Назвіть найвидатніших представників українського бароко та визначте основні риси цього літературного стилю

Бароко – літературний і загальномистецькии напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI ст, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж XVI-XVI11 ст. Поетика літературного бароко поєднує різнорідні, протилежні елементи й форми. Бароко гармонійно сполучає трагічне з комічним, піднесене з вульгарним, жахливе з кумедним. Примхливо синтезуються в ньому християнські та язичницькі елементи. Таке поєднання “непоєднанного” і стає однією з найхарактерніших барокових рис. Типовими рисами бароко є також інакомовність і

ускладненість. До того ж, від твору вимагалася багатоплановість щодо можливості різних його тлумачень.

Українське бароко виникає на межі ХУІ-ХУІІ ст. і розвивається протягом двох віків. Бароко поширюється в усіх жанрах тодішньої літератури. В поезії українського бароко виникає силабічний вірш, поряд з яким існує також вірш народний. Найвідомішим жанром барокової поезії була духовна пісня. Різноманітні жанрові форми існують і всередині поезії світської: філософська й еротична лірика, панегірик та епіграма, пейзажні та емблематичні вірші тощо. Чи не найбільш оригінальними творами українського бароко були

так звані “віршові іграшки”: акростих, мізостих, кабалістичні вірші, фігурні вірші та ін.

Розвивається й українська барокова проза: повісті й оповідання як релігійного характеру, так і світські. Поширюється в Україні демонологічна повість і авантюрне оповідання. Набув розквіту український бароковий театр. Народжується принесена із Заходу шкільна Драма, утворах якої використані мотиви та образи як християнства, так і античності. У XVIII ст. з’являються світські драматичні Твори на сюжети з української та всесвітньої історії (наприклад, “Володимир” Ф. Прокоповича). Бароко в українській літературі XVI І-XVI11 ст. мало велике значення: воно взяло на себе важливі функції гуманізації духовної культури, зокрема літератури. Адже в Україні (як, до речі, і в Росії) доби Відродження не існувало.

Письменники барокового напряму брали Теми для своїх творів із сучасного їм життя. В основу цих творів лягали трагічні події, страждання людей від урядових утисків, беззаконня чиновників, невлаштованості побуту, різних невдач тощо. Особливістю композиції цих творів було те, що в них поєднувалося непоеднанне – добро і зло, прекрасне й потворне, високе й низьке.

Серед визначних представників українського бароко чільне місце займає постать Івана Вишенського – видатного письменника-полеміста, автора низки трактатів і послань. Творчість Івана Вишенського тісно пов’язана із церковним життям. У полеміці між католицькою і православною церквами він виступав як послідовний прихильник збереження давніх традицій українського православ’я. Крім Івана Вишенського, в історію літератури барокового напряму ввійшли полеміст Мелетій Смотрицький, а також представники проповідницької прози Іоанникій Галятович, Лазар Баранович, Дмитро Туптало та інші. Слід відзначити, що бароковий стиль був характерним для віршів Григорія Сковороди.

Серед найвизначніших набутків бароко вирізняються виражена в літературній формі заглибленість у внутрішній світ людини, нетерпимість до зла в будь-яких його проявах і гуманізм, поширення можливостей зображувально-виражальних засобів.

Висновок. Українське бароко мало значний вплив на подальший розвиток української літератури: урізноманітнення літературних жанрів, гуманізація духовної культури, розвиток драматургії.

Опорні слова й поняття: українське бароко; силабічний вірш; філософська й еротична лірика, панегірик та епіграма, пейзажні та емблематичні вірші; “віршові іграшки”; шкільна драма; письменник-полеміст; полемічні твори.

План відповіді

1. Розкол єдиної християнської держави.

2. Полеміка між православними та католицькими богословами.

3. Постання української полемічної літератури.

4. Іван Вишенський – блискучий майстер полемічних


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Назвіть найвидатніших представників українського бароко та визначте основні риси цього літературного стилю