твоє!
32 Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий – і ожив, був пропав – і знайшовся!”
(Євангеліє від Луки; 15: 1-32)
Бесіда
– Чому Христос підкреслює, що і людина, і Бог однаково радіють тому, що було загублено і знайдено? (Пояснює вчинки Бога через психологію людини)
– Чи правильно вчинив батько, відпустивши сина?
– Чому батько простив молодшого сина? Чому про нього сказав: “Був мертвий і ожив”? (У духовному сенсі, моральному)
– Що могло б статися, якби батько не простив блудного сина? Спроектуйте цю історію на сучасність.
Висновок. Чому притчі розташовані у такій послідовності? (Перша та друга притчі допомагають зрозуміти третю.) Висновок для них спільний: грішник, що розкаявся, важливіший для Бога, ніж праведник.
IV. Підсумки уроку
– Що таке притча?
– Кому належать найвідоміші біблійні притчі?
– Чого Христос повчав притчами?
– Чого навчають євангельські притчі?
Висновок. Нова мораль, носієм якої уперше виступив Ісус Христос, стала наступною сходинкою у розвитку людства. Можна дотримуватися заповідей Божих чи не робити цього, та ідеалом великої частини людства протягом двох тисяч років залишається християнська мораль.
Досягти цього абсолютного ідеалу неможливо, але в прагненні до нього й полягає сенс життя людини.
V. Домашнє завдання
Прочитати притчі про бідного самарянина (Луки; 10), про гірчичне зерно (Матвія; 13) та підготувати їх переказ. Пояснити епіграфи до уроку.
Індивідуальне завдання. Учням-читцям вивчити поезії К. Бальмонта, А. Ахматової, Б. Пастернака.
Учням-мистецтвознавцям підготувати повідомлення про картину Рембрандта “Повернення блудного сина”.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)