“Навчися спочатку доброти, а потім мудрості, бо без першої важко навчитися останньої”
Ми дуже часто чуємо про те, що потрібно творити добро і тоді світ обов’язково зміниться на краще. Народна мудрість говорить: “За добро добром відплачують”. Але інколи ми бачимо зовсім інше. Людина кому-небудь робить добро, а їй відплачують на це добро злом. В деякій мірі я згодний з тим, що коло нас немало невдячних людей. Можливо, вони і не відплачують за добро злом, але і подяки від них важко дочекатися. Але чому тоді все одно треба творити добро?
Перш за все, це загальна потреба будь-якої нормальної людини: кожному з нас час від часу
При всьому тому кожен з нас повинен ставитися до оточуючих так, як він бажає, щоб ставилися до нього самого. І навчаючись робити іншим добро, на протязі свого життя ми накопичуємо життєвий досвід, який і робить нас більш мудрими та розсудливими. Мабуть тому й не має серед мудрих людей поганих та злих. А тому, хто це заперечує, можна довести, що зла людина не може бути мудрою, мудрість для неї заміняє хитрість. А це, як відомо, вже зовсім інша якість людського характеру.
Наприклад, візьмемо наше століття. Ми живемо, вчимося, працюємо. І в метушні стрімкого сучасного життя ми майже повністю розгубили загальнолюдські цінності, які наші предки донесли до нас через сторіччя. Більшість наших сучасників усе зводить до грошей: харчування, навчання, дружбу і навіть кохання. Вважається, що зараз за гроші можна купити майже все. Але все ж таки і сьогодні залишаються речі, що не купиш ні за які гроші. Скільки б у людини не було коштів, вона ніколи не зможе купити здровя, справжнє кохання, доброту і мудрість.
Та що тоді доброта, якщо вона не продається? Я вважаю, що це не тільки коли ти жертвуєш своїм життям заради іншої людини, а й більш буденні речі. Доброта – це коли ти рятуєш бездомну тварину, це коли віддаєш останні гроші бабусі, у якої немає коштів купити навіть хліба. Доброта – це коли ти робиш все, що в твоїх силах, щоб допомогти безпритульним дітям, це вміння безкорисливо допомагати і жертвувати.
А ось мудрість – це вміння людини керуватися не розумом, а серцем, вміння вибирати найрозумніше і прислухатися до інших. І я повністю згоден з висловом давньогрецького філософа Сенеки про те, що людина має вселити у своє серце спочатку доброту, а вже потім мудрість. Бо якщо це буде навпаки, мудрість людини може затьмарити її доброту. А коли ти мудрішаєш, нажаль, ти починаєш розуміти, що не всі оточуючи гідні твоєї доброти.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)