Наталя Олексіївна Ласунская в романі “Рудин”

У романі И. С. Тургенєва “Рудин” чарівним жіночим образом є Наталя Олексіївна Ласунская. Ця молода дівчина з першого погляду могла не сподобатися. Натали ще не встигла розвитися, була худа, смаглява, трималася небагато сутуловато. Риси особи гарні й правильні, особливо гарний було її чисте й рівне чоло. Училася вона прилежно, читала й працювала охоче. Ласунская говорила мало, слухала й дивилася уважно, почувала глибоко й сильно, але робила всі таємно. У дитинстві рідко плакала, коли її що-небудь засмучувало, тільки блідла злегка. Наталя знала

напам’ять усього Пушкіна. Дар’я Михайлівна вважала її розсудливою дівчиною, вона не дозволяла читати Натали романи

Але незабаром життя Наталі Олексіївни змінилася. Вона полюбила Рудина, людини, що чи володів не вищою таємницею – музикою красномовства. У її очах він – людина подвигу. Наташа була готова йти на будь-які жертви заради його

Через якийсь час мати Наталі довідалася, що її дочка любить Рудина. Дар’я Михайлівна не хотіла видавати дочка за бідну людину. Коли Дмитро Миколайович довідається про це, він говорить їй упалим голосом: “Треба скоритися”. Дмитро не витримує випробування

любов’ю, виявляючи свою людську слабість, можливо навіть, неповноцінність. Ласунская Наташа готова була йти за ним на край світла, якби він покликав її. Але вона помилилася внем.

Мені шкода Наталю Олексіївну Ласунскую, адже вона думала, що Рудин Дмитро Миколайович сильна людина, але швидко в ньому розчарувалася. Її високі мрії, пов’язані з любов’ю до такої от людини, потерпіли крах, розбилися об реальність, ну, а її внутрішня чарівність для мене укладена насамперед у духовності, спрямованості вгору, ксвету.

Особливе місце в російській літературі займає ціла галерея жіночих образів, створена И. С. Тургенєвим. Тургеневские дівчини, як часто їх називають критики, сполучать зовнішню крихкість і внутрішню силу, чіткий розум і ніжне серце. Однієї з яскравих представниць цієї групи є героїня роману Рудин Наталя Ласунская.

Уважне знайомство з романом дозволяє із упевненістю говорити про те, що Наталя Ласунская типова героїня тургеневской прози: вихована, скромна, ніжна, не по роках розумна, з багатим внутрішнім миром, а головне здатна на більші й щирі почуття, на самопожертву в ім’я любові

Її детальний портрет дається в п’ятому розділі роману, хоча сама Наталя з’являється трохи раніше. Уже при першій зустрічі з нею, завдяки авторській оцінці, ми відзначаємо в дівчині такі риси, як скромність, стриманість, акуратність, а також якусь мрійність і замисленість, у яку постійно поринає героїня

Перший епізод, завдяки якому відбувається знайомство читача з Наталею, прогулянка її з Во-линцевим і m-lle Boncourt у саду Дар’ї Михайлівни Ласунской (матері героїні). З нетривалої розмови ми довідаємося, що основними заняттями Наталі, як і її одноліток із дворянських сімей, є прогулянки, вишивка по канві, читання: автор відзначає; що вона читала не тільки історичні книги й повчальні твори, але й таємно від матері й гувернантки Пушкіна. Крім того, Наталя захоплювалася кіньми й, за словами автора, училася прилежно, читала й працювала охоче.

З перших рядків помітна симпатія автора до Наталі. Малюючи її портрет, він говорить, що з першого погляду (Наталя) могла не сподобатися. Вона ще не встигла розвитися, була худа, смаглява, трималася небагато сутуловато. Але риси особи її були гарні й правильні, хоча занадто великі для сімнадцятилітньої дівчини. Описуючи зовнішність Наталі, автор наголошує на вираженні її особи, що майже завжди відбивало внутрішню роботу думок: вона почувала глибоко й сильно, але таємно; вона в дитинстві рідко плакала, а тепер навіть зітхала рідко, і тільки блідла злегка, коли що-небудь неї засмучувалося

Дар’я Михайлівна, мати Наталі, уважала свою дочку добронравной, розсудливою дівчиною, називала її в жарт: моя дочка чимала людина, але не була занадто високої думки про її розумові здатності, відзначала її холодність і скритність

Однак сам Тургенєв неодноразово відзначає, що його героїня зовсім не юна, недосвідчена дівчина, і вуж тим більше не холодна, незлочинна дворяночка. Дана думка підтверджується після зустрічі Наталі й Рудина. Як і на багатьох інших, красномовний Рудин зробив на Наталю величезне враження, але її почуття далекі від простої цікавості й сліпого замилування. Вона побачила в Рудине людини з багатою душею й інтелектом, здатного на яскраві, значні, що приносять безсумнівну користь учинки. Саме в цьому (тобто в здатності до корисної діяльності) вона й переконувала його під час численних розмов, чим, сама того не знаючи, плекала самолюбство Рудина, піднімаючи його в його ж власні очах

Дивно ставиться до Наталі головний герой роману Рудин, і вона зауважує: він звертається із мною, як з дівчинкою. Але Тургенєв говорить вустами Лежнева в його бесіді з Олександрою Павлівною: Наталя не дитина; вона, повірте, частіше й глибше міркує, чим ми з вами. І потрібно ж, щоб така чесна, жагуча й гаряча натура наткнулася на такого актора, на таку кокетку!. Остання репліка цілком і повністю ставиться до Рудину, і ми розуміємо, що для Тургенєва подання про повноцінну особистість зв’язуються аж ніяк не з головним героєм

Лежнев одним з перших зрозумів суть гарної словесної гри Рудина й зрозумів, наскільки небезпечний ця гра для Наталі, що все приймає за чисту монету й, мало того, закохується в цього холодного юнака, що прикидається полум’яним. Лежнев анітрошки не помилявся тоді, коли затверджував це: Рудин не любив і не віддавав звіту своїм словам, спритно граючи ними, але Наталя про це догадалася не відразу, і подібне відкриття стало для неї більшим ударом

Як слабовільна й невпевнена людина повелася герой у ситуації, що жадала від його миттєвого й рішучого вчинку. Він порадив Наталі скоритися долі й волі матері тоді, коли сама Наталя ставила на кін своє життя, благополуччя й готова була на всі, тільки б бути з коханою людиною. Як прекрасна Наталя у своєму природному пориві при останній зустрічі з Рудиним, і як низький і жалюгідний сам Рудин, що навіть не зробив спроби змінити що-небудь або хоча б дати надію

Навіть будучи в розстроєному стані, Наталя знаходить у собі сили сказати Рудину чудові слова: …я дотепер вам вірила, кожному вашому слову вірила… Уперед, будь ласка, зважуйте ваші слова, не вимовляєте їх на вітер. Коли я вам сказала, що люблю вас, я знала, що значить це слово; я на все була готова… Тепер мені залишається дякувати вам за урок і попрощатися

У декількох рядках виражений біль розчарування, сум і смиренність, які довелось пережити багатьом героїням добутків російської літератури (у першу чергу пригадується пушкінська Тетяна Ларіна), але тургеневским дівчинам вособенности.

Варто сказати, що в більшості тургеневских добутків героїні, навіть якщо вони виконують значну сюжетообразующую функцію, присутні тільки для того, щоб оттенить фігуру головного героя, випробувати його любов’ю, перевірити на сильні почуття. Так і в романі Рудин: Наталя важлива для Тургенєва не стільки сама по собі, скільки як дівчина, здатна вплинути на головного героя Дмитра Рудина. І в цьому змісті Наталя Ласунская грає дуже важливу роль вона перевіряє Рудина на вміння любити, допомагає виявитися його сутності, розкритися його характеру, проясняє (для себе, а потім і для читача) його життєву позицію

На жаль, зустріч Наталі й Рудина не приносить їм щастя, любов Наталі виявляється сильніше тих почуттів, які випробовує до неї Дмитро, але вона виявляється більше вольовою й цільною натурою, упевненої в собі, у своїх словах, у своїх діях. Вона здається нам і авторові прекрасної тому, що й залишає незабутнє враження в пам’яті, викликаючи почуття поваги й співчуття


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Наталя Олексіївна Ласунская в романі “Рудин”